Рішення № 72687757, 12.03.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2392/17

12 березня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,

секретаря Буратчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5760,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 28.01.2016-000000821, відповідно до якого ТзОВ «Споживчий центр» надало позичальнику кредит у розмірі 1500,00 грн. на 14 календарних днів, з кінцевим терміном повернення до 10.02.2016 р. та платою за користування кредитом у розмірі 420 грн. Відповідач взяла на себе зобов’язання по поверненню кредиту та плати за користування ним. В подальшому ТзОВ «Споживчий центр» своїм рішенням відповідно до п.5.1 кредитного договору дозволив перенесення строків повернення кредитних коштів до 10.03.2016 року, за що відповідач сплатила додаткову плату за користування кредитом у розмірі 840 грн., чим підтвердила свою згоду на перенесення таких строків. Позичальник ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, порушує договірні зобов’язання, в зв’язку з чим виникла заборгованість в загальній сумі 19134,00 грн., однак позивач просить стягнути з відповідача лише частину пені у розмірі 3840, 00 грн., що не є відмовою позивача від права стягнення іншої частини пені у майбутньому, а тому сума заборгованості по кредитному договору, яку просить стягнути з відповідача становить 5760,00 грн., а також 1600 грн. судових витрат по справі.

Представник позивача в судове засідання подав клопотання, в якому позовні вимоги пітримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити, а справу розглянути по суті в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася з невідомих суду причин, про день та час слухання справи була повідомлена завчасно і належним чином, шляхом розміщення оголошення на сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22.02.2018 року, заяви про причини неявки чи слухання справи в її відсутність суду не подавала.

Сторони, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну місця свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається по останньому відомому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За письмової згоди представника позивача суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору № 28.01.2016-000000821, укладеного 28.01.2016 року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1, останній було надано кредит в сумі 1500,00 грн. на 14 календарних днів з кінцевим терміном повернення до 10.02.2016 р. та платою за користування кредитом у розмірі 420 грн., що додатково стверджується видатковим касовим ордером від 28 січня 2016 року (а.с.6). Кредит надавався для використання позичальником на будь-які законні цілі. Сторони погодили, що кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.

Пунктом 2 вказаного кредитного договору встановлено, що кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Надання кредитних коштів у сумі відповідно до п.1.1. Договору здійснюються у готівковій фонрмі черех касу Товариства в день підписання цього договору.

Позичальник, в свою чергу, зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та плати за користування, шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту до 10.02.2016 року; б) плату за користування за відповідним траншем - в день повернення кредиту або в дату, якою дія договору була пролонгована; в) штрафні санкції, які можуть бути нараховані кредитором за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим договором - негайно, з моменту пред'явлення кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій (п. 4 договору).

Пунктом 8 зазначеного вище договору, визначено, що він набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов"язань (а.с.4- 5)

В подальшому ТзОВ «Споживчий центр» своїм рішенням відповідно до п. 5.1 кредитного договору дозволив відповідачу перенесення строків повернення кредиту до 10.03.2016 року, за що відповідач сплатила додаткову плату за користування кредитом у розмірі 840 грн., чим підтвердила свою згоду на перенесення таких строків.

Свої зобов’язання за кредитним договором позивач виконав.

Відповідно до п.5.4 кредитного договору № 28.01.2016-000000821, укладеного 28.01.2016 року, при порушенні позичальником строків повернення кредиту та плати за користування ним позичальник сплачує кредитору додатково до встановленої плати за користування кредитом пеню з розрахунку 2% за кожен день прострочення платежу .

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 порушила умови договору, оримані кредитні кошти не повернула, в зв’язку з чим заборгованість відповідача по кредитному договору становить загалом 19134,00 грн. відповідно до розрахунку, наведеного у додатку № 1, доданого до позовної заяви, однак позивач просить стягнути з відповідача лише частину пені у розмірі 3840, 00 грн., а тому сума заборгованості по кредитному договору яку просить стягнути ТзОВ «Споживчий центр» з відповідача становить 5760,00 грн.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Будь-яких доказів на підтвердження належного виконання взятого на себе зобов’язання чи на спростування позовних вимог відповідач суду не представила.

Тому суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути судові витрати по справі, пов’язані зі сплатою судового збору згідно поданих квитанцій.

На підставі наведеного ст.ст.514, 516, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 206, 247, 259, 263- 265, 268, 280-282, ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. ОСОБА_2 Ослави, уч. Ядерний,356, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, (ід.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ідентифікаційний код 37356833, м. київ, вул. Саксаганського, 133-А, 01032 ) – 5760,00 грн. (п"ять тисяч сімсот шістдесят грн. 00 копійок) заборгованості по кредитному договору № 28.01.2016-000000821 від 28.01.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Флоряк Д.В.