Ухвала суду № 72686423, 12.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11809/13-а

УХВАЛА

12 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - Відповідач, КМ України) про:

- визнання протиправним невиконання Відповідачем щодо Позивача ст. 3 Закону України «Про статус ветеранів військової служби», а саме: ненадання гарантованої Законом допомоги по поліпшенню житлових умов;

- визнання протиправним невиконання КМ України щодо ОСОБА_1 п. 7 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби», а саме: незабезпечення житлом не пізніше одного року після звільнення з військової служби; ненадання одноразового безвідсоткового кредиту на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво чи придбання житла за рахунок Міністерства оборони України; незабезпечення земельною ділянкою під забудову з безоплатним отриманням її у власність.

- визнання протиправним невиконання Відповідачем щодо Позивача п. 8 ст. 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей», а саме: незабезпечення протягом трьох років після звільнення житловим приміщенням у порядку, передбаченому законодавством; ненадання кредиту на індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок коштів Державного бюджету України; невиплату компенсації за проживання у найманому житлі в розмірі вартості житла по регіонах України;

- стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.08.2016 року скасовані зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У ході судового розгляду справи Позивачем були подані та прийняті Окружним адміністративним судом міста Києва заяви про збільшення позовних вимог, в яких останній поряд з іншим просив:

- стягнути з КМ України моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн.;

- зобов'язати Відповідача надати Позивачу безвідсотковий кредит на індивідуальне (кооперативне) будівництво з урахуванням встановленої законодавством норми жилої площі на сім'ю та погашення його у повному розмірі за рахунок Міністерства оборони України у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», ст. 6 п. 7;

- зобов'язати КМ України надання кредиту та всіх розрахунків, пов'язаних з цим, провести протягом місяця з моменту прийняття судом рішення за позовом.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2017 року залучено до участі у справі якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - Третя особа-1, Генштаб ЗС України), Міністерство оборони України (далі - Третя особа-2, Міноборони України), Державну казначейську службу України (далі - Третя особа-3, ДКС України).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове на користь Апелянта.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а саме - в апеляційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Однак даної вимоги процесуального закону ОСОБА_1 виконано не було, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише відомості про особу, яка подає апеляційну скаргу, а також про КМ України і Міноборони України, у той час, як було встановлено раніше, участь у справі в якості третіх осіб беруть Генштаб ЗС України та ДКС України.

Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій і бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання немайнового позову до суду становила 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2013 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року №5515-VI встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1147,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 51,62 грн. (1 147,00 х 0,03 х 150%).

Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а заява останнього про звільнення від сплати судового збору визнана необґрунтованою, про що судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 12.03.2018 року.

Крім іншого, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Разом з тим, до апеляційної скарги ОСОБА_1 додано три її копії, у той час як участь у справі разом з Позивачем беруть п'ять осіб.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що Апелянтом:

- в апеляційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

- до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору;

- до апеляційної скарги не додано її копій відповідно до кількості учасників справи,

суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ОСОБА_1 строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:

- зазначення повного найменування (для юридичних осіб) та/або імені (прізвища, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

- надання обґрунтованого з посиланням на відповідні докази клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення, розстрочення чи зменшення або документу про сплату судового збору у розмірі 51,62 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) - 820019; рахунок отримувача - 31211206781007; код класифікації доходів бюджету - 22030101;

- надання однієї копії апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України, Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Г. Степанюк

Головуючий суддя Степанюк А.Г.