Постанова № 72686065, 06.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 376/1322/17 Суддя (судді) першої інстанції: Ярошенко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Сорочка Є.О., Степанюка А.Г., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області на Постанову Сквирського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування Рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 2 частини першої ст. ст. 1832, в чинній на час прийняття судового рішення суду першої інстанції Кодексу адміністративного судочинства України редакції, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

А згідно з п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в тій же редакції, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 263, в чинній на час розгляду судом апеляційної інстанції даної справи Кодексу адміністративного судочинства України редакції, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, тобто тієї же категорії справ.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Отже, апеляційний розгляд даної категорії справ, прийнятих як у скороченому так і спрощеному позовному провадженні, міг би та може здійснюватись в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Крім того, як зазначено в п. 41 Рішення Європейського Суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року (остаточне 29 січня 2016 року) у справі «Устименко проти України», зокрема, суд неодноразово постановляв, що такі спори стосовно пільг, які сплачуються відповідно до систем соціального забезпечення, є суто технічними, а тому їх краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань (див., наприклад, рішення у справах «Міллер проти Швеції» (Miller v. Sweden), заява № 55853/00, п. 29, від 8 лютого 2005 року, та «Шулер-Цграгген проти Швейцарії» (Schuler-Zgraggen v. Switzerland), від 24 червня 1993 року, п. 58, Series A № 263). Справа заявника підпадає під цю ж категорію.

Відповідно до частини другої ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Позивач 01 грудня 2016 року звернувся до Відповідача з Заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року (надалі Закон - №1788-ХІІ), за результатом розгляду якої Листом Відповідача від 15 грудня 2016 року №68/Д-01, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.34-35), Позивачу у зазначеному відмолено.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. «а» частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (надалі - Закон - № 1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 1 Порядку №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі - Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи; до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Позивач працював з 27.11.1984 року по 19.08.1985 року учнем горноробочого очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті ім. М.І.Калініна м. Горлівка в/о «Артемугілля», з 21.10.1985 року до 27.08.1992 року - учнем забійника з повним робочим днем в шахті «Кондратьевка» Артемівського виробничого об'єднання Донецької області; з 01.09.1992 року по 13.04.1994 року - забійником підземним з повним робочим днем в шахті ім. М.І.Калініна Артемівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Артемвугілля» м. Горлівка Донецької області, тобто на роботах, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах передбачених Списком №1, та стаж його роботи, який дає право на відповідне пільгове пенсійне забезпечення, підтверджується Довідкою Структурного підрозділу Державного підприємства «Артемвугілля» шахти ім. М.І.Калініна від 09.12.2013 року №1/9-3471 (а.с.24), трудовою книжкою Позивача, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.8-9).

Також, стаж роботи Позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1, підтверджується Наказом Артемівського виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Артемвугілля» Шахти імені М.І.Калініна «Про результати атестації робочих місць на шахті» від 28.07.1995 року №1091 та Наказом Артемівського виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Артемвугілля» Шахти «Кондратьєвка» «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» від 15.07.1996 року №378а.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач має право на призначення йому пенсії на пільгових умовах, а відтак дії Відповідача щодо відмови у зазначеному є протиправними.

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частиною першою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

А відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а Постанову Сквирського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Постанову складено у повному обсязі 07.03.2018 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Сорочко Є.О.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Сорочко Є.О.

Степанюк А.Г.