Вирок № 72680329, 12.03.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/11412/17

Провадження № 1-кп/592/368/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю: секретаря судового засідання Троценко Ю. Ю. ,

прокурора: Ралка С. М. ,

потерпілої: ОСОБА_1 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого: адвоката Кривенка Б. Г. ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми кримінальне провадження № 12017200440003679 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, який працює за трудовим договором торгівельним представником ФОП ОСОБА_5, неодруженого, який має вищу освіту, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Досудовим розслідуванням було встановлено, що 04.08.2017 року, маючи на меті заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом, а саме: під приводом здавання в оренду на тривалий строк приміщення неналежної йому квартири, ОСОБА_2 орендував подобово квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_4. Після чого ОСОБА_2 через ріелтора на ім'я ОСОБА_6 почав шукати потенційних потерпілих, яким він міг запропонувати орендувати вказану квартиру та знайшов ОСОБА_1, яка мала потребу в оренді приміщення квартири. 04.08.2017 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у виді спричинення матеріальних збитків потерпілій стороні та бажаючи настання таких наслідків, з корисливою метою, з метою особистого збагачення, ОСОБА_2 по мобільному телефону зв'язався з ОСОБА_1 , ввівши в оману останню, представився власником цієї квартири та запропонував орендувати її на тривалий строк, не маючи на це наміру. На вказану пропозицію ОСОБА_1 погодилася та в обідній час через термінал "ПриватБанк" , розташований в ТРЦ "Київ" , надіслала на банківську карту НОМЕР_1 належну ОСОБА_2 , та перерахувала грошові кошти в сумі 5200 грн. в якості частини оплати за перший та останній місяці оренди квартири. Отримані грошові кошти ОСОБА_2 витратив на власні потреби. Таким чином, ОСОБА_2 з корисливим умислом, шляхом обману, заволодів грошовими коштами загальною сумою 5200 грн. , що належать ОСОБА_1 . Своїми умисними діями, які виразилися у повторному заволодінні, шляхом обману, грошовими коштами, належними ОСОБА_1 загальною сумою 5200 грн. , ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 cт. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) , кваліфікуючою ознакою якого є шахрайство, вчинене повторно.

29.09.2017 року потерпіла ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 уклали угоду про примирення. Приймаючи до уваги те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 , відноситься до злочинів середньої тяжкості, підозрюваний в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 примирилися, то сторони погодилися на призначенні покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із запропонованими видом покарання та мірою покарання потерпіла та підозрюваний згодні. Потерпілій та підозрюваному роз'яснено про те, що в результаті укладення угоди про примирення підозрюваного з потерпілою вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Встановивши особу ОСОБА_2 , суд роз'яснив йому суть обвинувачення, з'ясував, що воно йому зрозуміле, що він визнає себе винним. Після роз'яснення суті обвинувачення ОСОБА_2 не заперечував проти затвердження угоди про примирення.

Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення під час підготовчого судового засідання суд з'ясував у ОСОБА_2 , що той цілком розуміє: 1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України; 3) характер обвинувачення; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час підготовчого судового засідання з'ясував у потерпілої, що вона цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Суд з'ясував, що ОСОБА_2 правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розд. ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. ст. 468 - 475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного та скороченого розгляду.

Суд переконався у судовому засіданні шляхом проведення опитування сторін, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд з'ясував у ОСОБА_2 , що він реально зможе виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, зокрема вчинити дії, перелік яких в ній зазначено.

Суд перевірив угоду на відповідність вимогам КПК України. При цьому: 1) умови угоди не суперечать вимогам КПК України, під час досудового розслідування не була допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке не є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, не існує; 5) можливість виконання ОСОБА_2 взятих на себе за угодою зобов'язань очевидна.

Суд перевірив угоду на відповідність вимогам закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, щодо узгоджених виду та міри покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 66 КК України, суд вважає: - щире каяття; - активне сприяння розкриттю злочину; - добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , згідно ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Заслухавши думку прокурора щодо наведеного, думку потерпілої, думку обвинуваченого та його захисника щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається, які не заперечували проти затвердження угоди про примирення, суд переконався, що угода може бути затверджена, що можливо ухвалити вирок, яким затвердити угоду, та призначити узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов потерпілою до обвинуваченого пред'явлений не був.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 314, 468, 469, 471, 473 - 476 КПК України; ст. ст. 53, 190 КК України, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 29.09.2017 року між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. .

Речові докази по справі, а саме: банківський чек ПАТ КБ "ПриватБанк" TS208796 від 26.06.2017 року, банківський чек ПАТ КБ "ПриватБанк" TS204764 від 21.08.2017 року, оригінал договору від 26.07.2017 року, копію паспорта серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2, копію договору від 29.07.2017 року, банківський чек ПАТ КБ "ПриватБанк" TS100235 від 08.09.2017 року, копію договору від 09.08.2017 року, копію договору від 24.08.2017 року, копію договору від 28.08.2017 року, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив вирок.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: І.Г. Бичков