Постанова № 72686192, 05.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №826/13793/17 Головуючий у І інстанції - Пащенко К.С.

Судді у І інстанції - Чудак О.М., Шейко Т.І.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2017 (м. Київ, час - 17.00, дата виготовлення повного тексту - не зазначається) у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 20.10.2017 № 3255/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та зобов'язання Міністерство юстиції України вчинити дії, необхідні для відновлення доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; зобов'язання ДП «НІС» відновити доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2017 адміністративний позов Приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 № 3255/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»; зобов'язано Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити доступ приватному нотаріусу Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог - залишити без змін. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що під час вирішення питання про визначення строку блокування доступу до Реєстрів приймається до уваги тип порушення, його систематичність (повторність), наслідки такого порушення, а також сукупність з іншими порушеннями, тому відповідачем було надано належну оцінку проступку позивача і вжито відповідних заходів, що передбачені чинним законодавством.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому викладені обставини на спростування доводів апелянта та зазначено про необґрунтованість прийнятого ним рішення, при цьому суд першої інстанції дійшов вірного висновку із належним обґрунтуванням своєї позиції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що порушення порядку реєстрації права власності по заявах №№ 21924193, 21944615, 21945963, 21946007, 22190579, 22190929, 22201117, 22250107 та 22566208 не мали місця, тому висновки відповідача є необґрунтованими.

Відповідачем додаткових доповнень до апеляційної скарги надано не було, зазначено про необґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки відповідач діяв в межах чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2017 Міністерством юстиції України, відповідно до ст. 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, та на підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.09.2017, прийнято наказ № 3556/7 про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме державного реєстратора - приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, а також утворено комісію для її проведення.

За результатами проведення камеральної перевірки комісією складено довідку від 09.10.2017, в якій встановлено порушення позивачем ст.ст. 3, 5, 10, 11,16, 18, 20, 24, 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 10, 12, 13, 18, 19, 25 Порядку № 1127, п.п. 4, 10-13, 56 Порядку № 1141, у зв'язку з чим запропоновано тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці.

В ході камеральної перевірки комісією встановлено, що за заявами № 20494852, № 20497380 та № 20503508 позивачем порушено вимоги ст.ст. 20, 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки зазначено про сплату адміністративного збору у розмірі 128,00 грн., тоді як законодавчо встановлений розмір сплати адміністративного збору у розмірі 160,00 грн. Крім того, в ході перевірки встановлено відсутність електронних копій (рішення про присвоєння поштової адреси №79/77, виданого 23.12.2016 Виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області), у зв'язку з чим позивачем порушено вимоги ст.ст. 10, 16, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 10, 25 Порядку № 1127, а також п. 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.

Також, позивачем порушено вимоги ст.ст. 3, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п. 12 18 Порядку № 1127, п.п. 4, 10, 11 Порядку № 1141 щодо проведення пошуків з метою перевірки документів на наявність підстав для зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведені державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень за заявами. Крім того, позивачем порушено порядок черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних, під час проведення реєстраційних дій.

20.10.2017 Мін'юстом, на підставі довідки від 09.10.2017, відповідно до ст. 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку № 990, прийнято наказ № 3255/5, яким тимчасово заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці, а виконання наказу у зазначеній частині покладено на ДП «НІС».

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним наказом відповідача, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено порядок здійснення контролю з боку Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, проведення відповідних перевірок та прийняття рішень за їх результатами.

Відповідно до Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації № 990 визначено процедуру здійснення Міністерством юстиції України відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З аналізу викладених норм вбачається, що Міністерство юстиції України, з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав, наділений повноваженнями здійснювати моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, а також у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав проводити перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

При цьому, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення як, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що довідка від 09.10.2017, складена за результатами камеральної перевірки, містить пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці, отже за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов'язковою для прийняття Мін'юстом наказу саме у відповідності до цієї пропозиції.

При цьому, з аналізу змісту наказу № 3255/5 від 20.10.2017 вбачається, що відповідач не здійснив жодного дослідження або перевірки фактів, викладених у довідці від 09.10.2017 за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначив норми, які порушено позивачем та які є підставою для прийняття такого наказу.

Встановлюючи такий тривалий термін блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як 4 (чотири) місяці, відповідач, відповідно до принципу обґрунтованості рішення, мав навести мотиви, з яких він виходив, обираючи саме такий строк, навіть незважаючи на відсутність нормативно передбачених меж такого строку. Оскаржуваний наказ не тільки не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить будь-яких відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Крім того, відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складенні Довідки та винесенні оскаржуваного наказу не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення, в тому числі шляхом надання можливості викласти свої пояснення з приводу тих чи інших обставин, які перевірялись, не надано доказів на підтвердження надіслання та отримання позивачем копії наказу щодо призначення камеральної перевірки від 03.10.2017 наказ № 3556/7 до моменту проведення перевірки, що також порушує право особи приймати участь у прийнятті рішення щодо неї.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи наказ № 3255/5 від 20.10.2017, яким тимчасово заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці, не надав обґрунтованих доказів строку встановлення такого обмеження, не провів співставлення важкості проступку та встановленого строку, наявності повторного (систематичного) вчинення порушення чи будь-яких інших порушень, що зумовлюють встановлення саме такого терміну обмеження. Крім того, апелянтом не наведено доказів щодо існування негативних наслідків за результатом вчинення дій позивачем, натомість можливе виникнення таких наслідків у подальшому відповідачем не підтверджено.

Суд апеляційної інстанції приймає твердження апелянта, що вимагати та витребовувати від суб'єкта державної реєстрації надання пояснень не є обов'язком Міністерства юстиції України, а є лише правом і застосовується у разі необхідності, однак відповідач для встановлення вини позивача та прийняття обґрунтованого висновку за результатами перевірки, даним правом не скористався, позбавивши позивача можливості довести правомірність своїх дій, чи надати пояснення з приводу відсутності порушень чинного законодавства.

Відповідачем в апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих причин застосування до позивача саме такого покарання, як тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці, наведені доводи не спростовуються висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 № 3255/5 прийнято з порушеннями вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку № 990, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню, натомість відповідачем належних доказів щодо обґрунтованості даного наказу наведено не було. При цьому, з метою повного та належного захисту порушених прав позивача, є обґрунтованою позовна вимога про зобов'язання ДП «НІС», як технічного адміністратора реєстрів, відновити доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для зобов'язання Мін'юсту вчинити дії, необхідні для відновлення доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки у даному випадку повним та належним захистом порушених прав є саме визнання протиправним та скасування спірного наказу та зобов'язання ДП «НІС», яким і здійснено вказане блокування, відновити доступ позивачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12.03.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.