Ухвала суду № 72676463, 12.03.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3876/18

Номер провадження 2/522/5616/18

У Х В А Л А

12 березня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Фреш» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Фреш» про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 12.03.2018 року позовну заяву було залишено без руху.

Представником позивача, також заявлено до суду клопотання про забезпечення позову позов, зокрема, просив:

- накласти арешт на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою м. Одеса, провулок Лермонтовський, буд. 2.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши подане клопотання суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1-2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до п.4 постанови ВСУ від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проте, судом встановлено, що подана заява не відповідає змісту та формі заяви про забезпечення позову, а саме: заявником не обґрунтовано необхідність застосування саме таких видів забезпечення позову, які зазначено у заяві; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не визначені підстави співмірності; не вказані пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позву в порядку встановленому ЦПК України

Керуючисьст.149-153, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Фреш» про стягнення заборгованості повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Науменко А.В.

12.03.2018