Постанова № 72686799, 13.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/54/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою керівника Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2018, суддя С.О. Удовіченко, , повний текст складено 09.01.18 по справі № 816/54/18

за позовом керівника Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави

до Кременчуцької міської ради Полтавської області , Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльності Кременчуцької міської ради та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради з питань не прийняття на баланс дитячих майданчиків, проведення інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою (їх частин), а саме дитячих майданчиків, розташованих на прибудинкових територіях будинків №79, 79-А, 81, 91-А по вулиці Київській в м.Кременчуці;

- зобов'язання Кременчуцьку міську раду та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради вчинити дії щодо прийняття на баланс та проведенню технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, розташованих на прибудинкових територіях будинків №79, 79-А, 81, 91-А по вулиці Київській в м. Кременчуці.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 року зазначену позовну заяву повернено особі, яка її подала.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд не врахував, що керівник прокуратури обґрунтував порушення інтересів держави саме покладенням на державу обов'язку гарантування дітям прав на охорону здоров'я, створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, формуванню навичок здорового способу життя. А в результаті протиправної бездіяльності Кременчуцької міської ради та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради не прийнято відповідне рішення щодо прийняття на баланс дитячих майданчиків для забезпечення їх утримання в належному стані та створення безпечних умов для життя і здорового розвитку дітей.

Кременчуцька міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що керівником Кременчуцької місцевої прокуратури в позовні заяві не обґрунтовано, яким чином порушені інтереси держави (потреби у здійсненні загальнодержавних дій) не прийняттям Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на баланс дитячих майданчиків розташованих на прибудинкових територіях будинків №79, 79-А, 81, 91-А по вулиці Київській в м. Кременчуці та проведення їх інвентаризації.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення поданого керівником Кременчуцької місцевої прокуратури позову з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, керівник Кременчуцької місцевої прокуратури, визначаючи наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку, посилався на норми Конституції України, на діюче законодавство України та на рішення Конституційного Суду України і Конвенцію про права дитини.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Таким чином, в Основному законі закріплена соціальна спрямованість діяльності держави та її відповідальність перед громадянами, в тому числі перед дітьми, за дотримання та забезпечення закріплених в Конституції прав та свобод.

Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 (далі - Закон) визначено, що охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини. Під охороною дитинства в контексті Закону слід розуміти систему державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Відповідно до статті 2 Закону завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Частиною 2 ст.6 вищевказаного Закону передбачено, що держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, національного харчування, формуванню навичок здорового способу життя.

З наведених вище вимог законодавства керівник Кременчуцької місцевої прокуратури, визначаючи наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, зазначив, що інтереси держави полягають у виконанні закріпленого у статті 3 Конституції України головного обов'язку держави - утвердження і забезпечення прав і свобод людини, в тому числі дотриманні закріплених Конституцією, законами України та гарантованих державою прав дитини на безпечні та нешкідливі для здоров'я умови утримання, розвитку, виховання і навчання, створення безпечних умов для її життя і здорового розвитку.

Таким чином, керівник прокуратури обґрунтував порушення інтересів держави щодо покладення на державу обов'язку гарантування дітям прав на охорону здоров'я, створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, формуванню навичок здорового способу життя, але в результаті протиправної бездіяльності Кременчуцької міської ради та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради не прийнято відповідне рішення щодо прийняття на баланс дитячих майданчиків для забезпечення їх утримання в належному стані та створення безпечних умов для життя і здорового розвитку дітей.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, оскільки адміністративним судом ухвалу про повернення позову постановлено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до пунктів 1 та 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 312, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Кременчуцької місцевої прокуратури в інтересах держави задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2018р. по справі № 816/54/18 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло