Рішення № 72687650, 27.02.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5480/17

Провадження № 2-о/346/14/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд ОСОБА_1 - Франківської області

в складі: головуючої судді Беркещук Б.Б.,

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

представника заявника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за позовом ОСОБА_3, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту перебування на утриманні ,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника, підтримуючи заявлені вимоги в судовому засіданні посилається на те, що заявниця є вдовою колишнього військовослужбовця ОСОБА_4, перебувала на його повному утриманні, а тому після його смерті має право на пенсію по втраті годувальника. Однак, на день смерті чоловіка вона не була зареєстрована з ним за однією адресою, а тому не взмозі представити заінтересованій особі Головному управлінню ПФУ в Івано-Франківській області довідку, якою б підтверджувався факт її перебування на утриманні чоловіка.

Просить заяву задоволити в повному обсязі та встановити факт перебування ОСОБА_3 на повному утриманні годувальника – її чоловіка ОСОБА_4.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з»явився. будучи належним чином повідомлений.

Заслухавши пояснення представника заявника, свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_3 підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15.10.1977 року заявниця ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у Коломийському міському відділі ДРАЦС, актовий запис № 419(а.с. 6). Після реєстрації шлюбу сім»я проживала в квартирі за № 2 будинку № 32 по вул. Чайковського в м. Коломия.

Чоловік заявниці - ОСОБА_4 до 1997 року будучи військовослужбовцем працював у ВТК -41 ( с. Товмачик) Державної кримінально-виконавчої служби України.

20 травня 1997 року ОСОБА_4 в званні капітана міліції звільнений з служби за вислугою років і з того часу отримував пенсію за вислугу років. Вказане стверджується посвідченням за № 5736, виданим на ім я останнього 10.04.2002 року ФБУ МВС України в Івано-Франківській області. (а.с.8).

Заявниця до 01.10.2001 року працювала в м. Коломия на заводі КРП і 01 жовтня 2001 року наказом за № 163 звільнена з роботи по скороченню штатів, що стверджується записом за № 11 про це трудовій книжці заявниці ОСОБА_4 (а.с.9-12).

По причині скрутного матеріального становища і необхідності оформлення субсидій 07.05.2002 року заявниця ОСОБА_4 знялася з реєстрації з вищевказаної квартири в м. Коломия і зареєструвалася в будинку батьків свого чоловіка за адресою с. Саша, вул. 1-ого Травня, 18 Теплицького району Вінницької області. Однак, фактично, залишилася проживати в м. Коломия разом з чоловіком.

Чоловік заявниці - ОСОБА_4 залишався зареєстрований до дня його смерті за адресою м. Коломия, вул. Чайковського, 32/3), що стверджується довідкою ТОВ « Коломия 911» За № 450 від 23.11.2017 року. (а.с.14).

18 вересня 2004 року чоловік заявниці ОСОБА_4 помер, що стверджується актовим записом за № 476, складеним 20.09.2004 року Коломийським міським відділом ДРАЦС Івано-Франківської області. (а.с.7).

З часу одруження і до дня смерті чоловіка заявниця проживала з ним однією сім”єю і вела спільне господарство, а з 01.10.2001 року по день смерті чоловіка перебувала на його повному утриманні, не працювала, жодних коштів для проживання не мала і отримувана її чоловіком пенсія була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Вказані обставини ствердили в судовому засіданні свідки свідок ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що він проживає по сусідству із заявницею та йому відомо, що вона постійно проживала разом із чоловіком, ОСОБА_4, в м. Коломия по вул. Чайковського, 32/3 та вели спільне господарство що заявниця не працювала, а джерелом засобів для існування в їх сім»ї була пенсія ОСОБА_4 ; свідок ОСОБА_6 в судовому засідання також підтвердила факт перебування заявниці на повному утриманні її чоловіка, ОСОБА_4

Після смерті чоловіка заявниця залишилася проживати без реєстрації в м. Коломия у вищевказаній квартирі разом з сім»єю доньки ОСОБА_1, а з 12.04.2016 року заявниця ОСОБА_4 стала проживати і зареєструвалася в квартирі за № 36 будинку № 7-а по вул. Чайковського в м. Коломия.

19.09.2016 року заявниці ОСОБА_4 призначена і виплачується пенсія за віком, що стверджується пенсійним посвідченням. (а.с.13).

Відповідно до частини 1 статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1889-IV від 24.06.2004, № 2505-IV від 25.03.2005, № 3475-IV від 23.02.2006, № 901-VIII від 23.12.2015} вказаного Закону передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

В частині 3 статті 1 цього Закону вказано, що « члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника».

Стаття 29 вказаного Закону передбачено, що пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім’ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно ч. 1 ст. 30 вищевказаного Закону України право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Згідно пункту «б» ч. 4 ст. 30 вищевказаного Закону України в редакції № 103/96-ВР від 25.03.96 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011} непрацездатними членами сім’ї вважаються: «батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" або є особами з інвалідністю».

Згідно ст. 31 вказаного Закону України члени сім’ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Оскільки чоловік заявниці відносився до осіб, визначених ст. 1 вищевказаного Закону України, і отримував пенсію за вислугу років, помер в період отримання цієї пенсії, а заявниця – його дружина і член його сім»ї, яка була на повному його утриманні, і будучи на даний час непрацездатною особою, вправі отримувати пенсію по втраті годувальника.

Отже, встановлення факту перебування заявниці ОСОБА_4 як члена сім»ї на утриманні чоловіка ОСОБА_4 має для неї юридичне значення.

Проаналізувавши всі докази, подані суду на обґрунтування заяви ОСОБА_3 суд приходить до переконання, що знайшов своє підтвердження в судовому засіданні факт повного перебування заявниці ОСОБА_3 на утриманні чоловіка ОСОБА_4

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 258, 293,315,319 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Заяву задовільнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Южаки Костромської області ,Росія, жителька м. Коломия вул. А. Чайковського, 7а/36 , перебувала, як член сім»ї – дружина, на повному утриманні годувальника - її чоловіка ОСОБА_4, який помер 18 вересня 2004 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Беркещук Б. Б.