Ухвала суду № 72685222, 13.03.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/394/18

Номер провадження 1-кс/559/109/2018

УХВАЛА

"13" березня 2018 р. Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі:

слідчого судді Ходак С. К.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

за участю: слідчого Сухенюка Р.В.,

розглянув в судовому засіданні в м. Дубно клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180040000243 від 06 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшло вищезазначене клопотання сторони кримінального провадження. Згідно клопотання, слідчий просить накласти арешт на майно, а саме: на вилучені у ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Нокіа», дві банківські картки, 5160 гривень, 8317 гривень, були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

У провадженні СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до ЄРДР за № 12018180040000243 від «06» березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, по факту незаконного зберігання наркотичних засобів ОСОБА_3.

06.03.2018 року в СВ Дубенського ВП надійшов рапорт оперуповноваженого УПН ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4, про те, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що вилучену речовину схожу на наркотичний засіб «макова солома» та речовину схожу на наркотичний засіб «марихуана» ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м. Радивилів вул. Волковенка, 33, Рівненської області.

07.03.2018 слідчим подано клопотання про обшук господарства за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою м. Радивилів вул. Волковенка, 33, Рівненської області, з метою здобуття речових доказів, по кримінальному провадженні, підтвердження чи спростування причетності її до вчинення даного злочину, відшукання наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів, знарядь та засобів для їх виготовлення чи зберігання, яке 07.03.2018 задоволено.

Під час виконання ухвали про обшук 08 березня 2018 року, в господарстві ОСОБА_5 за адресою: м. Радивилів вул. Волковенка, 33, виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа», який поміщено в спеціальний пакет експертної служби №0618337, дві банківські картки, які поміщено в пакет Національної поліції №0033241, 5160 гривень, які поміщено в спеціальний пакет експертної служби №0617511, 8317 гривень, які поміщено в пакет Національної поліції №0033243.

Як повідомила ОСОБА_5, за продаж наркотичного засобу «макова соломка» їй перераховували грошові кошти на банківську картку, частину з яких вона залишала в себе. Також є підстави вважати, що під час своєї протиправної діяльності ОСОБА_5 користувалась мобільним телефоном марки «Нокіа», який вилучено під час обшуку..

08.03.2018 постановою слідчого вказані предмети визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження, оскільки є підстави вважати, що мобільний телефон, банківські картки та грошові кошти, вилучені у ОСОБА_5 були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та набуті кримінально протиправним шляхом.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що мобільний телефон, банківські картки та грошові кошти мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, те, що згідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти особи, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Згідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено, тому необхідно накласти арешт на тимчасово вилучений мобільний телефон, банківські картки та грошові кошти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Повноваження слідчого звертатися до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій випливає з його обов’язку застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до положень п.1 ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень п.4 ч.2, ч.6 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, при цьому арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У клопотанні слідчим не зазначено реквізити банківських карток: їх номер і на чиє ім’я вони видані, таким чином є не конкретизоване, не встановлено фактів, що вилучене 08.03.2018 в ОСОБА_5 майно було знаряддям злочину, також дані факти не підтверджуються доданими до клопотання матеріалами.

Враховуючи, що слідчим не доведено необхідність застосування арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для відмови в накладенні арешту на майно, а відтак клопотання слідчого не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Відмовити в задоволені клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180040000243 від 06 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, про арешт майна.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: