Рішення № 72679761, 12.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/495/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2995 про стягнення грошової компенсації за належне, але неотримане речове майно,

У С Т А Н О В И В:

25.01.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2995 про стягнення з Військової частини А2995 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за належне, але неотримане речове майно у сумі 12211,82 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом командира Військової частини А2995 від 05.01.2018 № 4 (по стройовій частині) ОСОБА_1 була передбачена виплата грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 12211,82 грн. Разом з тим, станом на день звернення позивача до суду, грошова компенсація за неотримане речове майно ОСОБА_1 не виплачена.

Ухвалою суду від 29.01.2018 судом було встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов.

21.02.2018, на виконання вимог ухвали суду від 29.01.2018, Військовою частиною А2995 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що, у відповідності до пункту 4 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Однак, позивачем 05.01.2018 було подано командиру Військової частини А2995 лише рапорт з проханням останнього щодо звільнення позивача з військової служби, однак бажання позивача стосовно отримання ним компенсації за неотримане речове майно вищевказаний рапорт не містив. При цьому, окремого рапорту, щодо виплати компенсації за неотримане речове майно, ОСОБА_1 до командира Військової частини А2995 не подавалось. Крім того, відповідач зазначив, що довідка № 2 про вартість речового майна, що належить до видачі молодшому сержанту ОСОБА_1, була виготовлена речовою службою Військової частини А2995 помилково, оскільки її виготовленню повинен передувати відповідний рапорт військовослужбовця. Таким чином та з урахуванням того факту, що до моменту звільнення з військової служби ОСОБА_1 рапорту, як первинного документу для виплати компенсації за неотримане речове майно, на ім'я командира Військової частини А2995 не подано, то, на думку відповідача, відсутні будь-які правові підстави для виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2018 представником позивача на адресу суду надано відповідь на відзив Військової частини А2995, в якому останній зазначив, що позивачем завчасно (до моменту виключення його зі списків особового складу Військової частини А2995) подано на ім'я командира Військової частини А2995 рапорт про звільнення з військової служби, у зв'язку з закінченням терміну контракту, та про проведення з ним повного розрахунку і виплати усіх належних позивачу коштів, включаючи і компенсацію за неотримане речове майно. Разом з тим, з невідомих позивачу обставин, відповідачем вищевказаний рапорт ОСОБА_1, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, зареєстровано не було, однак останній містить у собі резолюцію командира Військової частини А2995. У свою чергу, на підставі рапорту позивача від 05.01.2018, з резолюцією командира Військової частини А2995, і була видана довідка № 2 про вартість речового майна, що належить до видачі молодшому сержанту ОСОБА_1 та сума компенсації за неотримане речове майно була включена до наказової частини наказу командира Військової частини А2995 від 05.01.2018 № 4 (по стройовій частині).

Судове засідання здійснювалося в порядку, передбаченому статтею 263 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України.

05.01.2018 позивачем подано до командира Військової частини А2995 рапорти, в яких останній просив відповідача звільнити його з військової служби, у зв'язку із закінченням строку дії контракту, та виплатити йому грошову компенсацію за неотримане речове майно (а.с.54,58).

Наказом командира 5 окремого полку зв'язку від 05.01.2018 № 1-РС (по особовому складу), молодшого сержанта ОСОБА_1 - командира відділення обробки інформації взводу зв'язку центру інформаційних систем польового вузла зв'язку звільнено з військової служби у запас, у відповідності до пункту «а» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням підпункту «ї» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту, як осіб, які в особливий період (крім проведення мобілізації та введення воєнного стану) проходять військову службу за контрактом і строк контракту яких закінчився, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) (а.с.51,52).

Наказом командира Військової частини А2995 від 05.01.2018 № 4 (по стройовій частині), ОСОБА_1 виключено з 05.01.2018 із списків особового складу Військової частини А2995 та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Ріпкинського районного військового комісаріату Чернігівської області.

Також, у вищевказаному наказі, зокрема, зобов'язано виплатити позивачу компенсацію за неотримане речове майно, що належить йому до видачі, у сумі 12211,82 грн., на підставі довідки № 2 про вартість речового майна (а.с.46).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач, при звільненні з військової служби, грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 12211,82 грн., згідно довідки № 2 про вартість речового майна, що належить до видачі молодшому сержанту ОСОБА_1, не отримав.

Вищевказана обставина стала підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), Указом Президента України від 03.12.2012 №672/2012 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (далі - Указ № 672/2012) та Порядком виплати військовослужбовцям Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 178).

У свою чергу, у відповідності до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

При цьому, частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктом 242 Указу № 672/2012 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині А2995, однак речове майно, відповідно до розмірів та згідно переліку, зазначеному у довідці № 2 про вартість речового майна, що належить до видачі молодшому сержанту ОСОБА_1, позивачу не видавалось.

Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби та у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал, якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсацій.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 05.01.2018 (до винесення відповідачем наказу про виключення останнього зі списків особового складу Військової частини А2995) подано на адресу командира Військової частини А2995, зокрема, рапорт про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно; згідно довідки №2 позивачу нарахована грошова компенсація у сумі 12211,82 грн. та, згідно наказу командира Військової частини А2995 від 05.01.2018 № 4, передбачено виплату позивачу вищевказаної грошової компенсації за неотримане речове майно.

Станом на момент розгляду судом даної справи наказ командира Військової частини А2995 від 05.01.2018 № 4 (по стройовій частині) є чинним, доказів його скасування матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 права на компенсацію за неотримане речове майно в розмірі 12211,82 грн.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на той факт, що позивачем рапорту щодо виплати йому компенсації за неотримане речове майно до командира Військової частини А2995 не подавалось, у зв'язку із чим і довідка № 2 про вартість речового майна, що належить до видачі молодшому сержанту ОСОБА_1, була виготовлена речовою службою Військової частини А2995 помилково, оскільки на наявному у матеріалах справи рапорті позивача від 05.01.2018 (а.с.58) міститься резолюція командира Військової частини А2995 про виплату позивачу грошової компенсації, на підставі якої, у подальшому, і була сформована довідка № 2 про вартість речового майна, що належить до видачі молодшому сержанту ОСОБА_1 та відповідачем видано наказ від 05.01.2018 № 4 (по стройовій частині), яким зобов'язано виплатити позивачу компенсацію за неотримане речове майно, що належить йому до видачі, у сумі 12211,82 грн. (а.с.29-50).

Крім того, як зазначено відповідачем у листі від 07.02.2018 № 485, на адвокатський запит від 24.01.2018 стосовно виплати належних ОСОБА_1 коштів за неотримане речове майно, заявка на отримання грошових коштів надіслана до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та при надходженні грошових коштів їх виплата буде здійснена у триденний строк (а.с.25,26).

При цьому, посилання відповідача у вищевказаному листі на факт відсутності фінансування для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно є безпідставним, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України" (Заява № 63134/00), у справі «Сук проти України» (Заява № 10972/05) та у справі «Войтенко проти України» (Заява № 18966/02).

За таких обставин та з урахуванням встановлення судом права позивача на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з Військової частини А2995 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за належне, але неотримане речове майно у сумі 12211,82 грн. і задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись статтями 241,243,244-246,250,263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2; місце фактичного проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) - задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А2995 (вул. Шевченка, 105, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 26613421) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2; місце фактичного проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно у сумі 12211 (дванадцять тисяч двісті одинадцять) грн. 82 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 12.03.2018.

Суддя В.В. Падій