Постанова № 72686443, 05.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2061/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання – Бендерук Є.О.;

представники учасників справи в судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нора"

на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року, головуючий суддя Малярчук І.А., м. Одеса, повний текст складено 06.11.2017 року

у справі № 916/2061/17

за позовом Приватного підприємства "Нора"

до Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунального підприємства "Фонтанської сільської ради "Фонтанський ринок"

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року Приватне підприємство "Нора" (Далі – ПП "Нора") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області (Далі – Фонтанська сільська рада) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Комунального підприємства Фонтанської сільської ради "Фонтанський ринок" (Далі – КП Фонтанської сільської ради "Фонтанський ринок") про визнання права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5122786400:02:001:2622, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Семенова, 62, за ПП "Нора".

Однією з підстав позовної вимоги про визнання права постійного користування земельною ділянкою, позивач послався на рішення Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області № 4/15-ХХII від 31.01.1998 про надання ПП "Нора" у постійне користування земельної ділянки площею 0,3056 га, на підставі якого видано державний акт I-ОД №001314 від 09.03.1998.

Також позивач посилається на рішення Арбітражного суду Одеської області від 07.05.1998, яке набрало законної сили, по справі № 17-62468 за позовом ПП "Нора" до Фонтанської сільської ради народних депутатів про визнання недійсним рішення Фонтанської сільської ради № 22-ХХІІІ від 28.12.1998 "Про розгляд протесту прокурора на рішення Фонтанської сільської ради народних депутатів № 4/15-ХХІІ від 31.01.1998"

Крім того, ПП "Нора" зазначає, що рішенням Арбітражного суду Одеської області по справі №17-6-2468 встанвлено факти розроблення сільрадою проекту затвердження генерального плану с. Фонтанка у 1990 році та змін до нього у 1995 році, а також факт затвердження сільрадою розміщення і відводу земельної ділянки ПП "Нора" у 1998 році.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 у задоволенні позовних вимог ПП "Нора" про визнання права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5122786400:02:001:2622, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Семенова, 62, за ПП "Нора" - відмовлено в повному обсязі.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що рішення Фонтанської сільської ради № 4/15-ХХII від 31.01.1998 не приймалось, що встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 по справі №1570/2743/2012, який досліджував матеріали кримінальної справи № 1-349/2010 та опитував свідків.

Суд першої інстанції зазначив, що вказані обставини набули преюдиційного значення для справи № 916/2061/17 в силу вимог ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (чинного на момент прийняття рішення).

Крім того, Господарський суд Одеської області зазначив, що, у зв’язку з тим, що рішення Фонтанської сільської ради № 4/15-ХХII від 31.01.1998 не приймалось, у позивача не виникло правових підстав для отримання державного акту І-ОД № 001314.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП "Нора" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 – скасувати та прийняти нове – про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що не зважаючи на скасування державної реєстрації державного акту, на сьогоднішній день рішення №4/15-XXII від 31.01.1998 Фонтанської сільської ради народних депутатів про передачу в постійне користування ПП "Нора" земельної ділянки, площею 0,3056 га для розміщення та реконструкції торгової площі в с. Фонтанка – чинне ніким не оспорене та не скасоване, з огляду на що ПП "Нора" має право на користування земельною ділянкою у відповідності до її цільового призначення.

Крім того, заявник апеляційної скарги не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що у розумінні ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиційного значення для справи № 916/2061/17 набуває встановлений Одеським апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.10.2013 факт того, що рішення сесії Фонтанської сільської ради про передачу у користування земельної ділянки ПП "Нора" не приймалось.

Також ПП "Нора" зазначає, що з 1998 року та до сьогоднішнього часу сплачує податок на землю, що в свою чергу підтверджує виконання ПП "Нора" взятих на себе обов’язків та дотримання норм земельного законодавства України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 року апеляційну скаргу ПП "Нора" на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 прийнято до провадження по справі № 916/2061/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Гладишевої Т.Я., суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф., судове засідання по справі призначено на 06.12.2017.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 року строк розгляду апеляційної скарги ПП "Нора" продовжено на 15 днів, судове засідання по справі № 916/2061/17 відкладено на 17.01.2018.

Враховуючи положення п.п. 17.4 п. 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, п.п. 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Гладишевої Т.Я. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 48 від 16.01.2018 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/2061/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 16.01.2018 визначено новий склад колегії суддів: головуючого судді: Принцевської Н.М., суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 прийнято справу № 916/2061/17 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Нора" на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 до провадження колегією суддів у новому складі та призначено розгляд справи на 13.02.2018.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Принцевської Н.М. у відпустці з 06.02.2018 року по 20.02.2018 розгляд справи відкладено на 05.03.2018.

Фонтанська сільська рада Лиманського району Одеської області листом від 04.12.2017 № 02-24-1498 повідомила суд, що на думку сільради, доводи апеляційної скарги ПП "Нора" є не обґрунтованими, а оскаржуване рішення суду вважає правомірним, у зв’язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення і рішення без змін.

У судове засідання представники сторін не з'явились, не повідомивши завчасно суд апеляційної інстанції про причини неявки. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що явка сторін ухвалами суду не була визнана обов’язковою, судова колегія вважає за можливе переглянути справу у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та неоспорено сторонами наступні обставини справи.

Рішенням Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області № 4/15-ХХII від 31.01.1998 надано земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:02:001:2622, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Фонтанка, вул. Семенова, 62 в постійне користування ПП "Нора" для розміщення базарної площі загальною площею 0,4 га, згідно проекту (а.с. 14).

На підставі вказаного рішення, 09.03.1998 ПП "Нора" видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою № 001314, на підставі якого підприємство стало користувачем 0,3056 га землі для розміщення та реконструкції торгової площі в с. Фонтанка (а.с. 15-18).

Рішенням Арбітражного суду Одеської області від 07.05.1999 по справі №17-6/2468 за позовом ПП "Нора" до Фонтанської сільської ради народних депутатів, визнано недійсним рішення Фонтанської сільської ради № 22-ХХIII від 28.12.1998 "Про розгляд протесту прокурора на рішення Фонтанської сільської ради №4/5-ХХII від 31.01.1998" (а.с. 19).

Постановою Арбітражного суду Одеської області в порядку нагляду від 18.08.1999 по справі № 17-6/2468 протест прокурора Одеської області відхилено, рішення Арбітражного суду Одеської області від 07.05.1999 залишено без змін (а.с. 20-21).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справи докази та доводи учасників процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Одеський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна постанова Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.09.2010 по справі № 1-349/2010, якою встановлено, що рішення сесії Фонтанської сільської ради № 4/15-ХХII від 31.01.1998 не приймалось (а.с. 81-82).

Згідно зазначеної постанови 14.09.2010 по справі № 1-349/2010 ОСОБА_1 підробив рішення сесії Фонтанської сільської ради № 4/15-ХХII від 31.01.1998 про передачу у постійне користування ПП "Нора" земельної ділянки площею 4,0 га для розміщення ринкової площі у с. Фонтанка, підписав його та скріпив печаткою сільської ради. Однак, Комінтернівський районний суд Одеської області провадження по кримінальній справі припинив та звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку зі спливом строків давності.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2011 задоволено позов прокурора та визнано недійсним державний акт № І-ОД №001314 на право постійного користування землею площею 0,3056 га для розміщення реконструкції торгової площі в с. Фонтанка, який виданий ПП "Нора" 09 березня 1998 року (а.с. 24-26).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду, рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2011 – скасовано, провадження по справі № 9/17-2461-2011 припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 27-29).

Апеляційний господарський суд у зазначеній постанові послався на те, що суд, за умови відмови на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України місцевим судом раніше у прийнятті названого позову прокурора згідно ухвали від 04.04.2011 по справі № 11/17-2011-422 не мав права порушувати за таким позовом справу з огляду на п.2.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства", відповідно до якого вимога про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, як правило, заявляється як відновлення права з наслідками, передбаченими законодавством, а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення права власності (права користування) спірною земельною ділянкою. Отже, при визнанні недійсним рішення, розпорядження, угоди, тощо, на підставі якої виданий акт, останній підлягає поверненню органу, що його видав (пункт 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43). З урахуванням цього визнання акта незаконним у судовому порядку не вимагається. Оцінка цих обставин має міститись не в резолютивній, а в мотивувальній частині рішення.

У зв’язку із вищевикладеним, Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Держкомзему в Комінтернівському районі Одеської області, за участю третьої особи – ПП “Нора” про зобов’язання Відділу Держкомзему у Комінтернівському районі скасувати державну реєстрацію державного акта серії І-ОД №001314 на право постійного користування землею площею 0,3056га для розміщення та реконструкції торгової площі в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, який виданий ПП "Нора" 09.03.1998.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 по справі №1570/2743/2012 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області до відділу Держкомзему в Комінтернівському районі Одеської області, третя особа - приватне підприємство "Нора" про зобов'язання скасувати державну реєстрацію державного акта серії І-ОД № 001314 на право постійного користування землею, в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 по справі №1570/2743/2012 за позовом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області до Відділу Держкомзему в Комінтернівському районі Одеської області, за участю третьої особи – ПП “Нора” апеляційну скаргу Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 по справі № 1570/2743/2012 – скасовано, зобов’язано Відділ Держкомзему у Комінтернівському районі скасувати державну реєстрацію державного акта серії І-ОД № 001314 на право постійного користування землею площею 0,3056га для розміщення та реконструкції торгової площі в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, який виданий ПП “Нора” 09.03.1998 (а.с. 22-23).

Зокрема, Одеським апеляційним адміністративним судом у постанові від 01.10.2013 встановлено, що власник землі Фонтанська сільська рада Комінтернівського району в Одеській області у відповідності до вимог чинного законодавства не розпоряджалася та надавала в будь-яке користування ЧП «Нора» вказаної земельної ділянки, а підставою для реєстрації державного акту на земельну ділянку можуть бути тільки прийняті до відповідного чинного законодавства документи.

Таким чином, Одеський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ПП "Нора" виданий на підставі неіснуючого рішення сесії та фіктивних документів.

Також в матеріалах справи наявне рішення Фонтанської сільської ради № 930-VI від 29.08.2014, відповідно до якого, на підставі вказаної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду земельну ділянку площею 0,3056 га, кадастровий номер 5122786400:02:001:2622, розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада в межах населеного пункту (категорія земель – землі житлової та громадської забудови, цільове призначення – будівництво та обслуговування будівель торгівлі) прийнято у комунальну власність територіальної громади с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області (а.с. 124).

Після цього, відповідно до рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №233-VII від 15.04.2016, земельну ділянку, кадастровий номер 5122786400:02:001:2622, загальною площею 0,3056га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на території с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області (в межах населеного пункту) передано у постійне користування КП "Фонтанської сільської ради "Фонтанський ринок".

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15.09.2016, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкту нерухомого майна від 30.10.2017 №101896232, Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №34062262 від 24.02.2015, №34067607 від 24.02.2015 вказують на те, що спірна земельна ділянка належить на праві власності Фонтанській сільській раді Комінтернівського району Одеської області, а право постійного користування нею зареєстроване за КП Фонтанської сільської ради „Фонтанський ринок” (а.с. 125-129).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2016 по справі №916/2075/15 за позовом ПП "Нора" до Фонтанської сільської ради, за участю третіх осіб – Відділу Держземагентства у Комінтернівському районі Одеської області, СК "Торгівельно-закупівельний кооператив "Фонтанський", залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.11.2015 про відмову у позові про визнання частково нечинним рішення №930-VI від 29.08.2014, в частині прийняття у комунальну власність територіальної громади с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області земельної ділянки площею 0,3056га, кадастровий номер 5122786400:02:001:2622, яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада, в межах населеного пункту с. Фонтанка (а.с. 130-135).

У зазначеній постанові Вищого господарського суду України вказано, що судами на підставі наданих доказів встановлено, що рішення сесії від 31.01.1998 № 4/15-ХХІІ, на підставі якого спірна земельна ділянка була передана в постійне користування позивачу, було підроблене, тобто, його не існувало, сесія сільської ради 31.01.1998 не проводилась і рішення про передачу права постійного користування позивачем землею не приймалося, з огляду на що відповідач не розпоряджався і не надавав в будь-яке користування позивачу спірну земельну ділянку. Таким чином, позивач не набув у встановленому законом порядку права користування вказаною земельною ділянкою.

Крім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 по справі №815/4937/16 за позовом ПП "Нора" до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – КП "Фонтанської сільської ради "Фонтанський ринок", Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області відмовлено у задоволенні позову ПП "Нора" про зобов’язання приватного нотаріуса скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5122786400:02:001:2622, загальною площею 0,3056 га, розташовану за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Фонтанська сільська рада за КП "Фонтанської сільської ради "Фонтанський ринок" (а.с. 145-152).

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову ПП «Нора» у задоволенні позовних вимог про визнання права постійного користування земельною ділянкою, з огляду на наступне.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст.92 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на час видачі земельної ділянки), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; заклади освіти незалежно від форми власності; співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

За положеннями ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.09.2010 по справі № 1-349/2010 та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 по справі № 1570/2743/2012, який досліджував матеріали кримінальної справи № 1-349/2010 та опитував свідків, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 підробив рішення сесії Фонтанської сільської ради № 4/15-ХХII від 31.01.1998 про передачу у постійне користування ПП "Нора" земельної ділянки площею 4,0 га для розміщення ринкової площі у с. Фонтанка, підписав його та скріпив печаткою сільської ради, вказане рішення не приймалось Фонтанською сільською радою у порядку та відповідно до вимог чинного на той час законодавства України.

У зв’язку з тим, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ПП “Нора” виданий на підставі встановленого судом факту - неіснуючого рішення сесії Фонтанської сільської ради № 4/15-ХХII від 31.01.1998 та фіктивних документів, у позивача не настало правових підстав для отримання державного акту I-ОД № 001314 на право постійного користування спірною земельною ділянкою, про що правомірно дійшов висновку Господарський суд Одеської області.

Щодо посилання позивача на рішення Арбітражного суду Одеської області від 07.05.1999 у справі № 17-6/2468, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Факт правомірності набуття ПП "Нора" права постійного користування спірною земельною ділянкою неможливо вважати доведеним без посилання на рішення Арбітражного суду Одеської області від 07.05.1999 у справі № 17-6/2468, оскільки докази, виявлені при розслідуванні кримінальної справи № 1-349/2010 не були відомі при розгляді справи арбітражним судом, а саме: сесія сільської ради 31.01.1998 не проводилась і рішення про передачу права постійного користування землею ПП "Нора" не приймалося.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта стосовно того, що не зважаючи на скасування державної реєстрації державного акту, на сьогоднішній день рішення №4/15-XXII від 31.01.1998 Фонтанської сільської ради народних депутатів про передачу в постійне користування ПП "Нора" земельної ділянки, площею 0,3056 га для розміщення та реконструкції торгової площі в с. Фонтанка – чинне ніким не оспорене та не скасоване і, як наслідок, ПП "Нора" має право на користування земельною ділянкою у відповідності до її цільового призначення.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Одеської області по даній справі стосовно того, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 по справі № 9/17-2461-2011 не могло бути встановлено законність державного акту I-ОД №001314, оскільки рішення суду першої інстанції від 05.09.2011 скасовано, провадження у справі було припинено, у зв’язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду у господарських судах.

Таким чином, вказаний акт I-ОД № 001314, наявний у позивача, не є доказом набуття позивачем у постійне користування спірної земельної ділянки.

Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи рішення Фонтанської сільської ради № 930-VI від 29.08.2014, № 233-VII від 15.04.2016 земельну ділянку, що є предметом спору у даній справі, прийнято до комунальної власності Фонтанської сільської ради та передано у постійне користування КП "Фонтанської сільської ради "Фонтанський ринок", вказані права на неї пройшли державну реєстрацію, законність названих рішень підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2016 по справі № 916/2075/15, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 по справі № 815/4937/16 (а.с. 130-135, 145-152).

Судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції стосовно того, що вищевказані обставини для даної справи № 916/2061/17 мають преюдиційне значення, у зв’язку з чим відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно неправильного застосування норм чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Преюдиціальність – це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами

Відповідно до преамбули та ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (чинного на момент винесення рішення), ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 2, 3, 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (чинного на момент винесення рішення). Встановлюючи обов`язок для господарського суду законодавець наголошує, що факти встановлені попереднім рішенням господарського суду є обов`язковими для господарського суду та передбачає можливість застосування преюдиції якщо у справі бере участь особа щодо якої було ухвалене попереднє рішення.

Крім того, слід зазначити, що ст. 75 ГПК України, в редакції, чинній на теперішній час, також передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема:

- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК);

- обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 75 ГПК);

- вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 75 ГПК).

Не надається преюдиціального значення обставинам, зазначеним: - у скасованих судових рішеннях (а в разі часткового скасування таких рішень - у скасованих їх частинах); - у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

Крім того, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відхиляє доводи апелянта стосовно того, що ним що з 1998 року та до теперішнього часу сплачується податок на землю, що в свою чергу є підтвердженням виконання ПП "Нора" взятих на себе обов’язків та дотримання норм земельного законодавства України, оскільки факт оплати земельного податку за спірну земельну ділянку не створює для нього підстав щодо набуття цієї земельної ділянки у постійне користування. Разом з тим, діючим законодавством України чітко визначені випадки та порядок передачі земельних ділянок у постійне користування, з огляду на що, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовної вимоги про визнання права користування цією земельною ділянкою,

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга ПП "Нора" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року по справі №916/2061/17 слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нора" на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року по справі № 916/2061/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2017 року по справі №916/2061/17 залишити без змін.

Повернути матеріали справи № 916/2061/17 до Господарського суду Одеської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 05.03.2018 року, повний текст постанови складено 12 березня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_3судді ОСОБА_4 ОСОБА_5