Рішення № 72684083, 13.03.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/137/17

Провадження № 2/591/87/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Кривцової Г.В.

секретарі судового засідання Кальченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми цивільну справу № 591/137/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 Сумська державна нотаріальна контора, про визначення часток співвласників в спільній сумісній власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд визначити частки власності померлого батька ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 по 1/5 частині кожному. Свої вимоги мотивує тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності п’ятьом особам: ОСОБА_6 (батько позивачки), ОСОБА_2 (відповідач, брат позивачки), ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_3 (чоловік позивачки), ОСОБА_4 (син позивачки), відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Позивач вказує, що у 2007 році її батько ОСОБА_6 та брат ОСОБА_2 знялися з реєстраційного обліку та виїхали зі спірної квартири до м. Оленегорськ Мурманської області РФ на постійне місце проживання. У спірній квартирі проживають позивачка, ї чоловік та син.

07.12.2015 року помер батько сторін ОСОБА_6, його частка у квартирі стала спадковим майном. В установлений законом строк позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Однак при зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини нотаріус вказав, що необхідно визначити частки кожного співвласника у спільній сумісній власності. Відповідач ОСОБА_2 не реагує на прохання позивачки визначити частки у спільній сумісній власності та вирішити вказане питання в позасудовому порядку, а тому позивач вимушена звернутися до суду.

Позивач 12.03.2018 року подала заяву про розгляд справи без її участі, підтримує позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення доручення суду до компетентного суду РФ про вручення судових документів, однак доручення двічі не було виконане по причині непроживання відповідача за місцем його офіційної реєстрації (а.с. 51, 74).

При цьому позивач надала суду повідомлення про вручення поштового відправлення на ім’я відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, яке свідчить про те, що ОСОБА_2 12.01.2018 року отримав поштою документи: копію позовної заяви з додатками, постанову про відкриття провадження у справі, повідомлення про час та місце розгляду справи, про що поставив свій підпис (а.с. 107).

В зв’язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло, виданим 24.12.2002 року управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради (а.с.6).

Станом на 22.12.2016 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 проживають та зареєстровані три співвласника: позивач ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3, їх син ОСОБА_4, що підтверджується довідкою житлової обслуговуючої організації (а.с. 11).

З даної довідки також вбачається, що два інші співвласники ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зняті з реєстрації 10.10.2007 року та 22.08.2007 року відповідно (а.с.11).

Позивач ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_2) О.І. є донькою ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.10).

Після укладення шлюбу позивач змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с. 10) .

07.12.2015 року батько позивачки ОСОБА_6 помер в м. Оленегорськ Мурманської області Росії (а.с.8).

Позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк 05.04.2016 року подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька (а.с.9).

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.09.2016 року № 486 дозволено вчинити правочин неповнолітньому ОСОБА_4 на визначення часток за померлим ОСОБА_6 у квартирі за адресою: АДРЕСА_3, співвласником якої він є, за згодою його батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.12).

ОСОБА_5 Сумської державної нотаріальної контори від 10.01.2017 року позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6, оскільки не визначена частка померлого у спільній сумісній власності на квартиру (а.с.7).

Статтею 369 ЦК України передбачено порядок здійснення права спільної сумісної власності. Так, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Статтею 370 ЦК України передбачено порядок виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності. Так, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Статтею 372 ЦК України передбачено порядок поділу майна, що є у спільній сумісній власності. Так, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Оскільки доказів будь-якої домовленості між співвласниками щодо розміру їх часток – суду не надано, то суд виходить з презумпції рівності часток та визначає, що частка кожного співвласника у спільній сумісній власності на квартиру є рівною і становить в даній справі 1/5 частину квартири.

Як стверджує позивач, домовленості щодо визначення часток у нерухомому спільному майні з відповідачем ОСОБА_2 не досягнуто, в зв’язку з тим, що відповідач проживає в РФ, і не бажає приїздити до м. Суми або надати нотаріально посвідчену заяву про свою згоду визначити рівність часток співвласників. Тоді як виділ частки із спільного майна у позасудовому порядку можливий лише за згодою всіх учасників.

Така невизначеність позбавляє позивачку права оформити спадщину, а також в повній мірі реалізувати свої права як співвласника нерухомого майна.

В силу положень ст.ст.21, 24, 41 Конституції України, ст.ст.319, 369 ЦК України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної сумісної власності.

Виходячи із цих положень, правовий режим спільної сумісної власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження сумісною власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.

Співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право позивача порушене та підлягає захисту, тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити та визначити, що частки п’яти співвласників в належній їм на праві спільної сумісної власності квартирі за адресою: АДРЕСА_3 – є рівними, по 1/5 частці кожному. Також визначити, що частка померлого ОСОБА_6, який помер 07.12.2015 року та частка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в спільній сумісній власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 – становить по 1/5 частки даної квартири на кожного.

Судові витрати залишити за позивачем, згідно її заяви.

На підставі ст.ст. 369, 370, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, про визначення часток співвласників в спільній сумісній власності на квартиру - задовольнити.

Визначити, що частки п’яти співвласників в належній їм на праві спільної сумісної власності квартирі за адресою: АДРЕСА_3 – є рівними, по 1/5 частці кожному.

Визначити, що частка померлого ОСОБА_6, який помер 07.12.2015 року, в спільній сумісній власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 – становила 1/5 частку даної квартири.

Визначити, що частка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в спільній сумісній власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 – становить 1/5 частку даної квартири.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 13 березня 2018 року.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова