Рішення № 72683983, 13.03.2018, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/134/18

Провадження № 2-о/172/7/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2018 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді – Битяка І.Г. за участю секретаря судового засідання – Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

В С Т А Н О В И В

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що він досяг пенсійного віку та почав проводити відповідне оформлення документів у Васильківському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області. Під час оформлення пенсії ним було надано довідку про його заробіток за час роботи на шахті «Прогрес» виробничого об’єднання «Торезантрацит» м. Торез Донецької області від 23.11.2017 року, яка видана на бланку та з печаткою і кутовим штампом держаного підприємства «Шахта Прогрес» невизнаної «республіки ДНР». Однак, Васильківським об"єднаним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області йому відмовлено в оформленні пенсії, оскільки довідка є незаконною. Факт роботи підтверджується трудовою книжкою, згідно з якою він працював на шахті «Прогрес» виробничого об’єднання «Торезантрацит» м. Торез Донецької області з 01.11.1993 по 31.01.2000 року. До теперішнього часу йому так і не нарахована пенсія, з урахуванням його трудового стажу.

Представник заявника ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність заявника, просив суд задовольнити заяву.

Заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській областпро час розгляду справи повідомлене належним чином, своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за відсутності представника не скористалося, про причини неявки не повідомило. Пояснення на позовну заяву не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 народився 27 квітня 1965 року в м. Горлівка Донецької області, до 05.01.2006 року був зареєстрований за адресою: мікрорайон 2АДРЕСА_1. м. Торез, Донецька область. На даний час проживає за місцем реєстрації по вул. Абрикосова (Фрунзе), буд. 114, сел. Васильківка Дніпропетровської області.

Відповідно до записів в трудовій книжці ОСОБА_1 01 листопада 1993 року зарахований на посаду електрослюсаря 4 розряду шахти «Прогрес» виробничого об’єднання «Торезантрацит» та звільнений 31 січня 2000 року за власним бажанням.

В мтеріалах справи є копія довідки № 04-01-3031 від 23.11.2017, яка видана відособленим підрозділом «Шахта «Прогрес» державного підприємства «Торезантрацит» невизнаної «республіки ДНР». Довідка видана на підставі лицьових рахунків 244 за 01.11.1993 – 31.01.2000 роки.

Згідно з ч. 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» та Постанови Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 року (згідно з додатком), яка набрала чинності 08 квітня 2015 року до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови. Місто Торез віднесено до населених пунктів, у яких тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, а, відтак, і до тих, які визнано тимчасово окупованими територіями.

Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, документів, які видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 77, 78 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими за змістом частини першої ст. 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.

Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватися положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справи у порядку статті 315 ЦПК України.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту належності йому довідки про заробіток підлягають задоволенню, оскільки встановлення такого факту має для заявника юридичне значення. Однак встановлення факту належності внесеної у довідку інформації певній особі та її правдивості виходить за межі компетнції суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 293-294, 315, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. ІПН НОМЕР_1, довідки № 04-01-3031 від 23.11.2017 року, виданої на бланку, з печаткою і кутовим штампом відособленого підрозділу «Шахта «Прогрес» державного підприємства «Торезантрацит» органів управління тимчасово окупованої території Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк