Ухвала суду № 72684059, 02.03.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3520/16-ц

Провадження № 6/209/21/18

УХВАЛА

02 березня 2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати такою, що не підлягає виконанню ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 вересня 2016 року (справа № 209/3520/16-ц, провадження № 6/209/509/16), якою було тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язання згідно виконавчого провадження № 51920752 з виконання виконавчого листа № 2/243/3853/2015 від 07 вересня 2015 року, виданого Слов’янським міськрайонним судом Донецької області.

На обґрунтування заяви зазначено, що 11 серпня 2015 року Слов’янським міськрайонним судом Донецької області ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 243/7349/15-ц, провадження № 2/243/3853/2015, за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № GOH3G40000006947 від 16 квітня 2008 року. Вказаним рішенням суду з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 15 липня 2015 року в розмірі 422685,58 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 3654,00 грн. та витрати за оголошення у пресі в сумі 156,00 грн. Про наявність рішення суду йому стало відомо тільки у грудні 2017 року. На виконанні у Дніпровському відділі ДВС м. Дніпродзержинська знаходилося виконавче провадження №51920752 з виконання виконавчого листа № 2/243/3853/2015 від 07 вересня 2015 року, виданого Слов’янським міськрайонним судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 422685,58 грн. та судового збору в сумі 3810,00 грн. В межах вказаного виконавчого провадження за поданням державного виконавця ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 вересня 2016 року ОСОБА_1 було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язання згідно зазначеного вище виконавчого провадження. Ухвалою Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2017 року скасоване заочне рішення суду у цивільній справі № 209/3520/16-ц, провадження № 6/209/509/16. Крім того, згідно довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» від 19 лютого 2018 року він взагалі немає заборгованості перед банком. Таким чином, на теперішній час не існує жодних правових підстав для обмеження його у праві виїзду за межі України. Проте, начальник Дніпровського відділу ДВС м. Кам’янське відмовила йому у скасуванні тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки виконавчий лист повернуто стягувачу за його письмовою заявою. Посилаючись на ч. 2 ст. 432 ЦПК України, вважає, що ухвала суду про обмеження його у праві виїзду за межі України, як виконавчий документ, повинна бути визнана такою, що не підлягає виконанню.

Вивчивши заяву та матеріали справи № 209/3520/16-ц, провадження № 6/209/509/16, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 та 3 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановленим цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Судом встановлено, що 28 вересня 2016 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська постановлено ухвалу, якою задоволено подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпродзержинська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2А про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який був тимчасово обмежений у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язання згідно виконавчого провадження №51920752 з виконання виконавчого листа № 2/243/3853/2015 від 07 вересня 2015 року, виданого Слов’янським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” боргу в сумі 422685,58 грн. та судового збору в сумі 3810,00 грн.

Зазначена ухвала суду була постановлена Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, згідно ст. 441 ЦПК України, як захід забезпечення виконання судового рішення від 11 серпня 2015 року, ухваленого Слов’янським міськрайонним судом Донецької області у цивільній справі № 243/7349/15-ц, провадження № 2/243/3853/2015, за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № GOH3G40000006947 від 16 квітня 2008 року.

Отже, ухвала Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 вересня 2016 року не є виконавчим документом, на підставі якого здійснюється виконання судового рішення.

Згідно ч.2 ст. 432 ЦПК України суд може визнати таким, що не підлягає виконанню, тільки виконавчий документ, а не захід забезпечення виконання судового рішення, яким є ухвала про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Ухвала суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржена в апеляційному порядку, або переглянута за нововиявленими обставинами судом, яким була постановлена.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ухвали про тимчасове обмеження у його праві виїзду за межі України такою, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Г.А. Байбара.