Постанова № 7268504, 10.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-18219/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шальєвої В.А.

при секретарі                                                  

при секретарі Химич М.В., Карлюк М.О.

за участю представників позивача Шуби Ю.В., Ількевича С.К.

представника третьої особи Розсохи І.В.

представників відповідача Головіна О.М., Вертели М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліо-Україна”, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – приватне підприємство „Ексіто”, до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення про визначення митної вартості, стягнення надмірно сплачених митних платежів,

В С Т А Н О В И В:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Кліо-Україна” звернулось до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення про визначення митної вартості, стягнення надмірно сплачених митних платежів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.05.2007 р. позивачем був укладений контракт № 6 з фірмою „Kerr Corporation” (США), за умовами якого позивач придбаває товар, виробництва продавця (фірми „Kerr Corporation” в особі „Kerr MFG”). Після укладання контракту сторонами укладались додаткові угоди. Відповідно до пропозицій постачальника, у зв’язку з кризовою ситуацією, позивачу було запропоновано спеціальну ціну на формомасу Kerr Cast 2000 по 28 доларів США за бочку при умові замови 420 бочок, Satin Cast 20 – 45 кг. по 32 доларів США за бочку при умові замови 420 бочок.

          05.08.2009 р. на адресу позивачу за зазначеним контрактом на підставі специфікації № 8, інвойсу № KLU 0520 від 20.05.2009 р. надійшов вантаж – 420 бочок формомаси Kerr Cast 2000 за ціною 28 доларів США за бочку, загальною вартістю 11760 доларів США (90352,08 грн.).

          Позивачем через декларанта ПП „Ексіто” до Східної митниці для митного оформлення була надана вантажна митна декларація № 700020009/9/004558 від 06.08.2009 р. з наступними документами: контракт № 6 від 23.05.2006 р. зі специфікацією № 8 від 15.05.2009 р. до нього, прайс-лист фірми-виробника від 05.05.2009 р., пропозиція виробника, дією до кінця 2009 р., інвойс № KLU 0520 від 20.05.2009 р., пакувальний лист від 03.06.2009 р. до інвойсу, сертифікат якості від 10.05.2009 р., коносамент від 25.06.2009 р., екологічна декларація № 30165 від 03.08.2009 р., накладна CMR № 32077 від 04.08.2009 р., декларація митної вартості до вантажної митної декларації № 700020009/9/004558, платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 22.05.2009 р. – попередня оплата за формувальну суміш на суму 5880 доларів США, платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 28.05.2009 р. – попередня оплата за формувальну суміш на суму 19320 доларів США.

В декларації митної вартості позивачем була задекларована митна вартість товару за першим методом визначення митної вартості – 90352,08 грн. (11760 доларів США).

          05.08.2009 р. на адресу позивачу за зазначеним контрактом на підставі специфікації № 9, інвойсу № KLU 0526 від 26.05.2009 р. надійшов вантаж – 420 бочок формомаси Satin Cast 20, загальною вартістю 13440 доларів США (103259,52 грн.).

Позивачем через декларанта ПП „Ексіто” до Східної митниці для митного оформлення була надана вантажна митна декларація № 700020009/9/004562 від 06.08.2009 р. з наступними документами: контракт № 6 від 23.05.2006 р. зі специфікацією № 9 від 17.05.2009 р. до нього, прайс-лист фірми-виробника від 05.05.2009 р., пропозиція виробника, дією до кінця 2009 р., інвойс № KLU 0526 від 26.05.2009 р., пакувальний лист від 03.06.2009 р. до інвойсу, сертифікат якості від 12.05.2009 р., коносамент від 26.06.2009 р., екологічна декларація № 30364 від 03.08.2009 р., накладна CMR № 32078 від 04.08.2009 р., декларація митної вартості до вантажної митної декларації № 700020009/9/004562, платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 28.05.2009 р. – попередня оплата за формувальну суміш на суму 19320 доларів США.

В декларації митної вартості позивачем була задекларована митна вартість товару за першим методом визначення митної вартості – 103259,52 грн. (13440 доларів США).

          Східною митницею було запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Декларантом митному органу були надані деякі з документів, які витребувались.

          Східною митницею були прийняті рішення про визначення митної вартості: № 700000024/2009/000471/1 від 10.08.2009 р., яким митний орган визначив митну вартість товару формомаси Kerr Cast 2000 за шостим (резервним) методом – 1,31 долар за кг., загальна вартість становить 24759 доларів США; № 700000024/2009/000472/1 від 10.08.2009 р., яким митний орган визначив митну вартість товару Satin Cast 20 за шостим (резервним) методом – 1,31 долар за 1 кг., загальна вартість становить 24759 доларів.

          На підставі зазначених рішень про визначення митної вартості відповідачем було відмовлено у митному оформленні ввезеного товару на підставі карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700020009/2009/00061 від 11.08.2009 р. та № 700020009/2009/00062 від 11.08.2009 р. у зв’язку з неподанням на вимогу митного органу додаткових документів згідно вимог п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, як переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

          З метою запобігання негативних наслідків для виробничої діяльності підприємства позивач був вимушений здійснити митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною митним органом.           

Внаслідок митного оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митним органом, позивач зайво сплатив до бюджету митні платежі 48924,76 грн.

          Позивач вважає, що при подані первинних вантажних митних декларацій ним були подані усі необхідні документи для митного оформлення, достатні для визначення митної вартості за ціною угоди. Внаслідок неправомірних дій митного органу позивач вимушений був подати нові вантажні митні декларації та сплатити митні платежі у розмірі значно більшим, ніж це відповідає вимогам законодавства.

          Позивач просить визнати протиправними дії Східної митниці щодо самостійного визначення митної вартості, скасувати рішення Східної митниці № 700000024/2009/000471/1 від 10.08.2009 р. та № 700000024/2009/000472/1 від 10.08.2009 р. про визначення митної вартості, зобов’язати відповідача визнати митну вартість товару, яку було вказано у вантажних митних деклараціях № 700020009/9/004558 від 06.08.2009 р. та № 70002009/9/004562 від 06.08.2009 р., зобов’язати ГУ ДКУ в Донецькій області повернути грошові кошти в сумі 48924,76 грн. на рахунок позивача.

          Позивач змінив позовні вимоги, подавши відповідну заяву, в якій просив визнати протиправними дії Східної митниці щодо самостійного визначення митної вартості, скасувати рішення Східної митниці № 700000024/2009/000471/1 від 10.08.2009 р. та № 700000024/2009/000472/1 від 10.08.2009 р. про визначення митної вартості, зобов’язати відповідача визнати митну вартість товару, яку було вказано у вантажних митних деклараціях № 700020009/9/004558 від 06.08.2009 р. та № 70002009/9/004562 від 06.08.2009 р., стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в розмірі 48924,76 грн.

          В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

          Представник третьої особи на стороні позивача в судовому засіданні підтримав позицію позивача та просив задовольнити позовні вимоги.

          Представник відповідача Східної митниці в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що Східною митницею було здійснено перевірку митної вартості, заявленої позивачем у вантажних митних деклараціях та деклараціях митної вартості, та встановлено, що заявлена митна вартість в розмірі 0,62-0,71 доларів США за кілограм товару значно нижче у порівняні з цінами на подібні товари згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ. Посадовою особою митного органу при здійсненні митного оформлення товару, задекларованого позивачем, на виконання вимог ст. 265 Митного кодексу України, п. 11 Порядку № 1766 було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, більшість з яких декларантом надані не були.

Враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації товарів, відсутність у митному органі об’єктивного джерела інформації (документів на ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення товарів імпортовані на митну територію України та час експорту якого збігається з часом експорту даних товарів), а також необхідної інформації для визначення митної вартості за методом на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості, митним органом було здійснення коригування митної вартості з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ, прийняте рішення щодо можливості застосування шостого резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст. ст. 266, 273 Митного кодексу України. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що відсутні передбачені законодавством підстави для стягнення з бюджету надмірно сплачених митних платежів. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В судове засідання 10.12.2009 р. представник відповідача не з’явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, заяви про відкладення розгляду справи суду не надав. Суд у відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Кліо-Україна” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про держану реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 22.12.2005 р. виконавчим комітетом Краматорської міської ради (а.с. 10), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33956203 (а.с. 11), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 06296660 (а.с. 27), здійснює господарську діяльність на підставі статуту (а.с. 12-26).

Відповідач Східна митниця у відповідності до ст. 14 Митного кодексу України є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України у в Донецькій області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Судом встановлено, що 23.05.2007 р. ТОВ „Кліо-Україна” був укладений контракт № 6 з фірмою „Kerr Corporation” (США), за умовами якого позивач придбаває товар, виробництва продавця – фірми „Kerr Corporation” в особі „Kerr MFG” (а.с. 28-31). На виконання контракту сторонами були укладені додаткові угоди (а.с. 32-34), якими змінювалась загальна сума контракту.

Відповідно до пропозицій постачальника, у зв’язку з кризовою ситуацією, позивачу було запропоновано спеціальну ціну на формомасу Kerr Cast 2000 по 28 доларів США за бочку при умові замови 420 бочок (а.с. 39-40, 37-38), Satin Cast 20 – 45 кг. по 32 доларів США за бочку при умові замови 420 бочок (а.с. 66-67, 37-38).

          05.08.2009 р. на адресу позивачу за зазначеним контрактом на підставі специфікації № 8, інвойсу № KLU 0520 від 20.05.2009 р. надійшов вантаж – 420 бочок формомаси Kerr Cast 2000 за ціною 28 доларів США за бочку, загальною вартістю 11760 доларів США (90352,08 грн.).

          Позивачем через декларанта ПП „Ексіто” до Східної митниці для митного оформлення була надана вантажна митна декларація № 700020009/9/004558 від 06.08.2009 р. з наступними документами: контракт № 6 від 23.05.2006 р. зі специфікацією № 8 від 15.05.2009 р. до нього, прайс-лист фірми-виробника від 05.05.2009 р., пропозиція виробника, дією до кінця 2009 р., інвойс № KLU 0520 від 20.05.2009 р., пакувальний лист від 03.06.2009 р. до інвойсу, сертифікат якості від 10.05.2009 р., коносамент від 25.06.2009 р., екологічна декларація № 30165 від 03.08.2009 р., накладна CMR № 32077 від 04.08.2009 р., декларація митної вартості до вантажної митної декларації № 700020009/9/004558, платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 22.05.2009 р. – попередня оплата за формувальну суміш на суму 5880 доларів США, платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 28.05.2009 р. – попередня оплата за формувальну суміш на суму 19320 доларів США (а.с. 35-61).

В декларації митної вартості позивачем була задекларована митна вартість товару за першим методом визначення митної вартості – 90352,08 грн. (11760 доларів США).

          05.08.2009 р. на адресу позивачу за зазначеним контрактом на підставі специфікації № 9, інвойсу № KLU 0526 від 26.05.2009 р. надійшов вантаж – 420 бочок формомаси Satin Cast 20, загальною вартістю 13440 доларів США (103259,52 грн.).

Позивачем через декларанта ПП „Ексіто” до Східної митниці для митного оформлення була надана вантажна митна декларація № 700020009/9/004562 від 06.08.2009 р. з наступними документами: контракт № 6 від 23.05.2006 р. зі специфікацією № 9 від 17.05.2009 р. до нього, прайс-лист фірми-виробника від 05.05.2009 р., пропозиція виробника, дією до кінця 2009 р., інвойс № KLU 0526 від 26.05.2009 р., пакувальний лист від 03.06.2009 р. до інвойсу, сертифікат якості від 12.05.2009 р., коносамент від 26.06.2009 р., екологічна декларація № 30364 від 03.08.2009 р., накладна CMR № 32078 від 04.08.2009 р., декларація митної вартості до вантажної митної декларації № 700020009/9/004562, платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 28.05.2009 р. – попередня оплата за формувальну суміш на суму 19320 доларів США (а.с.62-89).

В декларації митної вартості позивачем була задекларована митна вартість товару за першим методом визначення митної вартості – 103259,52 грн. (13440 доларів США).

Отже, митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем, виходячи з ціни контракту, тобто, за основним (першим) методом, встановленим ст. 266 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, для підтвердження митної вартості товару митному органу були надані документи, передбачені ст. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 р. № 1766.

Східною митницею були витребувані у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме, договір з третіми особами, що пов’язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов’язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника, калькуляція фірми-виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, – копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; сертифікат про походження товару (а.с. 52-53, 81-82).

Декларантом на вимогу митного органу надані рахунки про здійснення платежів на користь продавця, прайс-лист фірми-виробника, інші документи не надані.

Східною митницею були прийняті рішення про визначення митної вартості: № 700000024/2009/000471/1 від 10.08.2009 р., яким митний орган визначив митну вартість товару формомаси Kerr Cast 2000 за шостим (резервним) методом – 1,31 долар за кг., загальна вартість становить 24759 доларів США; № 700000024/2009/000472/1 від 10.08.2009 р., яким митний орган визначив митну вартість товару Satin Cast 20 за шостим (резервним) методом – 1,31 долар за 1 кг., загальна вартість становить 24759 доларів.

          На підставі зазначених рішень про визначення митної вартості відповідачем було відмовлено у митному оформленні ввезеного товару на підставі карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700020009/2009/00061 від 11.08.2009 р. та № 700020009/2009/00062 від 11.08.2009 р. у зв’язку з неподанням на вимогу митного органу додаткових документів згідно вимог п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, як переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Враховуючи можливість настання негативних наслідків для підприємницької діяльності, позивачем було прийняте рішення про здійснення митного оформлення товару не за ціною контракту, а за ціною, яка була визначена митним органом. Позивачем були подані нові вантажні митні декларації №№ 700020009/9/004642, 700020009/9/004641 із зазначенням митної вартості, визначеної митним органом (а.с. 59-60, 88-89).

Отже, позивачем були сплачені митні платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митним органом за методом № 6, що на 48924,76 грн. перевищує митні платежі, які підлягали сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною за першим методом.

Суд вважає, що митним органом при здійсненні митного оформлення товару, який був ввезений на митну територію України позивачем, були допущені порушення вимог діючого законодавства, а тому дії митного органу при визначення митної вартості товару за шостим методом є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 249 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.

Поняття митної вартості визначено Митним кодексом України (ст. 259), а саме, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Стаття 261 Митного кодексу України встановлює, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно ч. 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних або фіктивних оцінках.

Згідно статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Як встановлює ст. 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати, понесені покупцем, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів тощо.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Судом встановлено, що позивачем ТОВ „Кліо-Україна” були надані митному органі усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, в тому числі, контракт зі специфікаціями до нього, прайс-листи фірми-виробника, пропозиція виробника, дією до кінця 2009 р., інвойси, пакувальні листи, сертифікати якості, коносаменти, екологічні декларації, накладні CMR, декларації митної вартості, платіжні доручення в іноземній валюті.

З комерційної пропозиції фірми „Kerr Corporation” (а.с. 39) ТОВ „Кліо-Україна” вбачається, що на період кризової ситуації позивачу пропонується спеціальна ціна по 28 доларів США за бочку на формомасу Kerr Cast 2000 за умову замовлення повного контейнеру (420 бочок). Така ж сама ціна вказана в прайс-листах фірми-виробника, де також ціна на Satin Csat 20 зазначається рівною 32 доларів США, а також в усіх зазначених вище первинних документах на вантаж. Таким чином, документально підтверджується митна вартість, визначена позивачем за першим методом.

Таким чином, відомості про заявлену позивачем митну вартість є об’єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

Митні органи у відповідності до ст. 41 МК України повинні здійснювати митний контроль, який включає в себе контроль за правильністю визначення декларантом митної вартості.

Суд не піддає сумніву право митного органу контролювати митну вартість, заявлену декларантом, але такий контроль повинен здійснюватися в межах повноважень, наданих діючим законодавством.

Пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Отже, митний орган має право вимагати від декларанта подання додаткових документів виключно для підтвердження заявленої митної вартості.

Як суд зазначив вище, декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Згідно п. 14 Порядку, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

          Разом з тим, суд вважає, що такі положення Порядку зовсім не передбачають, що митний орган у разі неподання документів зобов’язаний визначити митну вартість не за тим методом, який застосував декларант.

Як зазначалось вище, законодавець в ст. 266 Митного кодексу України встановлює, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

          Відповідачем не надано суду доказів щодо неможливості застосування перших п’яти методів визначення митної вартості товарів та проведення відповідних консультацій між митним органом та декларантом, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Крім того, суд вважає, що неможливо порівнювати вартість товару, ввезеного позивачем, з ціновою інформацією бази ЄАІС ДМСУ на інші види формомас.

ТОВ „Кліо-Україна” отримує товари безпосередньо від виробника фірми „Kerr Corporation” за прямим контрактом, укладеним без посередників.

З витягу з бази даних ЄАІС ДМСУ неможливо встановити, чи за прямими контрактами здійснювалось ввезення формомаси у випадку, на який посилається митний орган, та митна вартість якої була взята за основу при визначенні митним органом митної вартості товару, ввезеного позивачем. При цьому суд зауважує, що митний орган визначив митну вартість за шостим методом, не зважаючи на те, що у базі даних ЄАІС ДМСУ зазначений лише єдиний випадок ввезення формомаси. Крім того, суд зазначає, що у митного органу немає інформації щодо того, чи за спеціальної ціною (як у випадку з позивачем) чи за звичайною ціною було здійснення ввезення на митну територію України формомаси у випадку, зазначеному в базі даних ЄАІС ДМСУ.

Суд вважає, що ці обставина може суттєво впливати на митну вартість товару.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем в судовому засіданні взагалі не надано доказів правомірності своїх дій щодо визначення митної вартості товарів, не доведена законність, обґрунтованість своїх дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач Східна митниця, приймаючі рішення про визначення митної вартості товарів, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Позивач, зокрема, просить визнати протиправними дії Східної митниці щодо самостійного визначення митної вартості, скасувати рішення Східної митниці № 700000024/2009/000471/1 від 10.08.2009 р. та № 700000024/2009/000472/1 від 10.08.2009 р. про визначення митної вартості, зобов’язати відповідача визнати митну вартість товару, яку було вказано у вантажних митних деклараціях № 700020009/9/004558 від 06.08.2009 р. та № 70002009/9/004562 від 06.08.2009 р.

Суд вважає, що дійовим способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправними дій Східної митниці з відмови у митному оформленні товару відповідно до митної вартості товару, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю „Кліо-Україна” у вантажній митній декларації № 700020009/9/004558 від 06.08.2009 р., декларації митної вартості до вантажної митної декларації № 700020009/9/004558, вантажній митній декларації № 700020009/9/004562 від 06.08.2009 р., декларації митної вартості до вантажної митної декларації № 700020009/9/004562.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом скасування прийнятих митним органом рішень, суд зазначає, що правовим наслідком скасування будь-якого правового акту індивідуальної дії є втрата ним чинності з часу набрання чинності судовим рішенням. На думку суду, оскільки судом визнані протиправними дії митного органу щодо встановлення митної вартості за шостим методом, дійовим способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним оскаржуваних рішень, оскільки в такому разі рішення митного органу втрачають силу з часу їх прийняття.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача визнати митну вартість товару, яку було вказано у вантажних митних деклараціях № 700020009/9/004558 від 06.08.2009 р. та № 70002009/9/004562 від 06.08.2009 р., охоплюється вимогами щодо визнання протиправними дій та скасування рішень.

Судом встановлено, що позивачем здійснено митне оформлення товару зі сплатою митних платежів, виходячи з їх митної вартості, встановленої митним органом, – 1,31 доларів США з 1 кг., а не митної вартістю, визначеної позивачем, - 0,62-0,71 доларів за кг.

Оскільки судом визнані протиправними дії митниці щодо встановлення митної вартості товару, суд вважає, що позивачу підлягає поверненню сума надмірно сплачених митних платежів, яка складає 48924,76 грн.

У відповідності до п. 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. № 609, юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів.

Таким чином, суд стягує з Державного бюджету України надмірно сплачені митні платежі в сумі 48924,76 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ „Кліо-Україна”.

          Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд           

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліо-Україна”, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - приватне підприємство „Ексіто”, до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення про визначення митної вартості, стягнення надмірно сплачених митних платежів задовольнити.

          Визнати протиправними дії Східної митниці з відмови у митному оформленні товару відповідно до митної вартості товару, заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю „Кліо-Україна” у вантажній митній декларації № 700020009/9/004558 від 06.08.2009 р., декларації митної вартості до вантажної митної декларації № 700020009/9/004558, вантажній митній декларації № 700020009/9/004562 від 06.08.2009 р., декларації митної вартості до вантажної митної декларації № 700020009/9/004562.

          Визнати протиправними рішення Східної митниці про визначення митної вартості товару № 700000024/2009/000471/1 від 10.08.2009 р., № 700000024/2009/000472/1 від 10.08.2009 р.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліо-Україна” надмірно сплачені митні платежі в розмірі 48924 (сорок вісім тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн. 76 коп.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліо-Україна” судові витрати з оплати судового збору в розмірі 489 (чотириста вісімдесят дев’ять) грн. 25 коп.

          Повний текст постанови виготовлений 15 грудня 2009 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шальєва В.А.