Рішення № 72678901, 12.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6036/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Куща М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) позовну заяву за позовом Головного управління ДСНС України в Одеській області до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кілійської районної державної адміністрації про вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДСНС України в Одеській області до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кілійської районної державної адміністрації, в якому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної держаної адміністрації, у вигляді повного зупинення роботи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації, який розташований за адресою:68301, Одеська область, Кілійський район, с. Десантне, вул. Шкільна, 93 шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфеі цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки № 79 від 27.10.2017 року.

Ухвалою від 22.11.2017 року Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху.

30.11.2017 року (вхід. № 33020/17) на виконання ухвали позивач надав до суду платіжне доручення про сплату судового збору № 3651 від 22.11.2017 року, а також документи, що підтверджують направлення копії адміністративного позову з додатками відповідачу, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 30.11.2017 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі.

Ухвалою від 19.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

18.12.2017 року (вх. № ЕП/5133/17) від представника відповідача надійшли письмові заперечення на адміністративний позов.

12.01.2018 року (вх. № 753/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16.01.2018 року (вх. № ЕП/237/18) від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження без участі представника у зв'язку зі складними погодними умовами.

16.01.2018 року (вх. № ФП/10/18) від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження без участі представника у зв'язку зі складними погодними умовами.

Ухвалою від 17.01.2018 року Одеським окружним адміністративним судом розгляд справи продовжено в порядку загального позовного провадження.

19.01.2018 року (вх. № 1548/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

05.02.2018 року (вх. № ЕП/638/18) від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.

06.02.2018 року (вх. № 3274/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

07.02.2018 року (вх. № ЕП/713/18) до канцелярії суду надійшли докази направлення відзиву на позовну заяву.

15.02.2018 року (вх. № 4354/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

19.02.2018 року (вх. № ЕП/907/18) від представника відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

19.02.2018 року (вх. № ЕП/909/18) від представника відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про проведення підготовчого провадження без присутності відповідача.

Ухвалою від 19.02.2018 року Одеським окружним адміністративним судом закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2018 року о 10 год. 40 хв.

20.02.2018 року (вх. № 4824/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача у зв'язку з неможливістю бути на судовому засіданні з поважної причини.

07.03.2018 року (вх. № 6539/18) від представника відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що у період з 23.10.2017 р. по 27.10.2017 р., відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Розпорядження КМ України від 20.09.2017 року № 643-р «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», наказу ГУ ДСНС України в Одеській області № 387 від 28.09.2017 року «Про здійснення позапланової перевірки» на підставі Посвідчення на проведення перевірки від 20.10.2017 року № 84 провідним інспектором Кілійського МРС ГУ ДСНС України в Одеській області майором служби цивільного захисту Дєдковим М.Д., у присутності керівника територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської РДА здійснено позапланову перевірку Територіального центру соціального обслуговування, який розташований за адресою: 68301, Одеська область, Кілійський район, с. Десантне, вул. Шкільна, 93, за наслідками проведення якої встановлено порушення, які зафіксовано в акті перевірки № 79 від 27.10.2017р. При цьому зазначено, що порушення, визначені в пунктах 1, 2, 3, 4, 8, 10, 11, 28 Акту № 79 від 27.10.2017р., є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Крім того, зазначено, що будь-яких скарг під час проведення позапланового заходу, чи заперечень на Акт № 79, який вручено керівнику Територіального центру соціального обслуговування 27.10.2017 року не надходило.

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 102-105), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що в ході проведеної перевірки було виявлено ряд порушень щодо додержання вимог законодавства (цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки), про що було складено Акт № 79 та винесено припис № 79 від 27.10.2017 року з наданням часу для їх усунення, а саме до 27.12.2017 року. На виконання припису № 79 від 27.10.2017 року територіальним центром соціального обслуговування(надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації вжито ряд заходів з огляду на які вбачається, що позовні вимоги частково виконані відповідачем, одразу після винесення припису № 79 від 27.10.2017 року та складання Акту № 79 та Акту № 2 та припису № 2 від 03.01.2018 року. Зокрема, відповідач посилався на гарантійний лист № 01/02-18 від 26.12.2017 року ТОВ «Фаетон-2002», з якого вбачається, що останній гарантував виконання монтажних робіт системи пожежної автоматики відповідно до договору № 126/17 від 26.12.2017 року в термін до 05.02.2018 року.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Кілійської районної державної адміністрації письмові пояснення щодо позову або відзиву до суду не надходили.

Суд зазначає, що 15.12.2017 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим КАС України викладено в новій редакції. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 р., розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку загального позовного провадження, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.

В судове засідання 06.03.2018 року сторони по справі не з'явились, сповіщались належним чином та завчасно про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути позовну заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсутдність позовної заяви Головного управління ДСНС України в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду.

Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр) (місцезнаходження: 68300, Одеська обл., Кілійський район, місто Кілія, вулиця Миру, будинок 63; код ЄДРПОУ 20991777) здійснює господарську діяльність за таким видом: Код КВЕД 88.10 Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів (основний).

Судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексу цивільного захисту України, на виконання наказу Головного управління ДСНС України в Одеській області № 387 від 28.09.2017 р. (а.с. 11), посвідчення на проведення перевірки № 84 від 20.10.2017р. (а.с. 14), у період з 23.10.2017р. по 27.10.2017р. посадовими особами Головного управління ДСНС України в Одеській області проведено позапланову перевірку Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту території, будівель, приміщень та споруд тощо, за результатами якої складений акт № 79 від 27.10.2017р. (а.с. 15-20), яким зафіксовано порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 05.03.2015р. за №252/26697 (далі - Наказ МВС № 1417 від 30.12.2014р.) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, пожежної безпеки, зокрема:

1) Розділ V глави 1 п. 1.2 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, приміщення не обладнані автоматичною установкою пожежної сигналізації (АУПС);

2) Розділ III п. 2, п.п. 2.5. ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, не проведено вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій горищних приміщень;

3) Розділ V п.21, п.п. 1.2 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, приміщення не обладнані системою протипожежного захисту (системою оповіщення про пожежу та управління евакуацію);

4) Розділ V глави 3 п.3.6 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, територія та приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, вогнегасниками згідно норм належності;

5) Розділ II п.16 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у встановленому порядку;

6) Розділ IV глави 1 п. 1.20 ППБУ, ст. 20, КЦЗУ № 5403-VI, не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

7) Розділ IV глави 1 п.1.6 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, з'єднання, відгалуження та окінцювання жил зпроводів і кабелів здійснюється за допомогою скрутки;

8) Розділ III п. 3.17 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;

9) Розділ IV глави 1 п. 1.21, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, не виконано захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її прояв;

10) Розділ V глави 3 п. 3.11 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, на території пожежні щити (ПЩ) не укомплектовані первинними засобами пожежогасіння та протипожежним інвентарем з розрахунку згідно норм належності (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу, розміром 2 х 2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт, лопати - 2 шт., ломи - шт., сокири - 2 шт.) на кожний щит;

11) Розділ III п. 2.22 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, будівля не забезпечена адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), який встановлюється на фасаді будівель або інших видних місцях і освітлюваних у темний час доби;

12) Розділ IV п. 1.16 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, електрощити, групові електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкою вставки);

13) Розділ V п. 3.14 ППБУ, ст.20 КЦЗУ № 5403-VI, не проведено обслуговування пожежного інструменту, розміщеного на об'єкті у складі комплектації пожежних цитів;

14) Розділ II п.3 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, на об'єкті, відповідним документом (наказом), не встановлено протипожежний режим;

15) Розділ II п. 5 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, на об'єкті не оновлені плани евакуації. На їх доповнення відсутні інструкції, що визначають дії персоналу;

16) Розділ V п. 1.6 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, спальний корпус не забезпечено телефонним зв'язком із найближчим пожежно-рятувальним підрозділом, або центром прийняття тривожних оповіщень;

17) Розділ III п. 2.12 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів не утримуються зачиненими. На дверцятах не вказано місце зберігання ключів;

18) Розділ IV п. 2.17 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, в приміщеннях електроапарати розташована на горючій основі;

19) Розділ IV п. 1.18 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, дозволяється використання несправних електричних розеток, експлуатація електричних світильників без захисних ковпаків, використання електричних чайників без теплоізоляційних підставок;

20) п. 2.1 (7) розділу V ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, територія не забезпечена необхідним запасом води для цілей пожежогасіння;

21) Розділ V глави 2 п. 2.1 (10) ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі застосування світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

22) Розділ IV п. 1.8 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, в приміщеннях дозволяється використання тимчасових електромереж;

23) Розділ VI п. 1.3 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, приміщення з чергуванням персоналу у нічний час не забезпечено телефонним зв'язком. Чергові не забезпечені фільтрувальними пристроями для само рятування під час пожежі;

24) п. 4 розділу II ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, для кожного приміщення об'єкта не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки;

25) Розділ VI п. 1.4 ППБУ, ст. 0 КЦЗУ № 5403-VI, дозволяється використання гасових ламп для освітлення приміщень та інших цілей;

26) Розділ VI п. 1.4 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, дозволяється використання електричного кип'ятильника у приміщення, яке не обладнано для цих цілей;

27) Розділу III п. 2.1 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, побутове приміщення захаращено горючими матеріалами;

28) п.п. 9, 10, 11 п. 4.3, ПКМУ від 19.08.2002р. № 1200; наказ МНС України від 15.08.2007р., працюючий персонал не забезпечений засобами радіаційного та хмічного захисту згідно вимог;

29) п. 13, Постанова КМУ від 26.06.2013 року № 444, відсутні інформаційно-довідкові куточки щодо дій персоналу об'єкта у разі виникнення надзвичайних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті;

30) статті 20, 40 п. 10, КЦЗУ п. 10 ПКМУ № 819 «Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту», не організовано проходження функціонального навчання відповідними особами керівного складу та фахівцям суб'єкту господарювання, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту;

31) п. 3.1, ПТБ (Наказ МНС України від 15.08.2007 року № 557), не розроблено положення та інструкцію щодо виконання вимог техногенної безпеки.

Акт перевірки № 79 від 27.10.2017р. вручено керівнику Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр) ОСОБА_4, про що свідчить її особистий підпис ( зворотній бік а.с. 16).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні спору суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України № 877-V від 05.04.2007 р. "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзацу 1 ч. 5 ст.4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначенням повноважень органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

За приписами ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складання актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до Указу Президента України №20/2013 від 16 січня 2013 року "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Крім цього, у відповідності до п.3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16 грудня 2015 року, основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДСНС України в Одеській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до п.43 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з п. 26 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Таким чином, в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов'язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області було проведено позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр). За результатом проведеної перевірки виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ті обставини, що виявлені позивачем порушення Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр) частково усунуто, про що свідчать надані до суду копії документів, оскільки, факт усунення порушень має підтверджуватися відповідним актом, складеним уповноваженим органом контролюючого органу.

Окрім того, відповідачем не усунуто встановлені порушення у повному обсязі та не надано доказів скасування або зупинення дії припису про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту (а.с. 21). Суд зазначає, що в матеріалах справи також міститься протокол ОД № 002609 про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 175 КУпАП (а.с. 24) та постанова ОД № 002609 про накладення адміністративного стягнення (а.с. 25), згідно яких ОСОБА_4, як посадову особу відповідача Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської РДА притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення , передбачене ст. 175 КУпАП. При цьому, в матеріалах справи міститься квитанція про сплату зазначеної у постанові суми штрафу (а.с. 26).

За таких обставин, суд зазначає, що ОСОБА_4, як керівник Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської РДА визнала свою провину.

Положеннями абз. 1 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання субєктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Абзацом 3 ч.1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів також може бути перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Так, в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України належними та допустимими доказами усунення порушень у сфері пожежної і техногенної безпеки є виключно матеріали проведених органом управління в порядку Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" та Кодексу цивільного захисту України, позапланових заходів нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДСНС України в Одеській області за наслідками проведеної позапланової перевірки будівлі та приміщення Відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр) у період з 23 по 24 січня 2018 року складено Акт № 2 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

При цьому зафіксовано порушення, які залишились не усунутими станом на час проведення вказаного позапланового заходу, з аналізу яких вбачається, що відповідачем не усунуто порушень, виявлених за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), а саме:

розділ V глави 1 п. 1.2 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, приміщення не обладнані автоматичною установкою пожежної сигналізації (АУПС);

розділ V п.21, п.п. 1.2 ППБУ, ст.. 20 КЦЗУ № 5403-VI, приміщення не обладнані системою протипожежного захисту (системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією);

розділ II п. 16 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, посадові особи не прийшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у встановленому порядку;

розділ VI глави 1 п. 1.21 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, не виконано захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її прояв;

розділ V глави 3 п. 3.11 ППБУ, ст.. 20 КЦЗУ № 5403-VI, на території пожежний щит (ПЩ) не укомплектований покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу, розміром 2 х 2 м. - шт.;

п. 2.1 (7) розділу V ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, територія не забезпечена необхідним запасом води для цілей пожежогасіння;

розділ V глави 2 п 2.1 (10) ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, біля місця розташування пожежної водойми не встановлено покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику іля водойми;

розділ VI п 1.3 ППБУ, ст. 20 КЦЗУ № 5403-VI, чергові не забезпечені фільтрувальними пристроями для само рятування під час пожежі;

п.п. 9,10,11 ПКМУ від 19.08.2002р. № 1200, п. 4.3 наказ МНС України від 15.08.2007р. № 557, працюючий персонал не забезпечений засобами радіаційного та хімічного захисту згідно вимог;

статті 20, 40 п. 10, КЦЗУ п. 10 ПКМУ № 819 «Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту», не організовано проходження функціонального навчання відповідними особами керівного складу та фахівцям суб'єкту господарювання, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.

Таким чином, на час розгляду справи залишаються не усунутими відповідачем порушення нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, окрім іншого тих, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю, а саме порушення зазначені в пунктах 1, 2, 5, 9, 10, 20, 21, 28, 30 Акту № 79 від 27.10.2017р.

Вирішуючи спір, суд враховує, що виявлені під час позапланового заходу порушення, зазначені у пунктах 1, 2, 5, 9, 10, 20, 21, 28, 30 Акту № 79 від 27.10.2017р., створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а відповідачем їх наявність не спростована, не надано доказів усунення виявлених порушень у повному обсязі. При цьому метою адміністративного позову є превентивна міра, усунення умов, які несуть ризик спричинення шкоди людям.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

При цьому, суд зазначає, що надані у судовому засіданні представником відповідача на підтвердження здійснення організаційно-практичних заходів щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених позаплановою перевіркою та досліджені судом докази: платіжні доручення, акт на виконання робіт, договори, накладну, акт виконаних послуг, гарантійне письмо (а.с. 75-82, 118-123) свідчать про те, що відповідач розпочав вживати заходи щодо усунення порушень у сфері пожежної безпеки, виявлених позаплановою перевіркою ГУ ДСНС України в Одеській області, проте не спростовують факт того, що порушення, виявлені за результатами проведення вищезазначеної перевірки, які створюють реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, відповідачем не усунуто у повному обсязі.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (ст. 43 Конституції України).

Отже, саме людина, її життя і здоров'я, зокрема визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Кожен громадянин повинен бути забезпечений безпечними для його життя і здоров'я умовами праці.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської РДА.

Крім того, дії відповідача щодо усунення порушень, зазначених в акті №175 від 15.11.2017р., з урахуванням положень ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що право кожного на життя охороняється законом та обов'язок захищати право на життя за ст. 2 цієї Конвенції визначається у поєднанні із загальним обов'язком держави за ст. 1 Конвенції, яка визначає гарантування кожному, хто перебуває під юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції, суд вважає, що дії відповідача не є пропорційними відносно шкоди, яка може настати в майбутньому для осіб, які працюють, навчаються, та відносно мети з охорони здоров'я та життя громадян. При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що звернення відповідача до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та усі інші аргументи відповідача, наведені суду, які за наміром покликані забезпечити безпечне функціонування закладу системи освіти, не дають можливості суду дійти висновку відносно того, що існуюча загроза життю та здоров'ю людей може бути усунута в інший спосіб, ніж ліквідація передумов цих шкідливих наслідків шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи Петрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Білгород-Дністровського району Одеської області до їх повного усунення.

З огляду на викладене, суд враховує приписи ст. 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і вважає що позовні вимоги позивача щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є законними, обґрунтованими та відповідають легітимній меті, а отже, підлягають задоволенню.

З урахування наведеного, беручи до уваги наявність загрози життю та/або здоров'ю людей, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр) (місцезнаходження: 68300, Одеська обл., Кілійський район, місто Кілія, вул. Миру, будинок 63; код ЄДРПОУ 20991777) у вигляді повного зупинення роботи до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки № 79 від 27.10.2017р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; код ЄДРПОУ 38643633) до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації (районний територіальний центр) (місцезнаходження: 68303, Одеська обл., Кілійський район, місто Кілія, вул. Миру, будинок 63; код ЄДРПОУ 20991777) , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кілійської районної державної адміністрації (68303, Одеська обл., Кілійський район, місто Кілія, вул. Миру, будинок 44; код ЄДРПОУ 04057132 про вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської районної державної адміністрації, у вигляді повного зупинення роботи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кілійської Районної державної адміністрації, який розташований за адресою: 68301, Одеська область, Кілійський район, с. Десантне, вул. Шкільна, 93 шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, вказаних в Акті перевірки № 79 від 27.10.2017 року.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2018р.

Суддя О.М. Тарасишина

.