Рішення № 72678507, 27.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/9/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Крутько О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника третьої особи – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання рішення протиправним та недійсним, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про визнання пункту 8 Протоколу № 131 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 15.12.2017 щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої Кабінетом Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та повернення їх на доопрацювання протиправним та недійсним; зобов'язання прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, як інваліду з 21 січня 2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії) захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з врахуванням того, що відповідно до п. б ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та вжити заходів до її виплати.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що йому було безпідставно відмовлено отриманні одноразової грошової допомоги. Вказував на те, що він проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, саме: останнє в силу ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 повинно призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Ухвалою суду від 05 січня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 816/9/18, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 22 січня 2018 року за заявою представника відповідача ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Полтавський обласний військовий комісаріат.

02.02.2018 судом одержано відзив Полтавського обласного військового комісаріату на позов, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Стверджував, що позивач пропустив термін реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. Зазначив, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги позивачу належить до компетенції Державної прикордонної служби України /а.с. 52-53/.

Ухвалою суду від 13.02.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач у період із травня 1985 року по червень 1987 року проходив військову службу у ЗС СРСР у складі прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР, які приймали участь бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан.

06.11.2013 судово-медичним експертом Карлівського судово-медичного відділення проведено судово-медичне обстеження громадянина ОСОБА_3, за результатами якого складено акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 193, згідно з яким при огляді виявлено шрам в ділянці правої ключиці, який по своїй морфологічній характеристиці не вступає в протиріччя з механізмом його утворення внаслідок вогнепального осколкового поранення, а по давності може відповідати періоду бойових дій в Афганістані 1986-1987 років /а.с. 86-87/.

Згідно з витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 3281 від 24.12.2013 поранення, контузія, захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велися бойові дії /а.с. 85/.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК Серії 10 ААА № 172399 від 27.01.2014 ОСОБА_3 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 88/.

Згідно з довідкою МСЕК Серії АВ № 0563190 від 10.02.2017 ОСОБА_3 з 24.01.2017 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок контузії пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 89/.

17.05.2017 позивач звернувся до військового комісара Карлівського районного військового комісаріату із заявою та відповідними документами стосовно виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 21/.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 13.09.2017 у справі № 552/3219/17 визнано відмову Полтавського обласного військового комісаріату у складанні висновку про наявність в позивача права на призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду війни 2 групи з 21.01.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направлені документів на розгляд комісії Міністерства оборони України, протиправною; зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат скласти висновок про наявність у ОСОБА_3 права на призначення одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду війни 2 групи з 21.01.2014, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та направити його на розгляд комісії Міністерства оборони України /а.с. 23-25/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 постанову Київського районного суду м. Полтави від 13.09.2017 у справі № 552/3219/17 апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату повернуто відповідачу /а.с. 26/.

22.11.2017 Полтавським обласним військовим комісаріатом подано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, який з 24.01.2017 визнаний інвалідом ІІ групи, з відповідними документами /а.с. 54/.

Згідно з пунктом 8 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.12.2017 № 131, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що на день звільнення з військової служби заявник проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордонних військ КДБ СРСР. Витрати, пов'язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в Прикордонних військах мають здійснюватися Державною прикордонною службою України /а.с. 72/.

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно статей 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Зазначена позиція узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року по справі № 21-466а14.

При цьому, застосування статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок ушкодження здоров'я, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Як встановлено судом, згідно довідок МСЕК позивачу була встановлена II група інвалідності. При цьому, підтвердженням причинного зв'язку встановлення інвалідності позивачу та виконанням обов'язків військової служби є витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 24.12.2013 №3281, поранення, контузія, захворювання є такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з пунктом 1 Указу Президії Верховної Ради України, від 30.08.1991, № 1464-XII "Про підпорядкування Україні прикордонних військ, що дислокуються на її території" всі дислоковані на території республіки військові частини прикордонних військ СРСР та їх органи управління з озброєнням і матеріально-технічною базою переведені у відання України.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України, від 02.01.1992, № 3 "Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України" Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

Таким чином, Державний комітет у справах охорони державного кордону України у 1992 році став правонаступником частини прикордонних військ КДБ СРСР, що базувалась на території України.

Згідно статті 4 Закону України від 12.09.1991, № 1543-XII "Про правонаступництво України" органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР, які були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого надалі стало Міністерство оборони України, саме останнє в силу статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" повинно призначати та виплачувати позивачу одноразову грошову допомогу.

У відповідності до частини 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 11 вказаного Порядку визначено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу.

Згідно пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 15 Порядку № 975 передбачено, що рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.

Як встановлено судом, керівник уповноваженого органу подав розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додав документи, зазначені в пунктах 10 і 11 Порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування пункту 8 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 15.12.2017 № 131 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» задоволенню не підлягає, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції органу державної влади (дискреційні повноваження).

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти рішення з урахуванням висновків рішення суду.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання рішення протиправним та недійсним, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 8 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 15.12.2017 № 131 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти рішення з урахуванням висновків рішення суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 березня 2018 року.

Суддя А.Б. Головко