Ухвала суду № 72686773, 12.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

12 березня 2018 р.Справа № 820/224/18

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лях О.П., суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І. , перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018р. по справі № 820/224/18

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2

до Немишлянського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області,

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018р. повернуто адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Немишлянського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч.ч.1 та 2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ст.5 Закону України "Про судовий збір" передбачено пільги щодо сплати судового збору. В тому числі, положеннями п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

В свою чергу, приписами ст.42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено склад учасників справи. Так, учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із ч.ч.1 та 5 ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.

В той же час, права та обов'язки учасників справи, а також процесуальні права та обов'язки сторін визначено ст.ст.44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, колегія суддів звертає увагу, що законний представник, як представник позивача та громадянин, який звернувся із заявою до суду щодо захисту прав та інтересів іншої особи, автоматично не звільняється від сплати судового збору. Таке звільнення відбувається у випадку, якщо особа, в чиїх інтересах подано до суду відповідну заяву, наділяється пільгами щодо сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Слід відмітити, що апелянтом не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у особи, в чиїх інтересах нею подано позовну заяву, пільг щодо сплати судового збору.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

З наведеного випливає, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, слід враховувати, що наведені положення кореспондуються із приписами, в тому числі, п.1 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя.

В той же час, із наявних в матеріалах справи копій документів не вбачається як розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік від дати подання відповідної апеляційної скарги, так і інші обставини, які можуть впливати на майновий стан сторони.

При цьому, слід відмітити, що подання до суду будь-якої заяви в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб ще не є беззаперечною умовою для звільнення від сплати судового збору. Так, не виключена можливість, що така особа може або займатися господарською діяльністю та отримувати прибуток, або мати в своєму володінні, користуванні чи розпорядженні такі об'єкти матеріального світу (матеріальні або нематеріальні активи, в тому числі що надають прибуток), що вказують на заможній стан такої особи.

Разом з тим, апелянтом не надано додаткових доказів, окрім наявних в матеріалах справи документів, в підтвердження обставин, за яких заявник апеляційної скарги на час подання апеляційної скарги не мав можливості сплатити судовий збір.

Враховуючи вищевказане, клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.3, 42, 44, 47, 55, 56, 132, 133, 143, 169, 298, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)О.П. ЛяхСудді(підпис) (підпис)М.М. Яковенко М.І. Старосуд