Постанова № 72686203, 07.03.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2018 р. Справа № 907/536/17

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

за участю секретаря судового засідання Стефанишина О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" вих.№F-16 від 21.12.2017 року

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 року (суддя Йосипчук О.С., м. Ужгород)

у справі № 907/536/17

за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" Дідича Михайла Андрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла", м. Ужгород

про банкрутство,

за участю представників:

від апелянта (кредитора): не з'явився

від ліквідатора: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/536/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" у порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Закарпатської області у справі №907/536/17 від 28.07.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" призначено голову ліквідаційної комісії Дідича Михайла Андрійовича.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 28.07.2017р. та зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів - до 28.08.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 р. (суддя Йосипчук О.С.) заяву гр. ОСОБА_4 від 28.08.2017 р. задоволено частково. Визнано конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб "Говерла" (88000, м. Ужгород, Набережна Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 33662321) ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) із грошовими вимогами на суму 6449949 грн. із включенням до реєстру вимог кредиторів в першу чергу. В решті вимог заяву гр. ОСОБА_4 від 28.08.2017 р. відхилено. Заяву гр.ОСОБА_4 від 07.11.2017 р. задоволено частково. Визнано конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб "Говерла" (88000, м. Ужгород, Набережна Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 33662321) ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) із грошовими вимогами на суму 777576 грн. із включенням до реєстру вимог кредиторів в першу чергу. В решті грошових вимог гр. ОСОБА_4 від 07.11.2017 р. про стягнення 6 449 949 грн. - суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, провадження у справі припинено.

02.01.2018 року до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 року.

Апелянт стверджує, що оскаржує ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 р. через неповне дослідження доказів, порушення норм матеріального права неповне з'ясування судом обставин справи. Тому просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 р., прийняти нове рішення, яким визнати конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" (88000, м. Ужгород, Набережна Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 33662321) ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) із грошовими вимогами на суму 777576 грн. із включенням до реєстру вимог кредиторів в шосту чергу. Крім того, в обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, зокрема, що виплата в розмірі 50000 доларів США, яку визначено Палатою з вирішення спорів сплатити ОСОБА_4, не є такою, що регулюється законодавством про працю. Крім того, ОСОБА_4 звернувся після закінчення строку на заявлення грошових вимог кредиторів, вказана вимога має бути внесена в реєстр вимог кредиторів у шосту чергу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.01.2018 р. року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 року у справі № 907/536/17 залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2018 р. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 року у справі № 907/536/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 року у справі № 907/536/17.

Ухвалою суду від 06.02.2018 р. призначено справу № 907/536/17 до розгляду в судовому засіданні на 14.02.2018 р.

Ухвалою суду від 08.02.2018 р. виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 р. та викладено п.1 наступним чином «Відкласти розгляд апеляційної скарги на 28.02.2018 р. о 12 год. 40 хв.».

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 року підстави для відводу колегії суддів визнано необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційне провадження у даній справі зупинено на підставі ч. 3 ст. 39 ГПК України для вирішення питання про відвід колегії суддів Желік М.Б. - головуючого, суддів Костів Т.С., Марко Р.І. колегією суддів, які не входить до складу колегії суддів по розгляду справи № 907/536/17.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018 року справу № 907/536/17 вирішення питання про відвід розподілено колегії суддів: головуючий суддя - Галушко Н.А., судді Орищин Г.В., та Данко Л.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В., Данко Л.С., заяву представника ОСОБА_4 про відвід колегії суддів Желік М.Б. - головуючого, суддів Костів Т.С., Марко Р.І. відхилено.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 року поновлено провадження у справі № 907/536/17.

Ухвалою суду від 08.02.2018 р. розгляд апеляційної скарги призначено на 28.02.2018 р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 07.03.2018 р.

09.02.2018 р. на адресу суду поступив відзив ОСОБА_4 на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що 01.06.2012 р. між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" був укладений строковий трудовий договір (контракт), строком дії з 01.06.2012 р. до 30.05.2014 р. Крім того, 01.06.2012 р. між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" була укладена Додаткова угода № 1 до Контракту. На підставі вказаних документів визначено всі виплати, які належать працівнику за виконання ним трудових обов'язків, передбачених контрактом, які склали структуру заробітної плати ОСОБА_4, зокрема: 16 000 доларів США (основна заробітна плата, п. 1 Угоди), преміальні винагороди за виграшні матчі (додаткова заробітна плата, п. 2 Угоди), щомісячні кошти на оренду помешкання у розмірі 1 000 доларів США та додаткова виплата у розмірі 50 000 доларів США (інші заохочувальні та компенсаційні виплати, п. 3-4 Угоди). Виплата у розмірі 50000 доларів США, передбачена п. 4 Угоди, була частиною заробітної плати ОСОБА_4 і входила до її структури. ОСОБА_4 просить залишити ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 р. у справі № 907/536/17 без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Футбольний клуб "Говерла" без задоволення.

Апелянт та інші учасники судового провадження в судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, направленням на їх адресу копії ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду. Отримання сторонами процесуальних документів підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У зв'язку з набранням чинності 15.12.2017 Господарський процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147 VІІІ, справа розглядається за правилами цього Кодексу відповідно до п.9 Перехідних положень.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Постановою господарського суду Закарпатської області у справі № 907/536/17 від 28.07.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 28.07.2017 р. та зазначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів - до 28.08.2017 р.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" призначено голову ліквідаційної комісії Дідича Михайла Андрійовича.

У визначеному ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку та у встановлений цією ж статтею строк гр. ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Закарпатської області із заявою від 28.08.2017 р. про визнання кредиторських вимог до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" на загальну суму 7022269 грн.

07.11.2017 р., поза межами строку, встановленого для звернення з вимогами банкрута, ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Закарпатської області з клопотанням про збільшення розміру позовних вимог до боржника, відповідно до якого, заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 7227525 грн., з яких 777576 грн. боргу щодо заробітній платі, а 6449949 грн. - сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Згідно з поданою заявою підстави та порядок нарахування середнього заробітку заявником залишились незмінні, збільшеною була сума боргу щодо додаткових виплат, передбачених п. 4 Додаткової угоди № 1 до контракту.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 р. (суддя Йосипчук О.С.) заяву гр. ОСОБА_4 від 28.08.2017 р. задоволено частково. Визнано конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб "Говерла" (88000, м. Ужгород, Набережна Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 33662321) ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) із грошовими вимогами на суму 6449949 грн. із включенням до реєстру вимог кредиторів в першу чергу. В решті вимог заяву гр. ОСОБА_4 від 28.08.2017 р. відхилено. Заяву гр. ОСОБА_4 від 07.11.2017 р. задоволено частково. Визнано конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Футбольний клуб "Говерла" (88000, м. Ужгород, Набережна Незалежності, 11, код ЄДРПОУ 33662321) ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) із грошовими вимогами на суму 777576 грн. із включенням до реєстру вимог кредиторів в першу чергу. В решті грошових вимог гр. ОСОБА_4 від 07.11.2017 р. про стягнення 6 449 949 грн. - суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, провадження у справі припинено.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, вимоги ОСОБА_4 до банкрута виникли на підставі строкового трудового договору (контракту) від 01.06.2012 р., укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла", строком дії з 01.06.2012 р. до 30.05.2014 р. та Додаткової угоди № 1 до Контракту.

Відповідно до п. 3.4 Контракту клуб зобов'язався виплачувати тренеру щомісячну зарплату в розмірі, згідно зі штатним розписом, нараховувати премії та інші виплати за наслідками та виконання покладених на Головного тренера завдань, згідно з Додатком до Контракту № 1.

ОСОБА_4 зазначає, що розмір належної йому до виплати щомісячної заробітної плати за період дії Контракту становить 16000 доларів у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день виплати заробітної плати за поточний місяць, як це передбачено п.1 додаткової угоди №1 до контракту від 01.06.2012 р. Тому, беручи до уваги той факт, що за травень 2013 року та 12 днів червня 2013 року клуб не виплатив тренеру заробітну плату, сума боргу щодо її виплати становить 22400 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 572320 грн.

Крім боргу щодо виплати заробітної плати, керуючись ст. 117 Кодексу законів про працю, гр. ОСОБА_4 заявлено вимогу про стягнення компенсації за невчасну виплату заробітної плати у розмірі середнього заробітку за період затримки, тобто з 12.06.2013 року до 28.08.2017 року, у розмірі 6449949 грн.

Скаржник посилається в апеляційній скарзі, зокрема на не, що виплата в розмірі 50000 доларів США, яку визначено Палатою з вирішення спорів сплатити ОСОБА_4 не є такою, що регулюється законодавством про працю. Крім того, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що ОСОБА_4 на засіданні палати з вирішення спорів 16.10.2013 р. відмовився частково від вимог викладених у заяві, зокрема, від відшкодування витрат на оренду житла та компенсацію за несвоєчасне проведення розрахунку. Апелянт вказує на те, що ТзОВ „Футбольний клуб "Говерла" не мало зобов'язань щодо оплати компенсації за несвоєчасне проведення розрахунків. Оскільки з вимогою про оплату 777 576 грн., які передбачені положеннями пункту 4 Додатку 1 і не є по своїй суті трудовими відносинами, ОСОБА_4 звернувся після закінчення граничного строку на заявлення грошових вимог кредиторів, вказана вимога має бути внесена в реєстр вимог кредиторів у шосту чергу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положеннями ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, яка включає: основну заробітну плату (винагорода за виконану роботу); додаткову заробітну плату (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці - доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, премії); інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Статтею 24 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі, дострокового. Можуть встановлюватись угодою сторін.

Статтею 20 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Палати з вирішення спорів Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація футболу України» у справі № 102/09/2013 від 27 листопада 2013 року було врегульовано спір між ТзОВ „Футбольний клуб "Говерла" та гр. ОСОБА_4, відповідно до якого, вирішено стягнути з ТзОВ "Футбольний клуб "Говерла" на користь гр. ОСОБА_4 суму 72400 доларів США з яких 22400 доларів США - заборгованість щодо заробітної плати, а сума 50 000 доларів США - додаткова виплата до гонорару.

17.07.2015 р. на виконання вказаного рішення сторонами укладено мирову угоду, згідно з якою, вирішено здійснити погашення заборгованості щодо заробітної плати у розмірі 72400 доларів шляхом розстрочення на 5 платежів рівними долями по 14480 доларів США. при цьому, платіж з яких повинен бути сплачений Клубом в строк до 1 грудня 2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, умови мирової угоди від 17.07.2015р. були виконані частково, Клуб виплатив ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 43440 доларів (три транші), внаслідок чого залишок заборгованості становить 28960 доларів США (14480*2), що в гривневому еквіваленті на день подання заяви до суду становить 777576 грн.

Обставини вирішення Палатою з вирішення спорів Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація футболу України» спору щодо виплати гр. ОСОБА_4 заробітної плати (22400 доларів США) та прирівняних до неї виплат (50 000 доларів США), а також погашення частини цієї заборгованості (43440 доларів США) підтверджується матеріалами справи та визнаються як банкрутом, так і ОСОБА_4

Враховуючи те, що заборгованість щодо заробітної плати у розмірі 22400 доларів США погашено боржником добровільно до порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ „Футбольний клуб "Говерла", суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні вказаних вимог, викладених у заяві від 28.08.2017 р. на суму 572320 грн.

Щодо стягнення 6449949 грн. компенсації з 12.06.2013 року до 28.08.2017 року за прострочення виплати заробітної плати гр. ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. При цьому, в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "Футбольний клуб "Говерла" виплат в порядку ст. 116 КЗпП України не здійснило, розмір заробітної плати не оспорював ся.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 р. № 13 роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України в справі за № 6-409 цс 16 (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06.04.2016 р.): непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України в справі за № 6-76 цс 14 (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.07.2014 року), передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Порушення процедури про банкрутство роботодавця не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Враховуючи наведене, законодавець передбачив право працівника на компенсацію в розмірі його середньої заробітної плати за весь період прострочення виплати заробітної плати.

Рішення Палати з вирішення спору при Федерації футболу України від 27.11.2013 р. у справі № 102/09/2013 підтверджує факт наявності заборгованості щодо заробітної плати та вирішення спору про її стягнення на користь працівника у повному обсязі.

Розрахунок компенсації за невчасну виплату заробітної плати у розмірі середнього заробітку нарахований ОСОБА_4 у відповідності до п.1 Додаткової угоди №1 до контракту, який містить розмір заробітної плати за місяць незмінним, за період фактичного прострочення оплати 12.06.2013 року до 28.08.2017 року. Доказів повного погашення всіх зобов'язань банкрута щодо виплати заявнику коштів за трудовим контрактом банкрутом не надано.

Враховуючи наведене, судом правомірно задоволено вимогу гр.ОСОБА_4 про включення середнього заробітку за затримку розрахунку на суму 6449949 грн. до реєстру кредиторів з погашенням у першу чергу, відповідно до ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Заява ОСОБА_4 про збільшення розміру позовних вимог до боржника від 07.11.2017 р. розглядалась судом як окремо подана заява з грошовими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство ТзОВ "Футбольний клуб "Говерла".

Заява ОСОБА_4 про збільшення розміру позовних вимог до боржника від 07.11.2017 р., в якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 7227525 грн., з яких 777576 грн. боргу щодо заробітної плати, а 6449949 грн. - сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, дублює вимоги заяви від 28.08.2017 р. про визнання кредиторських вимог щодо визнання 6449949 грн. Виходячи з наведеного суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі про стягнення 6449949 грн. - суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У заяві гр. ОСОБА_4 від 07.11.2017 р., заявник просить визнати грошові вимоги на суму 50000 доларів США, невиплачених ТзОВ "Футбольний клуб "Говерла" на виконання пункту 4 Додаткової угоди № 1 до контракту, яка за своїм правовим статусом відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат, що є іншими складовими елементами заробітної плати (ст.ст.1, 2, 20 Закону України "Про оплату праці").

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 1 до контракту встановлено, що у разі, якщо клуб підписує футболіста, заробітна плата якого перевищує 16000 доларів США, клуб зобов'язаний додатково виплатити тренеру 50000 доларів США до кінця строку дії даної угоди.

Як вбачається із матеріалів справи, факт вирішення спору між банкрутом та гр. ОСОБА_4 з приводу заборгованості щодо заробітної плати та прирівняних до неї виплат на момент звернення до суду із майновими вимогами до боржника було вирішено рішенням Палати з вирішення спорів Всеукраїнської спортивної громадської організації «Федерація футболу України» від 27 листопада 2013 року, відповідно до якого, заборгованість щодо заробітної плати в розмірі 72400 доларів США, в т. ч. 22400 доларів боргу щомісячної зарплати та 50000 доларів США боргу згідно з невиконанням п. 4 Додаткової угоди № 1.

17.07.2015 р. між ОСОБА_4 та ТзОВ "Футбольний клуб "Говерла" укладено мирову угоду, якою сторони визначили поетапне погашення клубом боргу в розмірі 72400 доларів США перед тренером п'ятьма рівними частинами по 14480 доларів США, остання з яких повинна бути сплачена до 1 грудня 2015 року. Матеріалами справи підтверджено, що мирова угода була виконана частково, боржником виплачено 43440 доларів США, внаслідок чого борг клубу перед тренером складає 28960 доларів США (14480*2), що в гривневому еквіваленті на день подання заяви до суду складає 777576 грн.

Заявлені у заяві від 07.11.2017 року вимоги задоволено судом першої інстанції частково на суму 777576 грн. (28960 доларів США), що не були виплачені боржником відповідно до умов мирової угоди від 17.07.2015 року та включено до реєстру вимог кредиторів в першу чергу на підставі ст. 94 КЗпП України та ст.ст. 1,2,20 Закону України "Про оплату праці" та відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо тверджень апелянта про те, що вимоги гр. ОСОБА_4 підлягають включенню у шосту чергу реєстру вимог кредиторів ТзОВ "Футбольний клуб "Говерла" суд зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотки річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилась станом на 1 травня 2015 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому: у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, в тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Відповідно до положень частин 1 та 3 статей 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 року у справі № 907/536/17 прийнята із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Сплачений скаржником судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції залишається за скаржником.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 240, 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Говерла" вих. № F-16 від 21.12.2017 року залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2017 року у справі №907/536/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строк, встановлений ст.288 ГПК України.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 12.03.2018 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.