Постанова № 72685688, 12.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/1072/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 року (суддя Литвинова В.В., м. Херсон, вул. Театральна,18 )

по справі №923/1072/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Енергія", м. Херсон

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

про скасування оперативно-господарської санкції,

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

дата прийняття ухвали: 17.01.2018р.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 12.03.2018р. згідно ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

21.11.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Енергія" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» у формі рішення, оформленого протоколом від 14.11.2017р. №132 засідання комісії з розгляду акта про порушення ТОВ Фірма «Енергія» Правил користування електричною енергією, про визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ у розмірі 36109,92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач з посиланням на Правила користування електричною енергією №417/1442, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджену Постановою НКРЕ України №562 від 04.02.2006р. вважає, що відсутнє документальне підтвердження факту порушення споживачем правил користування електричною енергією, пов’язаною з втручанням споживача в роботу приладів обліку, що свідчить про не об’єктивний та безпідставний висновок комісії ХМВЕ по розгляду актів порушень ПКЕЕ про визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією у розмірі 36109,92 грн. 92 коп., викладений в протоколі №132 від 14.11.2017р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22.11.2017р. справу прийнято до провадження (суддя Литвинова В.В.) з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував та просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалами господарського суду Херсонської області від 19.12.2017 та 09.01.2017 підготовчі засідання у справі були відкладені.

11.01.2018р. позивачем подано клопотання про призначення судової експертизи, проведення якої просить доручити експертам Херсонського НДЕКЦ МВС України. На розгляд експертизи поставити наступні питання:

1) чи є доступ до приладів обліку ТОВ Фірма "Енергія", розташованих в опломбованому металевому електричному щиті поза встановлених пломб постачальника електроенергії;

2) чи є в корпусі металевого електричного щита в частині розташування приладів обліку отвори, деформація, механічні пошкодження.

17.01.2018р. відповідачем подано заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи, відповідно до якого вважає клопотання позивача необґрунтованим, оскільки питання запропоновані на експертизу не спрямовані на встановлення даних, що входять до предмета доказування усправі.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.01.2018р. (суддя Литвинова В.В.) зупинено провадження у справі № 923/1072/17. Призначено судову трасологічну експертизу, доручено її проведення Херсонському НДЕКЦ МВС України (м.Херсон, вул.Миколаївське шосе, 28 а). Обов’язок по оплаті витрат на проведення судової експертизи покладено на позивача, після отримання відповідних рахунків від експертної установи.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи є доступ до приладів обліку ТОВ «Енергія», розташованих в опломбованому металевому електричному щиті, поза встановлених пломб постачальника електроенергії.

2. Чи є в корпусі металевого електричного щита в частині розташування приладів обліку отвори, деформація, механічні пошкодження.

3. Чи можливо пошкодити корпус лічильника, зламати кріплення гайки лівого та верхнього пломбуальних гвинтів, порушити герметичність лічильника в момент його огляду та демонтажу під час перевірки.

З посиланням на ст.99, ч.1 ст.100, ч.3,4 ст.103, ч.2 п.8 ст.182, ч.1 п.2 ст.288 ГПК України, п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, суд дійшов висновку, що з метою всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору, роз’яснення питань, що виникли і потребують спеціальних знань, виникла необхідність призначення у справі судової трасологічної експертизи та зупинення провадження по справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти її до розгляду, скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.01.2018р. у справі №923/1072/17 про зупинення провадження по справі та призначення судової трасологічної експертизи, стягнути з ТОВ Фірма "Енергія" сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Скаржник вважає оскаржувану ухвалу такою, яка прийнята з порушенням норм процесуального права та має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Скаржник зазначає, що суд, мотивуючи необхідність зупинення провадження по справі, зазначив, що «з метою роз’яснення питань, що виникли і потребують спеціальних знань, виникла необхідність зупинення провадження і призначення у справі судової трасологічної експертизи». Але, питання поставлені судом на вирішення даної експертизи не відносяться до предмету доказування, оскільки відповідно до положень Методики, наявність або відсутність деформації або механічних пошкоджень металевої шафи жодним чином не звільняє від відповідальності за пошкодження приладу обліку, оскільки не спростовує факту пошкодження.

На думку скаржника, ухвала господарського суду у даній справі про зупинення провадження та призначення експертизи у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі, а поставлені питання не спрямовані на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 року по справі № 923/1072/17. Запропоновано позивачу подати відзив на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон на 12 березня 2018 р. на 11:00 год.

У відзиві на апеляційну скаргу від 27.02.2018р. позивач просив в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.01.2018р. про зупинення провадження та призначення експертизи відмовити.

06.03.2018р. від ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 12.03.2018р. об 11:00, в режимі відеоконференції та визначити суд, відповідальний за її проведення.

Розглянувши клопотання ПрАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє його з огляду на те, що таке клопотання подано з пропуском строку (не пізніше 5 днів), а тому у суду відсутні технічні можливості щодо проведення відповідного судового засідання в режимі відеоконференції.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали оскарження (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню підлягає, виходячи з такого.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Як роз'яснено у п.п. 2, 5,9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Про призначення судової експертизи приймається ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р.), зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК України (п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року).

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до ч.1,2 ст. 98 ГПК України (чинна редакція) висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно ст. 99 ГПК України (чинна редакція) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 ГПК України (чинна редакція) про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно до ст.104 ГПК України (чинна редакція) висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» у формі рішення, оформленого протоколом від 14.11.2017р. №132 засідання комісії з розгляду акта про порушення ТОВ Фірма «Енергія» Правил користування електричною енергією, про визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ у розмірі 36109,92 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.01.2018р. зупинено провадження у справі № 923/1072/17. Призначено судову трасологічну експертизу, доручивши її проведення Херсонському НДЕКЦ МВС України.

Призначаючи судову трасологічну експертизу, суд виходив з того, що для вирішення спору, виникла потреба в спеціальних знаннях. При цьому на вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. Чи є доступ до приладів обліку ТОВ «Енергія», розташованих в опломбованому металевому електричному щиті, поза встановлених пломб постачальника електроенергії.

2. Чи є в корпусі металевого електричного щита в частині розташування приладів обліку отвори, деформація, механічні пошкодження.

3. Чи можливо пошкодити корпус лічильника, зламати кріплення гайки лівого та верхнього пломбуальних гвинтів, порушити герметичність лічильника в момент його огляду та демонтажу під час перевірки.

Як наслідок, господарський суд, на підставі ст. 99, ч.2. п.8 ст. 182, ч.1 п.1 ст. 228 України, зупинив провадження у цій справі на час проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України (чинна редакція) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 ГПК України (чинна редакція) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Приписами ст. 76 ГПК України (чинна редакція) встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України (чинна редакція) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 ГПК України (чинна редакція) достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України (чинна редакція) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зупинення провадження у справі у зв’язку з призначенням експертизи є не обов’язком суду, а правом при реалізації якого, суду слід навести обгрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв’язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

З огляду на вищевикладене, по переконанню колегії суддів апеляційної інстанції, при прийнятті ухвали про призначення судової експертизи, господарський суд не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин при розгляді цієї справи, за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності.

Колегія суддів вважає, що в порушення норм процесуального закону, місцевий господарський суд не навів обґрунтованих мотивів, які дали підстави для неможливості з’ясування фактичних обставин спору в межах господарського судочинства, зокрема наявність обґрунтованих сумнівів у наданих сторонами доказах, протиріч у наданих доказах, відсутність конкретних відомостей, необхідних для з’ясування обставин, що мають значення для справи з огляду на предмет спору та підстави позову.

У зв'язку з чим, з урахуванням конкретних обставин справи, ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 року у справі № 923/1072/17 (про призначення судової трасологічної експертизи) не можна визнати обґрунтованою та такою, що винесена з дотриманням норм процесуального права.

Як наслідок, необґрунтоване призначення судової експертизи призвело до прийняття господарським судом рішення про зупинення провадження у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що доводи апеляційної скарги, зводяться виключно до недоцільності та безпідставності призначення судової експертизи, що зумовило зупинення провадження у справі, зважаючи на те, що однією з основних засад судочинства є законність (п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України), а завданням суду, який здійснює правосуддя на засадах верховенства права, - забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), апеляційна інстанція дійшла висновку про необхідність скасування ухвали про зупинення провадження у даній справі, а також про призначення судової експертизи, яка зумовила зупинення провадження у справі.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи та порушує "принцип оперативності" судового процесу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 року (про зупинення провадження та призначення судової трасологічної експертизи у цій справі) підлягає скасуванню. Зважаючи на те, що інших підстав для зупинення провадження у справі не встановлено.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Енергія".

Керуючись ст. ст. 232, 233, 240, 254, 255, 269, 270, 271, 275, 273, 280, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.01.2018 року у справі №923/1072/17 про зупинення провадження у справі та призначення судової трасологічної експертизи - скасувати.

Матеріали оскарження №923/1072/17 передати до господарського суду Херсонської області для подальшого розгляду по суті.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Енергія" на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 1762 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.03.2018р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В. Поліщук