Рішення № 72680596, 12.03.2018, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/92/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року Сумський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Черних О.М.,

секретаря судового засідання – Скрипка – Соіна О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в залі суду заяву ОСОБА_1 ( вул. Шпилівка, 13, с. Корчаківка, Сумського району, Сумської області) заінтересована особа: Управління ДМС України в Сумській області ( юридична адреса: вул.. Герасима Кондратьєва, 27 м. Суми) про встановлення факту постійного проживання на території України,-

в с т а н о в и в:

В своїй заяві ОСОБА_1 просить встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року. Свою заяву мотивує тим, що на момент проголошення Акту незалежності України вона проживала на території України, а саме: с. Трофименкове, буд. 11, Ковпаківського району, Сумської області, з 13.09.1990 року до 02.12.1992 року працювала на території України, що підтверджується копією трудової книжки. Посилається, що рішення суду про встановлення факту її постійного проживання на території України на момент 24 серпня 1991 року необхідне для отримання паспорту громадянина України.

Заявниця в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, просила їх задоволити.

Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з’явився про час і місце повідомлений належним чином, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подано.

Заслухавши пояснення заявниці, свідка, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 народилась 04 лютого 1973 року в с. Корчаківка, Сумського району, Сумської області, Україна (а.с. 9)

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації.

Як вбачається з наданих заявницею та завірених приватним нотаріусом документів, 30 квітня 1993 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно довідки виконкому Піщанської сільської ради № 6.02.23 від 10.01.2018 року, ОСОБА_1 дійсно була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 08.09.1990 року до 23.03.1993 року (а.с.8).

ОСОБА_1 з 13 вересня 1990 року по 20 травня 1991 року працювала на фабриці інпошива верхнього одягу, з 16 вересня 1991 року по 29 січня 1992 року працювала ваговщиком Сумського Сахсвеклотреста ім.. Кірова (а.с.19-23).

Даний факт підтверджує і свідок ОСОБА_4, яка суду пояснила, що вона є рідною сестрою заявниці і підтверджує той факт, що її сестра ОСОБА_1 дійсно до 1993 року постійно проживала на території України. Спочатку в с. Корчаковка , де народилась, а потім рік жила у неї : АДРЕСА_1, працювала швачкою в салоні «Мод» на вул.. Горького в м. Суми , а приблизно в 1993 році виїхала в Російську Федерацію, де вийшла заміж і залишилась там проживати до 2008 року.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно до ч. 2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, ОСОБА_1 пов'язувала з необхідністю отримання нею паспорта громадянина України.

Суд враховує таке.

Підстави та порядок набуття громадянства України, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб врегульовані Законом України „Про громадянство України".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 вказаного Закону громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

З Положення про Державну міграційну службу України вбачається, що ДМС України відповідно до покладених на неї завдань приймає згідно законодавства, зокрема, рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства та їх скасування.

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006) визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Відповідно до п.8 зазначеного Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України „Про громадянство України" особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає заяву про встановлення належності до громадянства України; копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка органу внутрішніх справ про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР; рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

У п. 44 вказаного вище «Порядку провадження...» встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24.08.1991 р. на території, яка стала територією України, для оформлення громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом і постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 3 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого прядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення та якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 не має паспорта громадянина колишнього СРСР.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця – ОСОБА_1 має громадянство Росії.

В матеріалах справи відсутні дані, що заявниця зверталася до органів внутрішніх справ для отримання довідки, що вона станом на 24 серпня 1991 року перебувала у громадянстві колишнього СРСР.

Відповідно, матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України.

Крім того, заявниця не звертався до органу, уповноваженого на вирішення питань щодо громадянства України, тому її вернення до суду є передчасним.

При цьому, суд враховує, що згідно ст.26 Закону України „Про громадянство України" рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 89,259,263,264,265,293,315,ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вул. Шпилівка, 13, с. Корчаківка, Сумського району, сумської області) заінтересована особа: Управління ДМС України в Сумській області ( юридична адреса: вул.. Герасима Кондратьєва, 27 м. Суми) про встановлення факту постійного проживання на території України.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Черних