Ухвала суду № 72682324, 28.02.2018, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4291/17

№ 2-с/183/1/18

У Х В А Л А

28 лютого 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Петрієнко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування судового наказу,-

в с т а н о в и в:

01 лютого 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою, в якій просить скасувати судовий наказ № 183/4291/17, виданий 20 вересня 2017 року Новомосковським міськрайонний судом за заявою комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначають, що 05 січня 2018 року їм стало відомо про існування виконавчого провадження, відкритого державним виконавцем Новомосковського міськрайонного ВДВС ГУ ТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3, про примусове виконання судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 11 019,70 грн. Після надходження виконавчого листа за місцем роботи ОСОБА_1, копію самого судового наказу заявники отримали лише 23 січня 2018 року, однак вважають вимоги стягувача безпідставними з наступних обставин. Стягувач просить суд стягнути з них заборгованість за спожиту теплову енергію, але вони не є споживачами теплової енергії, оскільки в житлово-комунальній сфері немає такого поняття як «споживач теплової енергії». Досить широке роз’яснення цього питання викладене в листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 3295/15/61-15 від 08.04.2015 року, у якому йдеться мова зокрема про те, що Законом України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія – це товарна продукція, призначена для купівлі-продажу. Теплова енергія, як товар, не використовується для її безпосереднього споживання споживачами комунальних послуг, а до категорії споживачів теплової енергії відносяться, зокрема власники /балансоутримувачі/ управителі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі, а ніяк не мешканці багатоквартирних будинків, до яких належать заявники. Вони, як мешканці багатоквартирного будинку, є споживачами не теплової енергії, а споживачами комунальних послуг з централізованого опалення.

КП «Новомосковськтеплоенерго» визнає, що подає тепло від котельні до першої запірної арматури, встановленої на вводі у їх житловий будинок, а не до квартири заявників, тоді як діючим законодавством визначено, що виконавцем послуг з централізованого опалення є КП «Новомосковськтеплоенерго», яке повинно надавати тепло саме до квартири. Крім того, заявники зазначають, що в їх неприватизованій квартирі встановлено менше секцій радіаторів опалення, ніж передбачено діючими нормами, про що неодноразово повідомлялося КП «Новомосковськтеплоенерго», що свідчить про отримання ними послуг з централізованого опалення не в повному обсязі.

Також КП «Новомосковськтеплоенерго» запропонувало їм укласти договір, який не відповідає типовому договору, і в якому не прописані обов’язки та відповідальність виконавця, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови КМУ № 630, на що також було вказано в Рекомендаціях Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ще 13.07.2015 року. Між тим, КП «Новомосковськтеплоенерго» не виконало рекомендацій Антимонопольного комітету та продовжує укладати із споживачами договори, які не відповідають вимогами законодавства, про що вдруге підтверджують рекомендації Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2017, які були прийняті за зверненням ОСОБА_1

Як доказ існування заборгованості стягувач надає лише витяг з особового рахунку та довідку оператора про наявність боргу. Але витяг з особового рахунку – це документ внутрішнього використання підприємства. Натомість договору, актів виконаних робіт, звірки розрахунків, стягувач не надає, оскільки їх просто не існує. До того ж, стягувач вже звертався до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію, однак за результатами розгляду справи в апеляційній інстанції, суд відмовив у задоволенні позову КП «Новомосковськтеполенерго» в повному обсязі.

Заявники зазначають, що всі ці обставини не були враховані судом при винесення судового наказу, а тому просять скасувати судовий наказ, виданий 20 вересня 2017 Новомосковським міськрайонний судом за заявою комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В судовому засіданні заявники підтримали свою заяву та просили її задовольнити.

Представник стягувача в судове засідання не з’явився, був повідомлений про час та дату розгляду заяви належним чином, причина неявки суду не відома.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судовим наказом від 20 вересня 2017 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» стягнуто заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 11019,70 грн., а також судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 400 грн. з кожного (а.с. 12).

До заяви про видачу судового наказу заявником дійсно подано розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію, у відповідності до якого, починаючи серпня 2014 року за споживачем ОСОБА_1 почала обліковуватися заборгованість за спожиту теплову енергію.

Обставини, викладені ОСОБА_1, ОСОБА_2 у заяві про скасування судового наказу обґрунтовані, заслуговують на увагу, особливо в частині наявності рішення суду про недоведеність систематичного невиконання заявниками своїх зобов’язань по своєчасній оплаті за спожиту теплову енергію в період з 01.01.2007 року по 31.03.2015 року, в тому числі з підстав наведених у цій заяві.

Крім того, наявність листів-претензій, актів-претензій, Акту обстеження робіт системи опалення житлового будинку від 24.02.2011 року може свідчити про наявність спору між сторонами, який належить розглядати в позовному провадженні, під час якого суд зможе надати оцінку всім доказам.

Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати судовий наказ, виданий 20 вересня 2017 року Новомосковським міськрайонний судом за заявою КП «Новомосковськтеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 105-1, 106 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати судовий наказ № 183/4291/17, яким з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Новомосковськтеплоенерго» було стягнуто заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 11 019, 70 грн., а також судовий збір у розмірі 400 грн., з кожного.

Роз’яснити Комунальному підприємству «Новомосковськтеплоенерго» його право на розгляд вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2, в порядку позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Сорока О.В.