Ухвала суду № 72681992, 13.03.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2575/17

Номер провадження 1-кп/213/51/18

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2018 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Попова В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Малініної А.М.,

прокурора - Бондарчука О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Лапшина Ю.П.,

розглянувши в залі суду, в м. Кривому Розі в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив усне клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки розгляд даного кримінального провадження не завершений, обвинувачений вину не визнає, ще не допитані свідки, отже є ризик того, що обвинувачений може переховуватись від суду та впливати на недопитаних свідків, крім того, обвинувачений ОСОБА_1 на цей час є засудженим за вироком суду від 04.10.2017 року до 2 років 6 місяців позбавлення волі, який апеляційна інстанція в частині призначеного покарання залишила без змін.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив обрати відносно нього запобіжний захід домашній арешт цілодобово за місцем мешкання свого батька.

Захисник обвинуваченого повністю підтримав думку свого підзахисного.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою цього суду від 17.01.2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці - до 17.03.2018 року.

Розглядаючи клопотання прокурора, суд встановив, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 статті 307 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, обвинувачений не є людиною похилого віку, не являється інвалідом, на цей час є засудженим вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 04.10.2017 року за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, вирок в частині призначення покарання апеляційною інстанцією залишений без змін та набрав законної сили 05.12.2017 року. Крім того, як вже раніше було встановлено судом ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має офіційної реєстрації місця проживання, що було підтверджено як усними показаннями самого обвинуваченого так і наданими прокурором довідками про те, що обвинувачений був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 до 20.04.2015 року, на цей час за цією адресою не зареєстрований, також не має реєстрації за адресою АДРЕСА_2, зі слів має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не одружений. Зі слів, на момент затримання мешкав на зйомній квартирі за адресою АДРЕСА_2. При цьому обвинувачений пояснив, що знявся з реєстрації для того, щоб переїхати лікуватись та мешкати в подальшому у смт. Казанка.

Крім того, на цей момент розгляд даного кримінального провадження по суті триває і є не завершеним, обвинувачений не визнає свою вину і не дав своїх показань, наполягає на тому, щоб спочатку були допитані свідки та досліджені докази, піцсля чого він дасть свої показання. У свою чергу судом також встановлено, що залишаються не допитаними свідки з боку державного обвинувачення - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які викликались судом у встановленому законом порядку (а.с. 243-245), проте до цього часу до суду не з'явились.

Таким чином, судом встановлені певні ризики, визначені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України - у разі знаходження обвинуваченого ОСОБА_1 на волі, у зв'язку з важкістю покарання він може переховуватися від суду, змінити місце проживання та взагалі переїхати в інший населений пункт, чим взагалі уникне судового розгляду, крім того, у зв'язку з невизнанням вини та з метою уникнення відповідальності за вчинене обвинувачений може незаконно вплинути на свідків, які не допитані судом і знаходяться на волі, з метою отримання доходу на своє існування може вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на обґрунтованість клопотання прокурора і відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Крім того, суд не знайшов жодної підстави для застосування домашнього арешту до особи, яка не має зареєстрованого місця проживання та взагалі не має постійного місця проживання у певному місці. Як вже зазначалось раніше, стороною захисту ця обставина залишається не спростованою повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 183, 196, 197, 331, 369, 371, 372, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» строком на 2 місяці до 13.05.2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України дана ухвала, яка постановлена під час судового провадження до ухвалення вироку, окремому оскарженню не підлягає, заперечення на цю ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на вирок.

Головуючий суддя В.В.Попов.