Рішення № 72677689, 12.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 р. № 473/2682/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправними та скасування припису від 20.07.2017 р. № 146 та постанови від 31.07.2017 р. № 93,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 р. ОСОБА_1 звернулася до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису від 20.07.2017 р. № 146 та постанови від 31.07.2017 р. № 93.

Ухвалою від 26.09.2017 р. справу передано до Миколаївського окружного адміністративного суду за підсудністю. Ухвалою від 10.01.2018 р. Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв справу до свого провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в 2005 р. отримала дозволи на виконання будівельних робіт з прибудови до житлового будинку, сараю та туалету з душем. Будівництво триває до сьогодні. Будівництво прибудови має відхилення лише в сторону зменшення, що вважається в межах проекту. Будівля невизначеного призначення є вольєром для собаки, такий вид будівництва не передбачає отримання дозволу. Позивач вважає, що її притягнуто до відповідальності за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Законодавство, що діяло на момент отримання дозволів на виконання будівельних робіт, не передбачало подачі повідомлень про початок виконання будівельних робіт.

22.09.2017 р. відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що на момент перевірки за адресою позивача виконано роботи з реконструкції житлового будинку, які не передбачені в будівельному паспорті, оскільки розміри прибудови розширено. Таким чином, встановлено виконання будівельних робіт з відхиленням від затверджених проектних рішень. Крім того, виконані будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення, яка не передбачена будівельними паспортами. Жодні зміни до будівельних паспортів внесені не були. Відповідач вважає оскаржувані рішення правомірними та обґрунтованими.

15.12.2017 р. набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції.

Згідно п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

06.02.2018 р. представник позивача подала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. За приписами ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

Рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області від 23.09.2005 р. № 139 позивачу надано дозвіл на будівництво прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_2 розміром 10,5х9,5 м, сараю розміром 3х3 м, а рішенням від 25.11.2005 р. № 166 позивачу надано дозвіл на будівництво туалету з душем розміром 2,4х2,0 м, вигрібної ями об'ємом 6 м3. Позивач отримала відповідні будівельні паспорти, які не містили дати закінчення будівельних робіт.

На підставі звернення ОСОБА_2, відповідач листом від 06.07.2017 р. повідомив позивача про проведення перевірки з 14.07.2017 р., а 07.07.2017 р. було видано направлення № 473 для проведення позапланової перевірки на об'єкті "Реконструкція житлового будинку за рахунок прибудови та будівництво господарських будівель за адресою: АДРЕСА_2".

У період з 14.07.2017 р. по 20.07.2017 р. посадовою особою відповідача проведена позапланова перевірка позивача, результати якої оформлені актом № 700717-6-1. Актом зафіксовано, що на момент перевірки на об'єкті виконано роботи з реконструкції житлового будинку, які не передбачені в будівельному паспорті від 23.09.2005 р. № 113, а саме: існуючий житловий будинок з верандою, який має розміри 7,9х6,4 м та веранда розмірами 2,5х4,48 м, відповідно до даних технічного паспорту розширено до розмірів приблизно 13,0х7,0 м. Будівельним паспортом передбачено виконання прибудови розмірами 10,5х9,5 м. Таким чином, встановлено виконання будівельних робіт з відхиленням від затверджених проектних рішень, а саме: до будівельного паспорту від 23.09.2005 р. № 113. На земельній ділянці виконані будівельні роботи з будівництва будівлі невизначеного призначення приблизними розмірами 2,0х3,0 м. Будівельними паспортами будівництво цієї будівлі не передбачено. Під час перевірки не надано документів, що надають право забудови земельної ділянки. Під час перевірки будівельні роботи виконуються.

20.07.2017 р. стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, а також винесено припис від 20.07.2017 р. № 146 з вимогами негайно зупинити виконання будівельних робіт до оформлення відповідних документів, а в термін до 20.09.2017 р. - привести об'єкт у відповідність до затверджених проектних рішень та надати документ, який надає право забудови земельної ділянки.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідач 31.07.2017 р. виніс постанову № 93, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 5950,00 грн.

Частиною 4 ст. 96 КУпАП визначена відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.

Дозволи на виконання будівельних робіт отримані позивачем у 2005 р. на підставі положень Закону України "Про планування і забудову територій". Так, ст. 24 вказаного закону (в редакції на момент видачі дозволів) передбачалося, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважалося самовільним будівництвом.

Статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" було встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Таким чином, на момент початку виконання будівельних робіт позивач належним чином оформила дозвільні документи, у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

2011 р. набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 8 Прикінцевих положень якого передбачено, що дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що отримані позивачем у 2005 р. дозволи на виконання будівельних робіт надають їй право проводити будівельні роботи до теперішнього часу (оскільки дати закінчення робіт не встановлено) без оформлення будь-яких додаткових дозвільних документів, які передбачені з 2011 р.

Суд критично оцінює аргументи відповідача щодо збільшення розмірів фактичної забудови в порівнянні з даними будівельного паспорту, оскільки в акті перевірки вказані приблизні розміри прибудови, що не відповідає критерію допустимості доказів, встановленого ст. 75 КАС України. Позивач зазначила, що прибудова навіть менша за передбачену в будівельному паспорті. Дане твердження відповідачем не спростоване.

Стосовно будівлі невизначеного призначення приблизними розмірами 2х3 м, суд зазначає, що згідно пояснень позивача, наданих фотознімків та опису проектанта встановлено, що будівля призначена для утримання собаки. Споруда не має фундаменту та вікон.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. До вказаного Переліку включено будівельні роботи щодо зведення тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

На підставі викладеного, обов'язок подачі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо споруди для утримання собаки у позивача відсутній.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів перед судом наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 КУпАП, а відтак і правомірності оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 1280,00 грн. Оскільки розпорядником бюджетних коштів є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, то судовий збір підлягає стягненню за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати припис управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 20.07.2017 р. № 146 та постанову від 31.07.2017 р. № 93.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (б-р Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912) судовий збір у сумі 1280,00 грн. на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 12.03.2018 р.

Суддя Н.В. Лісовська