Рішення № 72677583, 12.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 р. Справа№805/1026/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2017 року №0000171227 та №0000181227, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2017 року №0000171227 та №0000181227 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 29029,53 грн. та 21237,62 грн. відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка дотримання вимог своєчасної реєстрації податкових накладних є предметом документальної перевірки, всупереч цього відповідачем проведена камеральна, в результаті чого порушена процедура проведення перевірки. Щодо порушення зазначив, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних спричинена об’єктивними факторами, наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) при дотримання норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкових декларацій підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України. Можливість продовження строку реєстрації податкових накладних з причини наявності обставин непереборної сили звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та виключає саму можливість притягнення платника податків до відповідальності та накладання штрафів за вказане порушення.

У зв’язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свої порушених прав, з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування до нього штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

06.03.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, в т.ч. даних Єдиного реєстру податкових накладних. Також, відповідач вважає, що ним правомірно застосовано до позивача штрафні санкції, оскільки актом камеральної перевірки встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 36652101, місцезнаходження юридичної особи: 85500, Донецька обл., Великоновосілківський район, селище міського типу ОСОБА_1, вулиця Центральна, будинок 4. Перебуває на обліку в Мар’їнській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області (Великоновосілківське відділення), про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За станом 09 жовтеня 2016 року місцезнаходження позивача було: 86115, Донецька область, місто Макіївка, Гірницький район, вулиця Магістральна, будинок 204, приміщення 1, перебував на податковому обліку в Макіївській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджується витягом з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

07 вересня 2017 року контролюючим органом була проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних/рахунків коригування у Єдиного реєстру податкових накладних за результатом якої складено акт № 288/05-99-12-27/3662210.

За результатами перевірки відповідачем встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме пункту 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень-грудень 2015 року та лютий-грудень 2016 року із затримкою до 15 календарних днів та до 30 календарних днів.

06 жовтня 2017 року на підставі висновків акту перевірки Головним управління ДФС у Донецькій області були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000171227 та №0000181227 про застосування до позивача штрафну за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 29029,53 грн. та 21237,62 грн. відповідно.

Суд зазначає, що при розгляді даного спору не є спірним питання порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та розміру штрафу, спірним є питання саме прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані вказані штрафні санкції.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З розрахунку штрафних санкцій та акту перевірки вбачається, що розмір штрафу у відсотковому та гривневому еквіваленті повністю відповідає вищевказаним приписам чинного законодавства.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень п. 2 розд. II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.01.2016 за № 124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н» - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

При розгляді справи встановлено, що позивач визнає факт вчинення ним порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних, та висновки акта камеральної перевірки по суті не оскаржує. Окрім того, не є спірним розмір застосованих штрафних санкцій.

Разом з тим, позивач наголошує на тому, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних зумовлена настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 2 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Макіївка Донецької області (місцезнаходження позивача на час виникнення спірних правовідносин, а саме обов’язку щодо реєстрації ПН/РК), а також смт Велика Новосілка, Великоновосілківський район (теперішнє місцезнаходження підприємства) віднесені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до статті 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено статтею 14-1, згідно з якою форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В матеріалах справи наявний сертифікат Торгово-промислової палати України від 10 листопада 2014 року № 2683/12-12/03 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року для позивача при здійсненні господарської діяльності на території м. Макіївки і Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, та має сертифікат Торгово-промислової палати України позивач є звільненим з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у 2015-2016 роках.

Крім того, суд зазначає наступне.

У висновках до акту камеральної перевірки податковим органом вказано на порушення позивачем п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порушення платником податку встановленого терміну реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірах, встановлених п. 120-1.1 статті 120-1 Кодексу.

Відповідно до норм пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування (п. 120-1.2 ст. 120-1).

Пунктом 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначений Порядок до 01.01.2016 року не був затверджений.

Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" пункт 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України виключено з 01.01.2016 р.

Згідно положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп зазначено, що частину першу ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач був звільнений від відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених у 2015 році (до 01.01.2016 року) та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень від 06 жовтня 2017 року №0000171227 та №0000181227 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у розмірі 29029,53 грн. та 21237,62 грн. відповідно, є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 жовтня 2017 року №0000171227 та №0000181227 – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 06 жовтня 2017 року №0000171227 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» штрафну у розмірі 29029,53 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 06 жовтня 2017 року №0000181227 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» штрафну у розмірі 21237,62 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вулиця 130-й Таганрозької дивізії, будинок 114, місто Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Схід-Запчастина» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 4, смт. Велика Новосілка, Донецька область, 85500, код ЄДРПОУ 36652101) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Лазарєв В.В.