Рішення № 72676445, 06.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. Житомир справа № 806/682/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Коваля О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію, -

встановив:

08.02.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому вона просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №39 від 13.12.2017 про відмову у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 9 років;

- зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 9 років з дня звернення за призначенням пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з довідками Народицької селищної ради Житомирської області від 13.06.2016 № 357/4532 та від 21.06.2016 № 4533 вона проживала у період з 26.04.1986 до 29-30.05.1986 у с. Нове Шарне, Народицького району, Житомирської області, що відноситься до зони відчуження та з 14.10.1986 до 29.10.1991 у смт.Народичі, Житомирської області, яке відноситься до 2-ї зони безумовного (обов'язкового) відселення. Тому вона є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням, категорія 2, серія НОМЕР_2 від 30.08.2017.

Вважає, що вона має право на пенсію з урахуванням вимог ст. 55 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 9 років. Крім того, позивач зазначає, що посилання відповідача у своїй відмові на диплом, що підтверджує навчання позивача у період з 01.09.1985 до 15.07.1987 у Житомирському середньому кооперативному профтехучилищі, а територія м. Житомира та Житомирського району не відноситься до зон радіоактивного забруднення, є протиправними. Пояснює, що не проживала в Житомирі а кожний день їздила на навчання на громадському транспорті.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) учасників справи на 06.03.2018 на 11:00.

Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 06.03.2018 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 06.03.2018 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні Житомирського апеляційного адміністративного суду, у клопотанні просив врахувати відзив на позов та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві пояснює, що згідно з довідкою від 13.06.2016 № 357/4532, виданою Народицькою селищною радою ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала у с. Нове Шарне Народицького району Житомирської області у період з 26.04.1986 до 29-30.05.1986 і евакуйована, та згідно з довідкою від 21.06.2016 № 4533, виданою Народицькою селищною радою, Житомирської області постійно проживала у смт. Народичі у період з 14.10.1986 до 29.10.1991. При цьому у довідці № 357/4532 не зазначено, що погосподарські книги за 1986 рік Мотійківської сільської ради передані на зберігання до Народицької сільської ради.

Згідно з додатком № 1 «Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи» до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" в розділі 2 «Зона безумовного (обов'язкового) відселення» включено смт. Народичі Житомирської області.

Однак, згідно з дипломом № НОМЕР_3 від 15.07.1987, у період з 01.09.1985 до 15.07.1987 позивач навчалась у Житомирському середньому кооперативному профтехучилищі. Територія м. Житомира та Житомирського району не відноситься до зон радіоактивного забруднення.

Отже, відповідач вважає, що за наявними документами підстав для призначення пенсії позивачу зі зниженням пенсійного віку на 9 років немає.

Вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась у селі Нове Шарне, Народицького району, Житомирської області.

16.06.1988 позивач одружилась та змінила прізвище на ОСОБА_3

Згідно з довідкою № 357/4532 від 13.06.2016, виданою Народицькою селищною радою Житомирської області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживала з дня аварії на ЧАЕС з 26.04.1986 до 29-30.05.1986 в селі Нове Шарне Народицького району Житомирської області і була евакуйована (а.с. 11).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 село Нове Шарне, Народицького району, Житомирської області віднесено до зони відчуження.

Відповідно до довідки № 4533 від 21.06.2016, виданої Народицькою селищною радою Житомирської області позивач постійно проживала в смт. Народичі, Житомирської області в зоні 2 безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС з 14.10.1986 до 29.10.1991 (а.с. 12).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 смт. Народичі Житомирської області віднесено до 2-ої зони безумовного (обов'язкового) відселення.

ОСОБА_2 є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 2, серія НОМЕР_2 від 30.08.2017, виданим Житомирською облдержадміністрацією (а.с. 10).

У вересні 2017 року позивачу виповнилося 49 років, вона звернулася до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 9 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 14.12.2017 № 14142/02-2 Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 9 років з тієї підстави, що ОСОБА_2 згідно з дипломом у період з 01.09.1985 до 15.07.1987 навчалася у Житомирському середньому кооперативному профтехучилищі, а територія міста Житомира та Житомирського району не відноситься до зон радіоактивного забруднення (а.с. 8-9).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Приписами ст.15 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» Умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон України № 796-ХІІ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Абзацом шостим п. 2 ст. 14 Закону України № 796-XII визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема як особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Статтею 55 Закону України № 796-ХІІ визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Так, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Зокрема, відповідно до абзацу четвертого п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України № 796-ХІІ особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років - зменшення віку передбачено 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, але не більше 9 років.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України № 796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України № 796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Під час подання заяви про призначення пенсії ОСОБА_2 було додано до неї ряд документів, у тому числі: посвідчення особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2) серія НОМЕР_2 с від 30.08.2017 (а.с. 10); довідку № 357/4532 від 13.06.2016, видану Народицькою селищною радою Житомирської області, в якій зазначено, що позивач дійсно постійно проживала з дня аварії на ЧАЕС з 26.04.1986 до 29-30.05.1986 в селі Нове Шарне Народицького району Житомирської області і була евакуйована (а.с. 11); довідку № 4533 від 21.06.2016, видану Народицькою селищною радою Житомирської області в якій зазначено, що позивач дійсно постійно проживала в смт. Народичі, Житомирської області в зоні 2 безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС з 14.10.1986 до 29.10.1991 (а.с. 12).

Стосовно навчання у Житомирському середньому кооперативному профтехучилищі, частина періоду якого відповідачем не була врахована у період проживання позивача на території радіоактивного забруднення, представником позивача пояснено, що дійсно з 01.09.1985 до 15.07.1987 позивач навчалася у вказаному навчальному закладі, однак продовжувала проживати у смт. Народичі, Житомирської області.

Як вже було зазначено, ч. 4 ст. 15 Закону України № 796-ХІІ передбачено, що документом який підтверджує відповідне місце проживання, є довідка органу місцевого самоврядування.

Таким чином, наявними у матеріалах справи довідками Народицької селищної ради Житомирської області підтверджено, що позивач у період з 26.04.1986 до 29-30.05.1986 проживала у с. Нове Шарне, Народицького району, Житомирської області, яке відноситься до зони відчуження, та у період з 14.10.1986 до 29.10.1991 проживала у смт. Народичі, Житомирської області, яке відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення, що є достатнім для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку за критеріями, встановленими ст. 55 Закону України № 796-ХІІ.

Сторонами належність позивача до особи постраждалої від Чорнобильської катастрофи 2 категорії та дійсність зазначених довідок ніким не оспорювалась, а тому посвідчення та довідки є чинними.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250-251 КАС України, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Гагаріна, 2, м. Коростишів, Житомирська область, 12504, код ЄДРПОУ 40380694) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №39 від 13.12.2017 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 9 років.

Зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_2 пенсію відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 9 років з дня звернення за призначенням пенсії.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко

Повне судове рішення складене 12 березня 2018 року