Рішення № 72677875, 12.03.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/448/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та нечинним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про результати розгляду заяви від 31.08.2017 року, зобов’язання відповідача призначити ОСОБА_1 державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідач прийняв протиправне рішення про відмову у підтвердженні права на зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 08.09.1987 року по 06.05.1988 року на посаді електрогазозварника, не прийнявши до уваги довідку Чорноморського рибопромислового виробничого орендного об’єднання «Антарктика», яка підтверджує що позивач пропрацював повний робочий день на всіх судах, які перераховані в особистій справі позивача.

За цією позовною заявою відкрито письмове провадження у відповідності до ст. 263 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Відповідачем наданий до суду та направлений позивачу відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки, в наданих позивачем документах відсутня інформація про зайнятість заявника протягом повного робочого дня на посаді електрогазозварника на судні «Форос».

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу відмовлено в підтвердженні права на зарахування періоду роботи з 08.09.1987 року по 06.05.1988 року на посаді електрогазозварника відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, розділ XXXII «Загальні професії», оскільки в наданих документах відсутня інформація про зайнятість заявника протягом повного робочого дня на вказаній посаді на судні «Форос» (аркуш справи 7).

Позивач не погодився з правомірністю такого рішення та звернувся до суду з цим позовом.

Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19, 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Норми ст. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачають право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 4, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

За рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 62, абз. а) ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до ст. 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат та їх пенсійних активів, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до п. 1, п. 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.06.1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

За відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються

до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із п. 2, 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників», затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Станом на час роботи позивача на посаді електрогазозварника (період з 08.09.1987 року по 06.05.1988 року) діяв Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 року №1173 розділ XXXII «Загальні професії».

В матеріалах справи наявна архівна довідка Департаменту архівної справи та діловодства №1982-Д-11.1-21 від 21.07.2017 року, яка підтверджує, що ОСОБА_1 працював на Чорноморському рибопромисловому виробничому орендному підприємстві «Антарктика» та з 07.02.1986 року зарахований на посаду матроса 2 класу «Апшерон» (наказ №24-ОК від 07.02.1986 року) та звільнений з 06.05.1988 року з посади

електрогазозварника за власним бажанням (наказ №48-Л від 04.05.1988 року) (аркуш справи 26)

З трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 з 08.09.1987 року по 06.05.1988 року працював на посаді електрогазозварника на судні «Форос» згідно наказу №173-ок (аркуші справи 12-14).

ОСОБА_2 того, в матеріалах справи наявна довідка голови ліквідаційної комісії Чорноморського рибопромислового виробничого орендного об’єднання «Антарктика» №1/533 від 28.12.2000 року, з якої вбачається, що всі судна, на яких працював позивач не є портовими, роз’їзними, приміськими та внутрішньо-міського сполучення, під час роботи на рибопромислових суднах, він відносився до плавскладу суден, які плавають в океанах та морях, працював повний робочий день та інших робіт не виконував (аркуш справи 8).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до пенсійного органу надана копія трудової книжки, довідки Головного управління статистики в Одеській області від 12.07.2017 року №03.3-12/1122, довідки Департаменту архівної справи та діловодства від 21.07.2017 року №1982-Д-11.1-21, картки за формою Т-2, архівна довідки від 17.11.2015 року №2698-Д 11.1-21 (про заробітну плату) та з аналізу наданих позивачем документів вбачається, що записи в трудовій книжці відповідають наданим довідкам, дати періоду роботи співпадають повністю.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем доведено пільговий характер своєї роботи у спірний період, пенсійних орган не мав правових підстав відмовляти позивачу в підтвердженні права на зарахування спірного періоду до пільгового стажу, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не відповідає законодавству України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відмова відповідача у реалізації права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах є порушенням його конституційних прав на пенсійне забезпечення.

При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Оскільки суд дійшов висновку про неправомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 31 серпня 2017 року та наявність підстав для його скасування, відповідача слід зобов'язати повторно розглянути заяву позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, з врахуванням висновків, викладених в рішенні по цій справі.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним оскаржуваного рішення відповідача та зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з врахуванням висновків суду по цій справі, а в частині зобов’язання відповідача призначити пільгову пенсію позивачу позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (вул. ОСОБА_3 (ОСОБА_2)АДРЕСА_1, м. Одеса, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та нечинним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про результати розгляду заяви від 31.08.2017 року, зобов’язання відповідача призначити ОСОБА_1 державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.08.2017 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п. 15.5 ч. 1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.І. Свида

.