Рішення № 72687538, 12.03.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/581/18

Провадження № 2-а/346/60/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю секретаря - Васильчук Я.В.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Семчука Р.М.,

представника відповідача - Гринішака А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовича про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-

ВСТАНОВИВ:

Гр. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи, тим, що 31 січня 2018 року , старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчуком Русланом Миколайовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №04.1-23/61, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

У постанові зазначено, що він самовільно зайняв частину земельної ділянки площею 0,0615 га із загальної площі 0,0800 га з кадастровим номером НОМЕР_1 шляхом розміщення будівельних матеріалів. Крім того, ним позивачем, ОСОБА_1 самовільно зайнято земельні ділянки загальною площею 0,0438 га сільськогосподарського призначення, комунальної власності - шляхом розміщення будівельних матеріалів. Порушення заподіяно матеріальну шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0438 га на суму 41 грн. 83 коп.

Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю з підстав встановлених п.1 ст. 247 КУпАП , з наступних обставин.

Протокол про адміністративне правопорушення №04.1-22/51 від 24 січня 2018 року відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Зокрема, в протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, неправильно вказана дата народження , а саме у протоколі вона зазначена, як «ІНФОРМАЦІЯ_1», що не відповідає дійсності. Не зазначено, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є.

При цьому, в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 53-1 ККУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення, державний інспектор повністю знехтував вимогами ст. 268 КУпАП та своєчасно не сповістив його про день, час та місце розгляду справи.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення за його участю не складався. Копію протоколу та розрахунку шкоди йому вручено 31.01.2018р.,тобто в інший день разом із постановою про притягнення до адміністративною відповідальності, чим порушено його право на захист та підготовку до розгляду справи. Також в графі про роз'яснення прав особі , яка притягується до адміністративної відповідальності відсутній підпис, що з такими правами особа ознайомлена. Крім цього, зазначено, що пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності долучені на окремому аркуші, проте в матеріалах справи такі відсутні, оскільки ним жодних пояснень не надавалось. У записах протоколу про адміністративне правопорушення та розрахунку заподіяної шкоди наявні розбіжності, а саме зазначено ряд різних правопорушень.

Крім того, позивач, звертає увагу суду, що у розрахунку розміру шкоди , заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1 зазначено, що місце розташування земельної ділянки с. Бистрець, присілок Довгі толоки, Верховинського району, Івано-Франківської області (кадастровий номер НОМЕР_2) форма власності на землю комунальна, однак земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 з місцем розташування земельної ділянки с. Бистрень, присілок Довгі толоки, Верховинського району Івано-Франківської області перебуває у його приватній власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності і.н. 46595993 від 29.10.10.2015 р., постає питання, як він може притягатися до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття своєї власної земельної ділянки.

Відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення було допущено порушення процесуального права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого він був позбавлений права на ефективний юридичний захист, об'єктивне та повне з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Жодного правопорушення він не вчиняв, оскільки земельною ділянкою користується на підставах встановлених законом.

У відповідності до ст.. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , самовільне зайняття земельної ділянки- будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, державним інспектором не доведено, що ним самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,0615 га із загальної площі 0,0800 га з кадастровим номером НОМЕР_1 шляхом розміщення будівельних матеріалів, яка перебуває у приватній власності іншої фізичної особи, оскільки від нього жодних претензій до нього висунуто не було, а також площею 0,0438 га сільськогосподарського призначення , комунальної власності.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП України є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що дійсно загородив частину суміжної земельної ділянки комунальної власності, де також розмістив будівельні матеріали, причіп. З протилежної сторони з його земельною ділянкою межує земельна ділянка сусіда з кадастровим номером НОМЕР_1, яку не захоплював. На даній ділянці розміщений будівельний вагончик, який є спільною вланістю його та сусіда. Будівельні матеріали на даній ділянці не розміщував. Сусід до нього не маєж будь яких претензій. Розписувався в документах, можливо й в протоколі. Додані до справи пояснення дійсно написані ним. Був присутній в м. Івано-Франківську при розгляді справи про вчинення адмінправопорушення 31.01.2018р. Просить закрити провадження по справі.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується із доводами, наведеними у позовній заяві та вважає позовні вимоги такими, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 (далі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків , складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності ( ст.10 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Крім того, відповідно до норм та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель у своїй діяльності керуються принципами серед яких основними являються: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення - далі КУпАП).

Враховуючи наведене, при проведенні перевірок за дотриманням вимог земельного законодавства державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області діючи виключно в межах наданих їм чиним законодавством повноважень. Також, діяльність державних інспекторів з контролю за використанням і охороною земель регламентується Інструкцією з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення від 19.01.2017 № 6 (далі - Інструкція), що затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Тому, твердження позивача про те, що рішення старшого державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель в Івано-Франківській області Семчука Р.М. є протиправним, не відповідає дійсності, оскільки державним інспектором при проведенні перевірки за дотриманням вимог земельного законодавства гр. ОСОБА_1 дотримано всіх вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 05.12.2017 №776-ДК; №777-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» державним інспектором Семчуком Р.М. проведено обстеження земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0,1661 га з кадастровим номером НОМЕР_3, та площею 0,0800 га з кадастровим номером НОМЕР_1, які знаходяться межах населеного пункту с. Бистрець, присілок Довгі толоки, Верховинського району, Івано-Франківської обл., про що було оформлено відповідний акт обстеження земельної ділянки № 04.1-19/177, в якому зафіксовано, що на момент візуального обстеження земельних ділянок, частина земельної ділянки площею 0,1174 га із загальної площі 0,1661 га для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером НОМЕР_3, використовується ОСОБА_1 не за цільовим призначенням. На зазначеній земельній ділянці гр. ОСОБА_1 здійснено будівництво деревинних споруд, порушено ґрунтовий покрив земельної ділянки шляхом виконання земляних робіт, робіт із благоустрою території, мощення території бруківкою. Відтак, беручи до уваги вимоги ст. 125, 126, пункту «б» ст.. 211 Земельного кодексу України встановлено порушення за яке передбачена адміністративна відповідальність ст. 53-1 КУпАП.

Крім того, гр. ОСОБА_1 самовільно зайнято частину земельної ділянки площею 0,0615 із загальної площі 0,0800 га з кадастровим номером НОМЕР_1 шляхом розміщення будівельних матеріалів, а також самовільно зайнято земельні ділянки загальною площею 0,0438 га сільськогосподарського призначення, комунальної власності - шляхом розміщення будівельних матеріалів.

Вищевказане підтверджується здійсненими геодезичними обмірами спеціалістами ТзОВ «Науково-виробничого підприємства «ГІС», якими виготовлено кадастровий план земельної ділянки по фактичному використанні та матеріалами фотографування.

При встановленні факту самовільного зайняття земельної ділянки державний інспектор керувався ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", яка вказує, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Державним інспектором Семчуком Р.М. 08.12.2017 року відповідно до вимог ст. 144 Земельного кодексу України відносно гр. ОСОБА_1 в присутності останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 04.1-22/51. У своїй позовній заяві позивач зазначає, що протокол складався без його участі, що є не правдою, оскільки позивач окрім того, що особисто розписався в протоколі, також надав пояснення на окремому аркуші від 20.12.2017 в якому ОСОБА_1 особисто підтвердив, що ним було здійснено будівництво дерев'яного дачного будинку та піднавісу, а також здійснено благоустрій території без відповідного дозволу та належної документації на зміну цільового призначення, яка, як зазначає позивач у своєму поясненні знаходиться «в процесі виготовлення».

Твердження про те, що державний інспектор своєчасно не сповістив позивача про день, час та місце розгляду справи також не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п. 6 Інструкції, у протоколі зроблена відмітка про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 протокол підписав особисто, з огляду на це він був належно повідомлений про час і місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

В подальшому, державним інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.01.2018 № 04.1-23/61, відповідно до якої гр. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Порушенням також заподіяно матеріальну шкоду заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0438 га на суму 41 грн. 83 коп., розрахунок здійснено відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963.

Тому вважає, що процесуальних та правових порушень при проведенні перевірки за дотриманням земельного законодавства позивачем державним інспектором Семчуком Р.М. не допущено, факт порушення земельного законодавства засвідчений відповідними процесуальними документами, складеними у встановленому законом порядку, а отже підстав щодо задоволення позовних вимог, немає.

Вислухавши учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини в справі, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема постанову про накладення адміністративного стягнення, протокол про адмінправопорушення, акт обстеження та акт перевірки дотримання вимог землеьного законодавства , розрахунок шкоди, суд вважає, що позов частково підставний і підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Згідно ст. 9 ч.1 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд, вважає доведеним в судовому засіданні вчинення позивачем самовільного захоплення земельної ділянки загальною площею 0,0438 га сільськогосподарського призначення, комунальної власності, в розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", та спричинення у зв'язку з цим шкоди в сумі 41 грн. 83 коп., що підтверджується письмовими доказами, зокрема актами обстеження й перевірки та розрахунком шкоди. Даний факт визнав сам позивач у своїх поясненнях , які дав суду.

Разом з тим, суд вважає, що особою яка розглядала справу про вчинення адміністративного правопорушення - відповідачем Семчуком Р.М. не в повній мірі дотримано вимоги ст. 280 КУпАП. Зокрема, відповідачем при розгляді справи і винесенні постанови щодо епізоду самовільного зайняття частини земельної ділянки площею 0,0615 із загальної площі 0,0800 га з кадастровим номером НОМЕР_1 не опитано власника даної земельної ділянки і не перевірено доводи позивача, який пояснив, що не захоплював даної ділянки, не розміщував на ній будматеріали, а будівельний вагончик, є спільною власністю позивача та його сусіда - власника даної земельної ділянки. Не встановлено особу цього сусіда і не з'ясовано його позицію щодо даних обставин. До того ж, долучене до справи письмове пояснення позивача стосується іншого епізоду. Тобто, фактично не було відібрано пояснень позивача щодо епізодів з приводу яких винесено оскаржувану постанову і відповідно складено адмінпротокол, в якому зазначено ще й про інший епізод.

Посилання позивача на не роз'яснення йому процесуальних прав при складенні адмінпротоколу та не повідомлення про місце і час розгляду справи, невручення процесуальних документів спростосвуються даними адмінпротоколу, постанови та розрахунку шкоди, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні і які відрізняються від наданих копій позивачем, зокрема наявні підписи позивача, які засвідчують дотримання в цій частині відповідачем вимог закону. Позивач визнав, що був присутній при розгляді справи про вчинення ним адмінправопорушення і винесення оскаржуваної постанови відповідачем в м. Івано-Франківську.

Таким чином, суд приходить до висновку, що слід скасувати постанову від 31 січня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП і надіслати справу на новий розгляд відповідачу, в ході якого слід врахувати доводи суду. Тому, з вищенаведених мотивів в решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 242-246, 250, 262, 286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково. Скасувати постанову від 31 січня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 170 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП і надіслати справу на новий розгляд старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, заступника начальника управління - начальника відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семчука Руслана Миколайовича. В решті позовних вимог відмовити.

Копії рішення невідкладено вручити учасникам справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Потятинник Ю. Р.