Рішення № 72685706, 05.03.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2018 Справа № 917/1915/16

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Стельмах А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом ОСОБА_1, вул. Миру, №6, с. Карпилівка, Лубенський район, Полтавська область, 37521

до відповідача ОСОБА_2, вул. Кононівська, 148, м. Лубни, Полтавська область, 37500

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. ОСОБА_3, вул. Дружби, 24, с. Карпилівка, Лубенський район, Полтавська області, 37521;

2. ОСОБА_4 , вул.Миру,7, с. Карпилівка, Лубенський район, Полтавська області, 37521.

3. Державний реєстратор Лубенської районної державної адміністрації, 37503, пл. ак. Бекетова, 19, м. Лубни, Полтавська область.

про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право учасника СТОВ "Прометей" на 01.03.2016 року,

За участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_5, дов. №07 від 06.02.2018 року; ОСОБА_6, дов. №60 від 22.11.2017 року

від відповідача: ОСОБА_2, серія паспорта НО 022381, виданий Лубенським МРВ УДМС України в Полтавській області 16.06.2016 року

від третьої особи №1: ОСОБА_7, дов. №490 від 12.05.2016 року

від третіх осіб 2,3 - не з'явились

Обставини справи: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей" та ОСОБА_1 звернулись до Господарського суду Полтавської області з позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право учасника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" на 01.03.2016.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.04.2017 у справі №917/1915/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, позов задоволено частково, припинено провадження в частині заявлених вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою колегії суддів Вищого господарського суду України від 13.11.2017 року рішення Господарського суду Полтавської області від 04.04.2017 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 р. з цієї справи скасовано з направленням на розгляд до суду першої інстанції.

Господарський суд ухвалою від 06.12.2017 року прийняв справу до розгляду призначивши судове засідання на 11.01.2018 року.

15.12.2017 року після прийняття справи №917/1915/16 судом до розгляду набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-19 від 03.10.2017).

Главою 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено здійснення судом підготовчого провадження у загальному позовному провадженні.

02.01.2018 року від позивача №2 до суду надійшла заява, в якій позивач ОСОБА_1 повідомляє суду про підтримання ним своїх позовних вимог в повному обсязі. До заяви позивачем додано письмові обґрунтування позовних вимог.

В судовому засіданні 11.01.2018 року суд, оскільки розгляд справи № 917/1915/16 по суті ще не розпочався, для запобігання порушенню та забезпечення процесуальних прав учасників справи, розпочав підготовче засідання по справі.

26.01.2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі в частині заявлених позовних вимог Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Прометей", а в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Також у відзиві відповідач заявив про пропуск позивачем строку позовної давності та просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача. До відзиву відповідачем копію змін до статуту СТОВ "Прометей", поштову квитанцію про направлення відзиву позивачу та поштовий опис.

26.01.2018 року від позивача №1 (СТОВ "Прометей") до суду надійшла заява про відмову від позову на підставі ст. 191 ГПК України , в якій позивач №1 вказує на безпідставність позовних вимог і відмовляється від позову.

05.02.2018 року від представника позивача №2 до суду надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач №2 в повному обсязі підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. До відповіді на відзив представником позивача №2 додано документи, що підтверджують надіслання відзиву іншим учасникам справи.

Представник СТОВ "Прометей" в судовому засіданні 07.02.2018 року підтримав заяву про відмову від позову на підставі ст. 191 ГПК України. Суд перевірив повноваження особи, що підписала відмову від позову та роз'яснив процесуальні наслідки такої дії представнику СТОВ "Прометей". Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації СТОВ "Прометей" його керівником та підписантом станом на час розгляду справи та подання відмови від позову є особа, яка підписала вказану відмову.

Представники позивача №2 (ОСОБА_1В.) у вирішенні даної заяви покладалися на розсуд суду.

Ухвалою від 07.02.2018 року суд прийняв відмову від позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" до відповідача, а також закрив провадження у справі в цій частині позовних вимог. Цією ж ухвалою було закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті ( частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2М.).

Треті особи №2 та №3 в судові засідання не з'явились, про місце, дату та час його проведення були повідомлені належним чином (поштові повідомлення про вручення ухвали суду матеріалах справи).

В судовому засіданні 05.03.2018 року представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні 05.03.2018р. проти заявлених позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позов.

Представник третьої особи 1 підтримав заперечення відповідача проти позову.

В судовому засіданні 05.03.2018р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено дату складання повного рішення.

Розглянувши подані докази і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

Як зазначає позивач у своєму позові, до складу засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей" ввійшли: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

В статутний фонд СТОВ “Прометей” повинно було бути внесено майно засновників вартістю17905 грн., яке передано з КСП “Карпилівське” . Розмір внесків становить:

1.Поцяпун ОСОБА_8 - 36 % від внеску до статутного фонду в сумі 6446 грн.;

ОСОБА_9 - 21% від внеску до статутного фонду в сумі 3760 грн.;

ОСОБА_10 - 32 % від внеску до статутного фонду в сумі 5729 грн. (фактично внесено 2516 грн., з них: 1829 грн. - вартість майнового паю, 687 грн. - заробітна плата, не було внесено 3213 грн.);

4.Далада ОСОБА_11 - 11% від внеску до статутного фонду в сумі 1970 грн..

За твердженням позивача, у квітні 2002 року ОСОБА_2 повідомив засновників, що не зможе приймати участі в роботі ТОВ “Прометей” та його вимогу йому було передано його частку статутного фонду. Він отримав автомобіль вартістю в 6500 грн. на 2004 рік. Як вбачається з листа Лубенського ВРЕР ДАІ автомобіль був знятий з обліку з СТОВ “Прометей” і проданий.

Позивач зазначив, що 16 квітня 2016 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 скликали загальні збори, вважаючи, що вони мають у статутному фонді ТОВ “Прометей” 53 відсотки, за яким обрали нового директора і внесли зміни до статуту ТОВ “Прометей”.

В поясненнях до позову позивач зазначає, що отримання ОСОБА_2 майна товариства в рахунок оплати внеску до статутного капіталу (накладна від 23.04.2002) підтверджує втрату ним корпоративних прав. Також, таку втрату підтверджує протокол загальних зборів СТОВ “Прометей” від 12.03.2008, яким затверджено частки статутного капіталу та його розмір - 10 904 грн. Дана сума обумовлена тим, що капітал при створенні в розмірі 17 905 гри. зменшено на частку ОСОБА_2 в розмірі 3 760 грн., як такого, що вийшов з товариства, та зменшено на недовнесені ОСОБА_3 до капіталу кошти в сумі 3213 грн.

На думку позивача, з витребуванням і отриманням своєї частки з майна статутного фонду СТОВ “Прометей” ОСОБА_2 втратив право учасника товариства і всі інші корпоративні права, які виникли у нього з часу внесення ним, передбаченого установчим договором, внеску при заснуванні СТОВ “Прометей”.

Як вказує позивач, пропозиція про узаконення свого виходу з учасників СТОВ «Прометей» гр. ОСОБА_2 була надіслана поштою, лист датований 15 січня 2016 року ( арк. справи 29, том 1).

Позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право учасника Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» на 01 березня 2016 року, з врахуванням місячного терміну на розгляд звернення (пропозиції) гр. ОСОБА_2 і час на поштове доставку його відповіді.

Таким чином, з посиланням на ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 100, ст.116, ст. 117 Цивільного кодексу України, статті 10, 11, ч. 1, ст. 50, 52, 54 Закону України «Про господарські товариства», статті 20, 88 Господарського кодексу України, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право учасника Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей» на 01 березня 2016 року;

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно статті 52 Закону України “Про господарські товариства” статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

В статті 54 Закону України “Про господарські товариства” передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Частиною першою статті 58 Закону України “Про господарські товариства” встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить і питання виключення учасника з товариства.

Згідно зі ст. 64 Закону України “Про господарські товариства” учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” для державної реєстрації зміндо відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію: змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою;

3) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

4) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

5) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

Як роз’яснив Верховний Суд України у п. 28 постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 року № 13 ”Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Відповідно до ст.ст. 54, 64 Закону України "Про господарські товариства" при виключенні учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

Судом досліджено докази, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. Так, обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається, зокрема, на накладні № 12 від 23.04.2002 року ( копія арк. справи 167, том 1, оригінал арк.. справи 199, том 2 ) та № 6 від 30.03.2004 року (арк.. справи 96, том 1) як докази повернення засновнику (учаснику) товариства ОСОБА_2 його частки статутного фонду у вигляді автомобіля САЗ 3508 1990 року випуску і відповідно його втрати корпоративного права як засновника.

Однак вказані накладні не є доказом подачі відповідачем заяви про вихід з числа учасників товариства та проведення розрахунку з ним при виході.

Як вбачається з оригіналу накладної № 12 від 23.04.2002 року (арк.. справи 199, том 2),

вона містить допис іншою ручкою «в зв’язку з виходом з товариства».

Крім того, судом досліджено довідки Регіонального сервісного центру в Полтавській області Міністерства внутрішніх справ України ТСЦ 5343 №18 від 15.01.2016 року та №590 від 20.12.2016 року. Довідка ТСЦ 5343 №18 від 15.01.2016 року (том 2, арк.. справи 14) вказує на те, що вищевказаний автомобіль СТОВ "Прометей" був відчужений на підставі договору купівлі-продажу. Довідка №590 від 20.12.2016 року (том 1, арк. справи 217), видана ТСЦ №5343 свідчить про те, що спірний автомобіль був придбаний гр. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

Таким чином, вказані довідки спростовують доводи позивача і свідчать про те, що ОСОБА_2 спірний автомобіль купив у СТОВ "Прометей", а не отримав як повернення засновнику (учаснику) товариства ОСОБА_2 його частки статутного фонду у вигляді автомобіля.

Подані позивачем копії накладних №6 від 30.03.2004р., №12 від 23.04.2002р., актів передачі майна, протоколів зборів, відомостей про виплату зарплати не підтверджують факту виходу ОСОБА_2 з СТОВ "Прометей" та отримання ним частки товариства. Не містить такої заяви про вихід і копія матеріалів реєстраційної справи (арк. справи 57-162, том 2), наданої державним реєстратором.

Матеріали справи не містять доказів того, що виплата частки ОСОБА_2 проводилася після затвердження загальними зборами учасників СТОВ "Прометей" звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і саме в строк до 12 місяців з дня виходу. Позивач не надано до матеріалів справи також рішення загальних зборів про виключення ОСОБА_2, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Також, з матеріалів справи не вбачається і позивачем не надано відповідного рішення загальних зборів ТОВ "Прометей" щодо порядку виплати частки ОСОБА_2 при його виході зі складу учасників (засновників).

Крім того, матеріали справи містять протокол № 2 (том 2, арк. справи 119) зборів учасників СТОВ "Прометей" від 11.05.2012, підписаний всіма засновниками та скріплений печаткою товариства, де головою зборів є ОСОБА_2 із зазначенням його частки в статутному капіталі, зареєстровані Державним реєстратором зміни до статуту від 17.05.2012 (том 2, арк. справи. 120), а також реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу СТОВ "Прометей" (том 2, арк. справи 62-65), яка підписана 27.02.2006 ОСОБА_1 як керівником та затверджена Лубенською райдержадміністрацією Полтавської області, згідно якої серед засновників вказаний ОСОБА_2

Наказом СТОВ "Прометей" від 01.12.2016 на підставі рішення загальних зборів засновників (учасників) СТОВ "Прометей" (оформлених протоколами № 5 від 16.04.2016, № 6 від 08.10.2016, № 7 від 30.11.2016) призначено директором даного товариства ОСОБА_2

Згідно статуту СТОВ "Прометей" (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників СТОВ "Прометей" (протокол № 6 від 08.10.2016) та зареєстрованого Духівською сільською радою Лубенського району Полтавської області за № 93, учасниками товариства є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Таким чином, суду не подано доказів на підтвердження факту виходу ОСОБА_2 зі складу товариства та не подано доказів виплати йому вартості частини майна товариства СТОВ "Прометей".

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виходу відповідача чи його виключення зі складу часників СТОВ «Прометей».

В той же час суд відзначає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту подачі ОСОБА_2 заяви про вихід та не подано доказів виплати вартості частини майна товариства як то передбачено Законом України "Про господарські товариства".

Також позивачем жодним чином не обґрунтовано його вимоги про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право учасника СТОВ "Прометей" саме з 01.03.2016 року з огляду на твердження самого ж позивача про розрахунок із відповідачем за накладними у 2002 №6 від 30.03.2004р., №12 від 23.04.2002р.

Також суд звертає увагу позивача на те, що ним ставляться вимоги про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право учасника СТОВ "Прометей", що є фактично виключенням учасника з товариства, оскільки має наслідком повне припинення корпоративних прав, що не входить до компетенції суду.

Стосовно ж питання застосування строку позовної давності, то згідно частин 1, 2 пункту 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 року "За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення."

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність доказами позовних вимог, що має наслідком відмову у їх задоволенні саме з цих підстав, а не внаслідок пропуску строку позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 13.03.2018 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Тимощенко О.М.