Ухвала суду № 72685393, 05.03.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05 березня 2018 року справа № 925/191/18

м. Черкаси

Суддя Господарського суду Черкаської області Дорошенко М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕРЕТІС" та до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради про визнання недійсним передавального акту, про визнання нечинними і скасування реєстраційних записів і про визнання недійсним статуту,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява ОСОБА_1 містить позовні вимоги про:

визнання недійсним передавального акту, складеного ліквідаційною комісією приватного підприємства "Нібіру" (код ЄДРПОУ 33585478, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 250, оф. 4) станом на 11.12.2012 та затверджений рішенням загальних зборів ради засновників приватного підприємства "Нібіру" від 12.12.2012 №6;

визнання нечинними та скасування реєстраційних записів №10261120008002571 від 11.01.2013 та №10261450000012413 від 11.01.2013, якими здійснено державну реєстрацію припинення приватного підприємства "Нібіру" та державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕРЕТІС", код юридичної особи 33585478, шляхом перетворення;

визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕРЕТІС", код юридичної особи 33585478 (№ реєстраційного запису 10261450000012413 від 11.01.2013).

Частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У даному випадку зі змісту позовної заяви господарський суд вбачає, що перша і друга вимоги обґрунтовуються різними обставинами, які підтверджуються різними доказами, тобто вони не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами і не є одна по відношенню до другої основною та похідною позовними вимогами.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Таким чином, позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до Господарського суду Черкаської області заяву про забезпечення позову та заяву про забезпечення доказів.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, заява про забезпечення позову підлягає поверненню ОСОБА_1 як така, що подана без додержання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві про забезпечення доказів ОСОБА_1 просить господарський суд заборонити Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 38764723, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000) та державним реєстраторам здійснювати будь-які дії, направлені на знищення реєстраційної справи припиненої юридичної особи приватного підприємства "Нібіру" (ідентифікаційний код юридичної особи 33585478).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Пункт 13 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" реєстраційну справу визначає як сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.

Отож в силу приведених вище норм чинного законодавства у заяві про забезпечення доказів, зокрема письмових, мають бути вказані певні (точно визначені) документи, забезпечення яких є необхідним.

У своїй заяві про забезпечення доказів ОСОБА_1 не вказав які конкретно письмові докази із наявних у реєстраційній справі слід забезпечити.

Частина 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, заява про забезпечення доказів підлягає поверненню ОСОБА_1 як така, що подана без додержання вимог статті 111 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вище викладеного, керуючись 111, 139, 140, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 його позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "КВЕРЕТІС" та до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради про визнання недійсним передавального акту, про визнання нечинними і скасування реєстраційних записів і про визнання недійсним статуту.

Повернути ОСОБА_1 його заяву про забезпечення позову.

Повернути ОСОБА_1 його заяву про забезпечення доказів.

Роз'яснити ОСОБА_1, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і протягом десяти днів може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області.

Суддя М.В. Дорошенко