
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/2332/17
12 березня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Кухар О.Л.
позивача: ОСОБА_1;
представника відповідача: Світлика О.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у формі листа № 6907/03 від 07.12.2017 року в призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 15 серпня 2017 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Пояснив, що на виконання постанови Чортківського районного суду Тернопільської області від 08.11.2017 року у справі № 608/1653/17 державна установа «Чортківська установа виконання покарань (№26)» оформила необхідні документи та 21.11.2017 року направила їх до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. У свою чергу Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України направило зазначені документи до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Однак, 14.12.2017 року позивач отримав листа Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області від 07.12.2017 року № 6907/03 про повернення документів без реалізації до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Зазначеним листом позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років, оскільки він, відповідно до пункту «а» частини 1 статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», немає необхідної календарної вислуги років.
Позивач вважає таку відмову безпідставною та такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства. Аналогічна правова позиція наводиться також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 року у справі № К/800/46432/14 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017 року у справі № К/800/8083/17.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві у якому, серед іншого, зазначив, що умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до пункту «а» частини 1 якої, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
З наказу «З особового складу» №59/ОС-17 від 14.08.2017 року «Чортківської установи виконання покарань управління №26» Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській області слідує, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становить: в календарному обчисленні 20 років 01 місяць 01 день; в пільговому обчисленні 28 років 03 місяці 04 дні.
А тому, вислуга років ОСОБА_1 в календарному обчисленні є недостатньою для призначення вказаної пенсії, у зв'язку з чим пакет документів було повернуто Західному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.04.2017 року у справі № 750/9775/16-а.
Третя особа - Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України пояснень суду по суті спору не надало, про розгляд справи повідомлялося належним чином. А тому суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи належним чином про розгляд судової справи та реалізації права судового захисту своїх прав та інтересів.
Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.
ОСОБА_1 з 24 листопада 1998 року по 14 серпня 2017 року проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно витягу з наказу № 59 О/С-1 від 14 серпня 2017 року відповідно до Закону України «Про національну поліцію» позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням). Останнім робочим днем вважати 14 серпня 2017 року. Вислуга років на день звільнення становить: в календарному обчисленні 20 років 01 місяць 01 день, в пільговому обчисленні 28 років 03 місяці 04 дні.
15 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)» із заявою щодо подання пакету документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області для призначення пенсії за вислугою років.
ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№ 26)» повернула подані документи, так як згідно із ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. Оскільки календарна вислуга позивача становить 20 років 01 місяць 01 день то відсутні підстави для направлення поданих документів до органів Пенсійного фонду.
Позивач з такою відмовою не погодився та оскаржив її до суду. Постановою Чорківського районного суду Тернопільської від 08 листопада 2017 року у справі № 608/1652/17 позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано неправомірною відмову Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» від 08.09.2017 року №5-46-17/х-15 у оформленні необхідних документів та направленні їх до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов'язано Державну установу «Чортківська установа виконання покарань (№26)» оформити необхідні документи та подати їх у встановленому законодавством порядку до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років із врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні. З постанови суду слідує, що вона набрала законної сили 21 листопада 2017 року і на даний час не скасована.
На виконання постанови суду державна установа «Чортківська установа виконання покарань (№26)» оформила необхідні документи та направила їх до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. У свою чергу Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України направило зазначені документи до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Листом Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області від 07.12.2017 року № 6907/03 зазначені документи були повернуті без реалізації до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України. Зазначеним листом позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за вислугою років, оскільки у нього, відповідно до пункту «а» частини 1 статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», немає необхідної календарної вислуги років.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Частиною 1 ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Позивач був звільнений 14 серпня 2017 року, отже, із врахуванням положень цієї статті, він міг би набути право на пенсію відповідно до цього Закону, при умові календарної вислуги 23 років і більше.
В контексті наведеного суд зауважує, що право на пенсію за вислугу років мають особи, у яких наявна вислуга, передбачена даною нормою, виключно в календарному обчисленні, що безпосередньо зазначено у цій статті.
Однак, ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах, зокрема, служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби, а саме: один місяць служби за півтора місяця.
Тобто, з аналізу положень наведеної постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не при визначенні розміру такої пенсії. (Дана правова позиція висловлена в постанові ВАСУ від 05.11.2015 року у справі К/800/46432/14).
Як вже зазначалося, з цих підстав постановою Чорківського районного суду Тернопільської області від 08.11.2017 року у справі № 608/1653/17 визнано неправомірною відмову Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» від 08.09.2017 року №5-46-17/х-15 у оформленні необхідних документів та направленні їх до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов'язано Державну установу «Чортківська установа виконання покарань (№26)» оформити необхідні документи та подати їх у встановленому законодавством порядку до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Чорківським районним судом Тернопільської області у цій справі встановлено, що посилання представника відповідача (Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)») про відсутність у ОСОБА_1 необхідної для призначення пенсії за вислугу років кількості календарної вислуги років є безпідставними та суперечать вимогам закону.
Зазначена обставина встановлена стосовно ОСОБА_1 - позивача у справі що розглядається. Постанова Чорківського районного суду Тернопільської області від 08.11.2017 року у справі № 608/1653/17 Державною установою «Чортківська установа виконання покарань (№26)» в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 21 листопада 2017 року.
Однак, відповідно до частини 5 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області не було відомо про існування постанови Чорківського районного суду Тернопільської області від 08.11.2017 року у справі № 608/1653/17 до початку розгляду справи, що розглядається, а тому відповідач, відповідно до ч. 5 ст. 78 КАС України, має право у загальному порядку спростувати обставини встановлені цією постановою суду.
Суд погоджується із поясненнями представника відповідача, про те, що обставини, які встановлені постановою Чорківського районного суду Тернопільської області від 08.11.2017 року у справі № 608/1653/17 підлягають спростованню, оскільки, згідно із ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Таким чином, приписи п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а відтак, застосуванню підлягає саме Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як такий, що має вищу юридичну силу.
Правова позиція про застосування закону, що має вищу юридичну силу, була неодноразово висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 12 листопада 2013 року (справа № 21-383а13), 28 січня 2014 року (справи №№ 21-475а13, 21-477а13), 11 лютого 2014 року (справа № 21-495а14), 30 вересня 2014 року (справа № 21-348а13).
Суд зазначає, що чинним законодавством України передбачено пенсії за вислугу років, які встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Важливою умовою для призначення пенсії за вислугу років є певний стаж роботи за спеціальністю. Однак умови призначення пенсії за вислугу років неоднакові. В одних випадках вони призначаються незалежно від віку, в інших - встановлюється вік і стаж.
Тривалість стажу роботи розраховується з урахуванням загальної тривалості роботи в календарному вирахуванні або загальній тривалості роботи в пільговому вирахуванні.
Для призначення позивачу пенсії за віком Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, як обов'язкову вимогу, наявність саме календарної вислуги, а не її загальну тривалість у пільговому обрахуванні.
Суд також звертає увагу на те, що аналізуючи положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», слід дійти висновку, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». При цьому, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні і цей стаж теж враховується при призначенні пенсії (як правило впливає на розмір пенсії). В той же час, для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом не передбачено.
Оскільки, позивач вислуги у мінімально визначеному законодавством розмірі не має, суд приходить до висновку, що права на призначення пенсії за вислугу років позивач не набув, відтак позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання відмови в призначенні пенсії за вислугу років протиправною та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 березня 2018 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.
Судове рішення № 72678379, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 12.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/2332/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: