Постанова № 72686755, 12.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 551/708/16-аХарківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 16.11.2017 (суддя Рябченко В.В.; смт. Шишаки; повний текст постанови складено 16.11.2017) по справі № 551/708/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернулася до Шишацького районного суду Полтавської області із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області, в якому просила суд:

- визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 17 квітня 2015 року по 18 травня 2015 року протиправними;

- стягнути з відповідача належну позивачці щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 17 квітня по 18 травня 2015 року в сумі 2 436,13 грн.;

- зобов'язати відповідача зупинити стягнення з щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг по 30 % кожного місяця для відшкодування переплати та повернути ОСОБА_1 кошти у разі утримання з неї вказаних сум;

- стягнути з відповідача судовий збір, сплачений за подачу позовної заяви у розмірі 1102,40 грн.

Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 28 жовтня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Шишацького районного суду від 28.10.2016 року без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 28.10.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного розгляду справи, постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального права, позивач просить постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Вказує, що застосування у спірних правовідносинах п. 11 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014, є неправомірним, оскільки ОСОБА_1 не подавала документів з недостовірними відомостями.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодного з учасників справи в судове засідання, хоча вони були належним повідомлені про дату, час і місце судового засідання, можливість вирішити справу на підставі наявних доказів, колегія суддів, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до протокольної ухвали від 06.03.2018 у зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання колегія суддів ухвалила апеляційний розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває на обліку в Управлінні та має право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок).

Вперше виплату щомісячної адресної допомоги відповідно до зазначеної вище урядової постанови позивачці призначено на період з 16 жовтня 2014 року по 15 квітня 2015 року.

17 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Управління із заявою про продовження терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1629000001 від 16 жовтня 2014 року. Термін цієї довідки було продовжено на наступні шість місяців.

Судом встановлено, що з письмовою заявою про продовження виплати щомісячної адресної допомоги позивач звернулась до Управління 18 травня 2015 року. З цієї дати їй було продовжено виплату щомісячної адресної допомоги на шість місяців (з 18 травня 2015 року по 17 листопада 2015 року).

Згодом, судячи зі встановлених у справі обставин, після листування з Управлінням стосовно недоотриманих виплат в період з 17 квітня 2015 року по 18 травня 2015 року, ОСОБА_1 повідомили про наявність переплати адресної допомоги за її особовим рахунком на суму 2398,00 грн. Відтак ОСОБА_1 подала Управлінню письмову заяву від 18 травня 2016 року про утримання з її особового рахунку переплати по виплаті адресної грошової допомоги у зв'язку зі зміною категорії чоловіка та її категорії у розмірі 30% щомісячного розміру до повного погашення заборгованості.

На підставі цієї заяви начальник Управління видав розпорядження від 20 травня 2016 року про утримання з позивачки переплати на загальну суму 2398,00 грн. в період з травня 2015 року по квітень 2016 року в розмірі 30% щомісячної виплати до повного погашення заборгованості.

Довідавшись про прийняті Управлінням рішення, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги припинено з 16 квітня 2015 року правомірно, оскільки закінчився шестимісячний строк, на який ця допомога була їй призначена вперше. Оскільки заяву про призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк позивачка подала 18 травня 2015 року, відповідач цілком правомірно призначив (продовжив) виплату адресної допомоги саме з цієї дати. Стосовно щомісячних відрахувань на загальну суму 2398,00 грн., суди попередніх інстанцій відзначили, що ОСОБА_1 не виконала своїх обов'язків, передбачених пунктом 11 Порядку, у зв'язку з чим 18 травня 2016 року, після того як їй стало відомо про існування надмірно виплачених коштів, вона власноручно і добровільно написала заяву з проханням проводити відрахування суми переплати з сум допомоги за майбутні місяці в розмірі 30% щомісячно. На підставі цієї заяви й було прийнято рішення про проведення відрахувань з призначеної їй на наступні шість місяців адресної допомоги. На цій підставі суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях відповідача порушень прав та інтересів позивача.

Колегія суддів частково погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Положеннями ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Ст. 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що Кабінет Міністрів України, зокрема, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок №505).

Порядок № 505 визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Згідно п.2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

За змістом пункту 3 Порядку (в редакції, яка діяла до 23 квітня 2015 року), грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах:

для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї);

для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 212 пункт 3 Порядку доповнено абзацом такого змісту: для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Оскільки заяву про призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк позивачка подала 18 травня 2015 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність дій відповідача щодо продовження виплати їй такої допомоги саме з цієї дати.

Як вбачається з листів відповідача, протоколом від 29.05.2015 позивачу призначено грошову допомогу ВПО на період з 18.05.2015 по 17.11.2015 в розмірі щомісячно 2400,00 грн.: на гр. ОСОБА_1 (особа, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку) - 442 грн.; г. ОСОБА_8 (працездатна працююча особа, дата працевлаштування 06.04.2015 року) - 442 грн.; гр. ОСОБА_2 (дитина до 18 років ) - 884 грн.; ОСОБА_3 (дитина до 18 років) - 884 грн.

Не враховуючи закінчення терміну виплати допомоги 17.11.2015 - 23.10.2015 ОСОБА_1 подано заяву для призначення щомісячної адресної допомоги та протоколом від 09.11.2015 проведено нарахування допомоги на термін з 18.11.2015 по 17.05.2016.

Як вбачається з листа Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області від 19.05.2016 № 01-15/1359-02 (а.с. 13), сума переплати по особовому рахунку № 624905 становить 2398,61 грн.

Вказана переплата, як стверджує відповідач, виникла внаслідок зміни обставин, які мають значення для призначення і виплати щомісячної адресної допомоги: зміна категорії чоловіка позивачки з працюючого на непрацюючу особу (відповідач стверджує, що лише 5 травня 2016 року позивач повідомила Управління про те, що її чоловік, ОСОБА_8, з 16 грудня 2015 року звільнений і з 17 грудня 2015 року взятий на облік в центрі зайнятості як безробітний); зміна з 25 січня 2016 року категорії самої ОСОБА_1 (у зв'язку з досягненням її дитиною, ОСОБА_3, трирічного віку).

У зв'язку з цим, начальником Управління від 20 травня 2016 року, на підставі власноруч написаної заяви ОСОБА_1 від 18 травня 2016 року, прийнято розпорядження про утримання переплати за період з травня 2015 року по квітень 2016 року з майбутніх виплат ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги у розмірі 30 % до повного погашення заборгованості.

Згідно п. 5 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування.

Для отримання інформації про періоди реєстрації працездатних членів сім'ї, яким призначено грошову допомогу, у державній службі зайнятості уповноважені органи щомісяця до 25 числа подають в електронному вигляді перелік таких осіб центрам зайнятості державної служби зайнятості, які протягом 10 календарних днів подають уповноваженому органу інформацію про періоди реєстрації цих осіб як безробітних чи осіб, які шукають роботу.

Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім'ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), уповноважені органи щомісяця до 25 числа подають в електронному вигляді перелік таких осіб органам Пенсійного фонду України, які протягом 10 календарних днів подають уповноваженому органу інформацію з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.11 Порядку № 505 уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.

Отже, позивач як уповноважений представник сім'ї, якій призначено щомісячну адресну допомогу, зобов'язана повідомляти про обставини, які впливають на її призначення і виплату.

Такими обставинами, зокрема, можуть бути соціальне становище членів сім'ї уповноваженого представника і самого представника (як-от: безробітний, зайнятий, непрацездатний та ін.).

Водночас, як вбачається зі змісту наведених положень пункту 11 Порядку, підставою для повернення надміру виплачених коштів є факт їх виплати внаслідок подання документів з недостовірними відомостями.

Як свідчать матеріали справи, на час звернення ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги на наступні шість місяців від 23.10.2015 та на час її призначення згідно протоколу від 09.11.2015 року, обставини, які вплинули на розмір виплати цієї допомоги (звільнення чоловіка з роботи та взяття його на облік до центру зайнятості - 17.12.2015 та досягнення дитиною трирічного віку - 25.01.2016) не існували, а тому у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було подано документи з недостовірними відомостями.

В той же час, позивач, як уповноважений представник сім'ї, у якій відбулися зміни, що впливають на розмір призначеної щомісячної адресної допомоги не повідомила про них уповноважений орган для здійснення відповідного перерахунку з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, що передбачено п. 3 Порядку № 505, внаслідок чого виникла переплата допомоги на суму 2398,61 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 2 Порядку № 505, грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 11 Порядку № 505 встановлено, що у разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством передбачено стягнення надміру перерахованих сум грошової допомоги виключно у судовому порядку, у разі відмови добровільного повернення таких коштів, колегія суддів приходить до висновку, що розпорядження начальника Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області від 20 травня 2016 року про утримання переплати з майбутніх виплат ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги у розмірі 30 % до повного погашення заборгованості, прийнято не на підставі та не у спосіб встановлений законом, не зважаючи на наявність заяви ОСОБА_1 від 18.05.2016.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач повідомляв ОСОБА_1 про наявність переплати грошової допомоги та пропонував позивачу повернути суму надміру перерахованих коштів у добровільному порядку.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідач під час розгляду справи обґрунтовував виникнення у позивача переплати грошової допомоги на суму 2398,61 грн. внаслідок неповідомлення ОСОБА_1 обставин, які виникли у грудні 2015 року та січні 2016 року. В той же час розпорядженням начальника управління від 20.05.2016 вирішено утримати з особового рахунку позивача суму переплати у розмірі 2398,61 грн. за період з травня 2015 року по квітень 2016 року, тобто взагалі за інший період та до виникнення вказаних відповідачем обставин, які вплинули на зміну розміру призначеної допомоги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, на виконання приписів ч. 4 ст. 9, ч. 3 ст. 77 КАС України, було витребувано у відповідача розрахунок щодо загальної суми переплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, наявність якої слугувала підставою для прийняття начальником Управлінням праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області розпорядження від 20.05.2016 про утримання переплати допомоги переміщеним особам з особового рахунку ОСОБА_1 за період з травня 2015 по квітень 2016 в сумі 2398 грн. 61 коп. у розмірі 30% щомісячної виплати до повного погашення заборгованості.

Проте, на виконання вимог ухвали, Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області листом від 06.02.2018 було повідомлено суд про неможливість надання відповідного розрахунку, у зв'язку із зміною місця реєстрації (проживання) гр. ОСОБА_1 та надіслання особової справи ОСОБА_1 № 624905 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (т. 2 а.с. 103).

Вказані обставини позбавили суд можливості встановити фактичний розмір надмірно виплаченої ОСОБА_1 грошової допомоги та період за який виникла така переплата.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки під час апеляційного розгляду справи колегією суддів встановлено протиправність розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області від 20 травня 2016 року про утримання переплати з майбутніх виплат ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги у розмірі 30 % до повного погашення заборгованості, колегія суддів дійшла, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, дійшла висновку про необхідність вийти за межі заявлених позовних вимог на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України та скасувати прийняте відповідачем розпорядження.

Відносно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача зупинити стягнення з щомісячної адресної допомоги та повернути позивачу кошти у разі утримання з неї вказаних сум, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є саме скасування розпорядження відповідача від 20.05.2016 на підставі якого можливе утримання вказаних коштів, беручи до уваги відсутність будь-яких фактичних даних у матеріалах справи щодо здійснення відповідачем відповідного утримання на виконання прийнятого ним розпорядження та неможливість надання відповідачем таких відомостей суду з огляду на знаходження особової справи ОСОБА_1 № 624905 в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. При цьому колегія суддів зауважує, що позивач не позбавлена можливості стягнення відповідних коштів у разі їх утримання на виконання розпорядження від 20.05.2016 року в цивільному порядку.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області зупинити стягнення з щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг по 30% кожного місяця для відшкодування переплати та повернути ОСОБА_1 кошти у разі утримання з неї вказаних сум з прийняттям в цій частині нової постанови про часткове задоволення позову.

В іншій частині рішення доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 16.11.2017 по справі № 551/708/16-а скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області зупинити стягнення з щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг по 30% кожного місяця для відшкодування переплати та повернути ОСОБА_1 кошти у разі утримання з неї вказаних сум.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Управління праці та соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації Полтавської області від 20 травня 2016 року про утримання з ОСОБА_1 переплати допомоги переміщеним особам.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.В. Дюкарєва Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова С.П. Жигилій