Постанова № 7268128, 11.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-17403/09/0570

час прийняття постанови: 12-12

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Масло І.В.

при секретарі                                                  Грішаєві Є.Є.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                                       судді Масло І.В.,

при секретарі                                                   Грішаєві Є.Є.,

за участю:

представників позивача                                                  Смирнова О.В., Дубовицької О.О.,

представників відповідача-1                                        Бєломєстнової Л.В.,

представника відповідача-2                                        не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИАДА» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 від 28.05.2009 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250, повернення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість та мита в загальному розмірі 50914,10 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

22.10.2009 товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці, Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області, «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправним та скасування рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 від 28.05.2009 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250 від 28.05.2009, повернення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість та мита в загальному розмірі 50914,10 грн.

Свої вимоги мотивували тим, що 18.02.2009 між ними та компанією Technology Group S.p.A. був укладений зовнішньоекономічний контракт № 104/09.

19.03.2009 компанією Technology Group S.p.A. був наданий рахунок – пропозиція (proforma invoice) № 11/2009.

07.04.2009 була укладена додаткова угода № 1, якою сторони контракту збільшили суму, зазначену у рахунку-пропозиції від 19.03.2009, яка склала 7296,50 євро

На виконання контракту ними здійснені два перекази грошових коштів (платіжне доручення № 13 від 03.04.2009 – на суму 5 976,50 євро; платіжне доручення № 16 від 14.04.2009 – на суму 1 320 євро).

За вищевказаним контрактом на територію України через пункт пропуску в зоні діяльності Чопської митниці 09.05.2009 поставлені засоби вимірювальної техніки, призначені для комплектування побутових пристроїв загальною вартістю 7824,50 євро (на момент митного оформлення - 80469,64 грн.), що підтверджується вантажною митною декларацією № 700000005/9/004770 від 19.05.2009.

04.09.2008 був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та додаток до договору № 152/09. На підставі вищевказаного договору до митної вартості товару були включені витрати на транспортування товару у розмірі 4332,71 грн.

У вантажній митній декларації № 700000005/9/004770 від 19.05.2009 та у декларації митної вартості ними визначена вартість товару за першим методом (за ціною угоди): для капілярних термометрів – 6735 євро та витрати на транспортування – 3373,07 грн.; для циліндрів мідних – 360 євро та витрати на транспортування – 353,49 грн.; для пружин карману – 30 євро та витрати на транспортування – 17,42 грн.; для термоманометрів – 199,50 євро та витрати на транспортування – 121,98 грн.; для колібрі – 500 євро та витрати на транспортування – 466,75 грн.

До митного оформлення Східній митниці ними були надані: контракт № 104/09 від 18.02.2009; invoice № 1187 від 30.04.2009 з відмітками прикордонної митниці та перекладом; CMR № 070307; TIR CARNET ХT 62033801; пакувальна відомість до invoice; італійська експортна вантажна митна декларація з перекладом; договір DІ/0231-08 від 04.09.2008; довідка про транспортні витрати від експедитора № 1 від 13.05.2009; рахунок на транспортні послуги № СФ-0000441 від 13.05.2009; технічний опис товару; підтвердження передплати товару – платіжні доручення № 13 від 03.04.2009 та № 16 від 14.04.2009; прайс-лист виробника з оригінальними печатками (циркулярне звернення № 01/2009 від 02.02.2009); вантажна митна декларація № 700000005/9/004770 від 19.05.2009 та декларація митної вартості.

Посадовою особою Східної митниці зроблений напис про необхідність подання додаткових документів.

Ними були надані Східній митниці: звіт № 976 про незалежну оцінку ринкової вартості обладнання на момент перетину митного кордону України від 26.05.2009; договір № Т1/05 від 17.09.2007 надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні; довідка № 1 від 25.05.2009; циркулярні звернення № 67/2009 від 18.05.2009 та № 02/2009 від 16.02.2009.

Інші витребувані митницею документи не були надані, оскільки частина з них вже надавалася разом з ВМД, але не була розглянута, а інша – відсутня взагалі чи у їх розпорядженні. Не надані ними додаткові документи ніяким чином не можуть вплинути на вартість товару.

28.05.2009 Східною митницею здійснена оцінка товару за шостим (резервним) методом, видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250 та прийняте рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 стосовно трьох найменувань товарів (капілярних термометрів, колібрі, термоманометрів).

09.07.2009 вони звернулися до Східної митниці з проханням дозволити випуск у вільний обіг товарів під гарантійні зобов’язання декларанта шляхом сплати до Державного бюджету України суми податків та зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Після отримання згоди Східної митниці були подані скориговані вантажні митні декларації: № 700000005/9/007232 від 14.07.2009 та № 700000005/9/008471 від 13.08.2009.

За ВМД № 700000005/9/007232 від 14.07.2009 сума надмірно сплаченого мита складає 2 117,13 грн., а надмірно сплаченого ПДВ – 13386,92 грн.; за ВМД № 700000005/9/008471 від 13.08.2009 сума надмірно сплаченого мита складає 6 809,63 грн., а надмірно сплаченого ПДВ – 28600,42 грн.

Вважають, що Східною митницею порушені ст.ст. 4, 11, 259, 265, 266 Митного кодексу України, Постанова КМУ № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження». Східною митницею не було пояснено використання шостого методу, у спірному рішенні від 28.05.2009 у графі 31 «використаний митним органом метод визначення митної вартості» зазначений шостий метод, у графі 33 «джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» вказано «рівень митної вартості ідентичних та подібних товарів», що по суті відповідає другому та третьому методам.

Оскільки вважають визначення митної вартості за шостим (резервним) методом необґрунтованим, просили визнати протиправним та скасувати рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 від 28.05.2009 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250 від 28.05.2009.

Крім того, згідно з п.п. 3.1., 3.5. Спільного наказу Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2009 № 25/44, Постанови КМУ від 09.07.2008 № 609 органи державного казначейства здійснюють безспірне списання коштів з Державного бюджету, у зв’язку з чим просили повернути з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість та мита в загальному розмірі 50914,10 грн. (а.с. 3-9).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача Східної митниці у судовому засіданні надали суду заперечення (а.с. 159-167), в яких вказали, що під час контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товару значно нижча у порівнянні з цінами на аналогічні товари згідно цінової бази даних ЄАІС ДМСУ: митна вартість заявленого позивачем товару № 1 «термометри капілярні» складала 0,95 дол. США/1 шт. (згідно даних ЄАІС ДМСУ – 3,31 дол. США/1 шт.); митна вартість заявленого позивачем товару № 3 «термостат» складала 1,47 дол. США/1 шт. (згідно даних ЄАІС ДМСУ – 7,06 дол. США/1 шт.); митна вартість заявленого позивачем товару № 5 «термоманометр» складала 1,90 дол. США/1 шт. (згідно даних ЄАІС ДМСУ – 3,15 дол. США/1 шт.)

Декларанту було запропоновано подати додаткові документи з метою обґрунтування заявленої митної вартості товару відповідно до вимог п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою КМУ № 1766. Право митного органу витребувати додаткові документи також закріплене в п. 1.3. Оглядового листа ВАСУ від 23.04.2008 № 720/100/13-08. П. 12 Порядку містить вимоги до документів, що подаються декларантом в обґрунтування заявленої митної вартості.

Ст. 265 Митного кодексу України та п. 14 Порядку передбачено, що митний орган визначає митну вартість товару на підставі наявних відомостей згідно із законодавством, якщо декларантом не надано додаткові документи у встановлений строк або якщо він відмовився надати документи.

Від надання частини витребуваних документів ТОВ «Тріада» відмовилося, а в тих документах, що надані, містяться неточності та інформації недостатньо для підтвердження заявленої митної вартості: договір DІ/0231-08 від 04.09.2008 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладений між ТОВ «Тріада» та ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.», передбачає нагороду експедитору, але в довідці підприємства-експедитора ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.» про вартість транспортних послуг № 1 від 13.05.2009 зазначена винагорода та її сума не визначені; згідно CMR № 070307, TIR CARNET ХT 62033801, ДКД ПП від 09.05.2009 № 700000016/2009/3598 перевізником вантажу є фірма «Ltd DN TRANS», але в довідці про вартість транспортних послуг № 1 від 13.05.2009 підприємства ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.» (експедитора) сума експедиторських послуг не визначена; замість договору між фірмою «Ltd DN TRANS» (перевізник) та ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.» (експедитор) декларантом надано договір № Т1/05 від 17.09.2007 між ТОВ «Вантажні перевезення» та ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.», який не має відношення до цієї зовнішньоекономічної операції; передбачені договором № DІ/0231-08 від 04.09.2008 про надання транспортно-експедиційних між ТОВ «Тріада» та ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.» замовлення на перевезення та банківські платіжні документи митному органу не надані (надані дві проформи-інвойси на оплату за однаковими реквізитами від 19.03.2009 № 11/2009, але на різні суми – на 5976,50 та 7296,50 євро), документальні роз’яснення з цього приводу відсутні, ряд документів (експортна декларація, проформи-інвойси на оплату на пакувальний аркуш) мають електронний вигляд, підписи та печатки на яких відсутні; в прайс-листі від 02.02.2009 № 01/2009 зазначено «всім нашим дистриб’юторам», але на вимогу надати дистриб’юторський договір, замість нього надано листа від фірми «TG» від 16.02.2009 № 02/2009, в якому зазначено, що дистриб’ютором вважається кожний оптовий покупець, окремий дистриб’юторський договір в цих випадках не складається; калькуляцію від фірми-виробника не надано, хоча зовнішньоекономічний договір укладено безпосередньо з виробником товару («прямий контракт»).

Митницею було скориговано митну вартість товару у зв’язку з необгрунтуванням заявленої митної вартості ТОВ «Тріада» за першим методом та відсутністю у митного органу інформації можливості застосування наступних методів.

В графі 7 декларацій митної вартості № 700000005/9/007232 від 14.07.2009 та № 700000005/9/008471 від 13.08.2009 є інформація щодо причин неможливості використання перших п’яти методів, як того вимагають приписи Наказу Держмитслужби від 02.12.2003 № 828, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 за № 1192/8513 та Порядку оформлення і використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого Наказом Держмитслужби від 12.12.2005 № 1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 за № 1562/11842.

Перший метод (ст. 267 Митного кодексу України) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів.

Другий метод (ст. 268 Митного кодексу України) неможливо застосувати, оскільки у декларанта та у митного органу відсутня інформація (щодо ідентичності товарів за ознаками – фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна походження, виробник). Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Третій метод (ст. 269 Митного кодексу України) неможливо застосувати, оскільки у декларанта та у митного органу відсутня інформація (щодо подібності (аналогічності) товару за ознаками - якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку, країна походження, виробник). Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Четвертий метод (ст. 271 Митного кодексу України) неможливо застосувати, оскільки у декларанта та у митного органу відсутня інформація (щодо ціни одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на тер торії України покупцю, що не є пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів).

П’ятий метод (ст. 272 Митного кодексу України) неможливо застосувати, оскільки у декларанта та у митного органу відсутня інформація (надана виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися з сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження, обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов’язаних із ввезенням цих товарів в Україну).

У зв’язку з тим, що митний орган діяв відповідно до ст.ст. 4, 11, 88, 41, 45259, 261, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 271Ґ, 272, 273 Митного кодексу України, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності (а.с. 146). Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада» зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 23.09.1992, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 297463, ідентифікаційний код юридичної особи – 20321338, номер запису про державну реєстрацію – 1273120 0000 002318 (а.с. 144).

Згідно Довідки № 02-24-0432 з Єдиного Державного Реєстру Підприємств та Організацій України (а.с. 20) товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада» зареєстроване в Єдиному Державному Реєстрі Підприємств та Організацій України.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада» затверджений у новій редакції загальними зборами учасників ТОВ «Тріада», протокол № 1 від 01.09.2002; зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 12.09.2002 за № 1577, державну реєстрацію проведено 09.05.2005, номер запису № 12731200000002318 (а.с. 11-19).

Відповідач Східна митниця зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.2008, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 741743, ідентифікаційний код юридичної особи – 35793589 (а.с. 177).

Згідно Довідки АБ № 034751 з Єдиного Державного Реєстру Підприємств та Організацій України (а.с. 178) Східна митниця зареєстрована в Єдиному Державному Реєстрі Підприємств та Організацій України.

18.02.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Тріада» (покупець) та компанією Technology Group S.p.A. (Італія) (продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № 104/09 (а.с. 21-23), згідно з п.1.1. якого продавець продає, а покупець покупає у власність товар у асортименті згідно з рахунком-пропозицією (proforma invoice) чи рахунком (invoice) та пунктом 3.1. якого передбачено, що продавець постачає товар на умовах FCA (Італія), якщо інше не передбачено рахунком–пропозицією чи рахунком.

Відповідно до умов контракту, вартість товару, його асортимент зазначаються у рахунку – пропозиції чи у рахунку, грошова одиниця – Євро.

Розділом 4 контракту передбачено, що оплата товару здійснюється банківським переказом грошових коштів на рахунок продавця у порядку передплати, якщо інше не передбачене рахунком–пропозицією чи рахунком.

19.03.2009 компанією Technology Group S.p.A. був наданий рахунок – пропозиція (proforma invoice) № 11/2009 (а.с. 27-28).

07.04.2009 між сторонами була укладена додаткова угода № 1, якою сторони контракту збільшили суму, зазначену у рахунку-пропозиції від 19.03.2009, яка склала 7296,50 євро (а.с. 24).

На виконання контракту позивачем здійснені два перекази грошових коштів, що підтверджується:

-          платіжним дорученням № 13 від 03.04.2009 – на суму 5 976,50 євро (а.с. 25);

-          платіжним дорученням № 16 від 14.04.2009 – на суму 1 320 євро (а.с. 26).

За вищевказаним контрактом на територію України через пункт пропуску в зоні діяльності Чопської митниці 09.05.2009 поставлені засоби вимірювальної техніки, призначені для комплектування побутових пристроїв загальною вартістю 7824,50 євро (на момент митного оформлення - 80469, 64 грн.):

-          термометр 0/120*С 1000 мм, код 113.101125.01А – 500 штук;

-          термометр 0/120*С 1000 мм, без рукава, код 130.15125.01А – 5500 штук;

-          термометр 0/120*С 500 мм, без рукава, код 130.15115.01А – 4000 штук;

-          циліндр мідний стакан, код 4550.40.0А – 1000 штук;

-          пружина карману, код 4555.20.0А – 1000 штук;

-          термоманометр 0/120 С 0/6 1000 мм – 150 штук;

-          Колібрі 31-230/24 V (СОММ) – 500 штук,

що підтверджується вантажною митною декларацією № 700000005/9/004770 від 19.05.2009 (а.с. 58-60).

Крім того, 04.09.2008 був укладений договір № DІ/0231-08 між товариством з обмеженою відповідальністю «Тріада» та ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.» про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (а.с. 38-40) та додаток до договору № 152/09 (а.с. 41).

На підставі вищевказаного договору до митної вартості товару були включені витрати на транспортування товару у розмірі 4332,71 грн.

У вантажній митній декларації № 700000005/9/004770 від 19.05.2009 та у декларації митної вартості (а.с. 61-64) позивачем визначена вартість товару за першим методом (за ціною угоди):

-          для капілярних термометрів – 6735 євро та витрати на транспортування – 3373,07 грн.;

-          для циліндрів мідних – 360 євро та витрати на транспортування – 353,49 грн.;

-          для пружин карману – 30 євро та витрати на транспортування – 17,42 грн.;

-          для термоманометрів – 199,50 євро та витрати на транспортування – 121,98 грн.;

-          для колібрі – 500 євро та витрати на транспортування – 466,75 грн.

Сторонами по справі не заперечується, що 19.05.2009 позивачем до митного оформлення Східній митниці були надані наступні документи:

-          контракт № 104/09 від 18.02.2009;

-          invoice № 1187 від 30.04.2009 з відмітками прикордонної митниці та перекладом (а.с. 29-30);

-          CMR № 070307 (а.с. 76);

-          TIR CARNET ХT 62033801 (а.с. 75);

-          Пакувальну відомість до invoice № 1187 від 30.04.2009 (а.с. 31-32);

-          Італійську експортну вантажну митну декларацію № 00858070329 282588Т з перекладом (а.с. 33-34);

-          договір DІ/0231-08 від 04.09.2008 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладений між ТОВ «Тріада» та ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.»;

-          довідку про транспортні витрати від експедитора № 1 від 13.05.2009 (а.с. 44);

-          рахунок на транспортні послуги № СФ-0000441 від 13.05.2009 (а.с. 77);

-          підтвердження передплати товару – платіжні доручення № 13 від 03.04.2009 та № 16 від 14.04.2009;

-          прайс-лист виробника з оригінальними печатками (циркулярне звернення № 01/2009 від 02.02.2009) (а.с. 52-54, 55-57);

-          вантажну митну декларацію № 700000005/9/004770 від 19.05.2009 та додану до неї декларацію митної вартості.

Посадовою особою Східної митниці зроблений напис про необхідність подання додаткових документів (а.с. 61-62).

Позивачем були надані Східній митниці:

-          звіт № 976 про незалежну оцінку ринкової вартості обладнання на момент перетину митного кордону України від 26.05.2009 (а.с. 78-109);

-          договір № Т1/05 від 17.09.2007 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладений між ТОВ «Вантажні перевезення» та ТОВ «ДЖИ.ЄФ.СИ.» (а.с. 35-37);

-          довідка № 1 від 25.05.2009 (а.с. 43);

-          циркулярні звернення № 67/2009 від 18.05.2009 (а.с. 50-51) та № 02/2009 від 16.02.2009 (а.с. 48-49).

28.05.2009 Східною митницею здійснена оцінка товару за шостим (резервним) методом, видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250 (а.с. 65) та прийняте рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 (а.с. 66) стосовно трьох найменувань товарів (капілярних термометрів, колібрі, термоманометрів).

09.07.2009 ТОВ «Тріада» звернулося до Східної митниці з листом № 183/09 (а.с. 45), в якому просило дозволити випуск у вільний обіг товарів під гарантійні зобов’язання декларанта шляхом сплати до Державного бюджету України суми податків та зборів (обов’язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Після отримання згоди Східної митниці (лист № 11-41/5146 від 10.07.2009 – а.с. 46) позивачем були подані скориговані вантажні митні декларації:

-          № 700000005/9/007232 від 14.07.2009 (а.с. 70-72);

-          № 700000005/9/008471 від 13.08.2009 (а.с. 73-74).

На думку позивача за ВМД № 700000005/9/007232 від 14.07.2009 сума надмірно сплаченого мита складає 2 117,13 грн., а надмірно сплаченого ПДВ – 13386,92 грн.; за ВМД № 700000005/9/008471 від 13.08.2009 сума надмірно сплаченого мита складає 6 809,63 грн., а надмірно сплаченого ПДВ – 28600,42 грн.

ТОВ «Тріада» звернулося до суду з вимогами скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250 від 28.05.2009 та рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 від 28.05.2009 та повернути надмірно стягнуті суми ПДВ та мита у загальному розмірі 50914,10 грн., оскільки вважає визначення митної вартості за шостим (резервним) методом та стягнення у відповідності з визначеною митною вартістю мита та ПДВ протиправними та необґрунтованими.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем Східною митницею доведена правомірність їх дій при винесенні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250 від 28.05.2009 та рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 від 28.05.2009.

Статтею 259 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 261 Митного кодексу України встановлено обов’язок митного органу здійснювати контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.

Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Згідно зі ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, статтею 88 цього Кодексу визначений обов’язок декларанта надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.

Статтею 266 Митного кодексу України визначені шість методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний).

Цією ж статтею передбачено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно зі ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у тому числі, вартість транспортування, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, комісійні та брокерські винагороди, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, тощо.

Цей метод використовується для визначення митної вартості, якщо використані декларантом відомості підтверджені документально та є достовірними.

Відповідно до пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 (із змінами та доповненнями) (далі за текстом - Порядок) для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Пунктом 12 Порядку визначено, що документи, що подаються декларантом, оформляються з дотриманням певних вимог, у тому числі, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), рахунок-проформа повинні містити необхідну інформацію та бути належним чином оформлені; листи підприємств повинні мати необхідні реквізити (назва підприємства, його адреса, номер телефону, вихідний номер і дата відправлення) та ін.

Пунктом 13 Порядку визначено обов’язок декларанта подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п. 14 Порядку).

Користуючись правом, визначеним пунктом 11 Порядку, відповідач зробив напис у відповідній графі ВМД про необхідність подання додаткових документів, а саме:

1. договору між експедитором та перевізником;

2. банківських платіжних доручень, які б підтверджували факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку;

3. замовлення на перевезення;

4. калькуляції транспортно-експедиційних послуг з розбивкою витрат до кордону України, а також з вказівкою нагороди експедитора;

5. загальної довідки на транспортно-експедиційні витрати на весь вантаж, вказаний в TIR CARNET ХT 62033801;

6. дистриб’юторського договору;

7. калькуляції фірми-виробника товарів;

8. висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством;

9. сертифікатів про походження товарів;

10. відомості про якісні характеристики товару;

11. інформації з мережі Інтернет щодо вартості товару;

12. документів, що підтверджують різницю між вагою нетто, заявленою в експортній декларації та ВМД № 700000005/9/004770 від 19.05.2009 (а.с. 61-62).

Суд приходить до висновку, що перелік витребуваних митним органом документів відповідає п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 (із змінами та доповненнями).

Так, договір між експедитором та перевізником є у розумінні п. 11 Порядку договором з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

банківські платіжні доручення, які б підтверджували факт оплати транспортно-експедиторських послуг відповідно до виставленого рахунку є відповідно до п. 11 Порядку рахунками про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

замовлення на перевезення, документи, що підтверджують різницю між вагою нетто, заявленою в експортній декларації та ВМД № 700000005/9/004770 від 19.05.2009 – відповідна бухгалтерська документація;

калькуляції транспортно-експедиційних послуг з розбивкою витрат до кордону України, а також з вказівкою нагороди експедитора - рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту);

дистриб’юторський договір - ліцензійний чи авторський договір (контракт);

калькуляції фірми-виробника товарів, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством, сертифікати про походження товарів, відомості про якісні характеристики товару – прямо передбачені п. 11 Порядку;

інформація з мережі Інтернет щодо вартості товару - інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Позивач надав до митного органу витребувані документи не у повному обсязі, а також документи, які суперечать раніше наданим для митного оформлення і до суду під час судового засідання.

Так, суду наданий рахунок-фактура № СФ-0000441 від 13.05.2009, виставлений ТОВ «ДЖІ.ЕФ.СІ», у якому окремими рядками визначено найменування наданих послуг міжнародного транспортування на суму 10208,00 грн., транспортно-експедиційних послуг на суму 8955,00 грн. (а.с. 77). Однак, до митного орану позивач надав рахунок-фактуру на іншу суму у частині розміру транспортно-експедиційних послуг – 8086,67 грн. Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, сума розбіжностей виникла внаслідок неврахування простою автомобілів. Суд такі доводи не приймає до уваги, оскільки дії позивача у даному випадку не ґрунтуються на нормах законодавства. У цьому випадку позивач мав можливість отримати новий рахунок-фактуру на іншу (уточнену) суму.

Також, довідка № 1 від 13.05.2009 про вартість транспортних послуг за маршрутом Burago Molgora/Italy/ i Formigine / Italy/ - Донецьк /Україна/, надана суду (а.с. 44) суперечить довідці за тим самим номером і датою, що надавалася позивачем митному органу.

Відповідно до Міжнародної товарно-транспортної накладної А № 070307 перевізником зазначено Ltd. “DN TRANS” (а.с. 169). Разом із тим, позивач надав договір № DI/0231-08 від 04.09.2008 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні між ТОВ «ДЖІ.ЕФ.СІ.» (експедитором) і ТОВ «Тріада» (клієнтом), і договір № ТІ/05 від 17.09.2007 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні між ТОВ «ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (експедитором 2) і ТОВ «ДЖІ.ЕФ.СІ.» (експедитором 1) (а.с. 35-37). Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні між ТОВ «ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (експедитором) і ТОВ «ДН ТРАНС» (перевізником) № ТІ/0200 від 13.12.2007 був наданий тільки лише під час судового розгляду і не надавався позивачем під час митного оформлення.

Замовлення на перевезення (а.с. 41) позивачем під час митного оформлення до митниці не надавалося, а було надано тільки під час судового розгляду.

Стосовно надання загальної довідки на транспортно-експедиційні витрати на весь вантаж, вказаний в TIR CARNET ХT 62033801, представник позивача пояснив, що вона не була надана до митниці, оскільки вони її запитували у перевізника ТОВ «ДЖІ.ЕФ.СІ.». Однак, ТОВ «ДЖІ.ЕФ.СІ.» ця довідка на була надана ТОВ «ДН ТРАНС», оскільки це комерційна таємниця. З цього приводу суд зазначає, що позивач мав можливість надати відповідні пояснення з цього приводу митному органу або просити додатковий час для надання довідки. Однак, позивач таким своїм правом не скористувався.

Дистриб’юторський договір позивач також надав тільки у судовому засіданні (а.с. 137-139, 140-143).

З приводу ненадання до митниці калькуляції фірми-виробника товарів представник позивача пояснив, що виробник мав надати таку калькуляцію пізніше, однак доказів на підтвердження такої обставин представник позивача суду не представив.

Позивачем при митному оформленні також не були надані висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно з законодавством. Звіт № 976 про незалежну оцінку ринкової вартості обладнання на момент перетинання митної границі України згідно Інвойсу № 1187 від 30.04.2009 до Контракту № 104/09 від 18.02.2009 (а.с. 78-109), що надавався позивачем до митниці, стосувався тільки термометрів, а не всієї продукції. Звіт № 976-3 про незалежну оцінку ринкової вартості обладнання на момент перетинання митної границі України згідно Інвойсу № 1187 від 30.04.2009 до Контракту № 104/09 від 18.02.2009 (а.с. 110-135) був наданий під час судового засідання.

Сертифікат про походження товарів позивач до митниці не надавав, оскільки в Проформі Інвойсі 11/2009 від 19.03.2009 до контракту 104/09 від 18.02.2009 (а.с. 27) вказаний виробник – Італія, і як пояснив представник позивача, цього достатньо для митного оформлення.

Відомості про якісні характеристики товару не були надані ані під час митного оформлення, ані під час судового розгляду справи, що також не заперечувалося сторонами. Представник позивача у судовому засіданні з цього приводу пояснив, що технічний опис товару надавався брокеру, який до митниці його не надав. Однак, підтверджуючих цю обставину документів представник позивача суду не надав.

Також позивач не представив документів, що підтверджують різницю між вагою нетто, заявленою в експортній декларації та ВМД № 700000005/9/004770 від 19.05.2009. Так, у графі 38 ВМД № 700000005/9/004770 від 19.05.2009 вказана вага-нетто – 452 кг; відповідно до циркулярного звернення № 67/2009 інформовано, що вірною є вага 582,45 кг (а.с. 51); у експортній декларації у графі 38 вказана вага нетто 519,95 кг (а.с. 33).

Що стосується ненадання позивачем інформації з мережі Інтернет щодо вартості товару, то суд вважає це не обов’язковою вимогою. Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, надання цих відомостей було факультативною вимогою. Отже, суд вважає, що ненадання інформації з мережі Інтернет щодо вартості товару не є порушенням вимог митного законодавства позивачем.

Крім того, згідно з контрактом від 18.02.2009 між ТОВ «Тріада» (покупець) та компанією Technology Group S.p.A. (Італія) (продавець) № 104/09 (а.с. 21-23), сума контракту складає 50000 євро (розділ 2). Відповідно до додаткової угоди до цього контракту, загальна сума проформи 11/2009 від 19.03.2009 у зв’язку зі збільшенням кількості товару склала 7296,50 євро (а.с. 24). При цьому митному органу була надана проформа інвойс № 11/2009 від 19.03.2009, згідно з якою сума складає 5976,50 євро, а до суду – проформа-інвойс за тим самим номер і датою тільки на суму 7296,50 євро (а.с. 27).

Вказані розбіжності у перелічених вище документах роблять неможливим визначення митної вартості за основним (першим) методом. Такий висновок суду також обґрунтовується тим, що позивачем не були надані до Східної митниці усі витребувані ними документи, а ті, що надавав позивач згідно вантажної митної декларації (а.с. 62), суперечать один одному за змістом. Також позивач не скористувався правом продовжити термін для надання додаткових документів.

Крім того, Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008, передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості здійснюється митним органом також і шляхом порівняння заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари. Аналогічне правило закріплено у ч. 2 ст. 265 Митного кодексу України, відповідно до якої митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

У даному випадку Східною митницею неможливо було визначити митну вартість товару іншими методами визначення митної вартості, встановленими Митним кодексом України у статтях 268 (Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів), 269 (Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), 271 (Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості), 272 (Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість)), передбачається застосування цін щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари. Так, відповідачем було зроблено запит до бази даних ЄАІС ДМСУ, в якій містяться ціни на аналогічні товари (а.с. 173-175), однак коди товару та виробники товарів, що містяться у базі, відрізняються від товарів, що експортувалися позивачем.

У відповідності до ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем правильно, у відповідності до вимог законодавства, було застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості у даному випадку.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій при прийнятті рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 від 28.05.2009 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250, у зв’язку із чим відмовляє ТОВ «Тріада» у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИАДА» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000248/1 від 28.05.2009 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 700000024/2009/020250, повернення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок суми податку на додану вартість та мита в загальному розмірі 50914,10 грн. – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 11 грудня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 15 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Масло І.В.