Ухвала суду № 72676311, 07.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2559/18

Провадження №1-кс/369/680/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

слідчого судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Водала А.Ю.,

за участю прокурора Прокоповича Р.І.,

захисник Скрицького А.К.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві, клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старшого лейтенанта поліції Крапивник О.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносного підозрюваного ОСОБА_2, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200001537 від 06.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старший лейтенант поліції Крапивник О.С. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 06.03.2018 року близько 13.00 год., діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи в АДРЕСА_1, де ОСОБА_5 скориставшись відсутністю власниці та сторонніх осіб поблизу, за допомогою заздалегідь приготованої та принесеної із собою відмички, проник разом з ОСОБА_2 до квартири №31, що за вище вказаною адресою, звідки таємно викрали роутер марки «Trendent», планшет марки «Samsung Galaxy Tab2», годинник наручний марки «Tissot» та особисті речі потерпілої ОСОБА_6, в той час як ОСОБА_4 знаходився біля під'їзду будинку та спостерігав за навколишньою обстановкою.

Після чого, утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення злочину зникли, чим завдали потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму зі слів потерпілої 5000 гривень.

06.03.2018 слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в житло.

Таким чином, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, судимого 26.10.2017 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, до покарання до трьох років іспитового строку.

Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідка, протоколом огляду.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

У ході досудового розслідування задля об'єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному

ОСОБА_2 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за який становить від 3-х до 6-ти років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний не має постійного офіційного місця роботи;

- вчинив новий злочин протягом іспитового строку.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_2 може впливати на потерпілого, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно зазначити, що ОСОБА_2, зі слів будучи раніше судимим у 2017 році вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді 3-х років іспитового строку, до закінчення іспитового строку вчинив новий умисний злочин, тобто на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 знову може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 необхідно обрати найсуворіший запобіжний захід, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Відповідно до практики Європейського суду із захисту прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому слідчий просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого 26.10.2017 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 , ч. 3 ст. 357 КК України, до покарання до трьох років іспитового строку.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його адвокат Скрицький А.К. проти вимог клопотання заперечували, просили застосувати відносно ОСОБА_2 більш м'який запобіжний захід що не пов'язаний з триманням під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного, захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, а також незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд оцінює вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.

При цьому суд, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; його репутацію, наявність судимості та вчинення злочину у період іспитового строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду, тим самим може перешкоджати кримінальному провадженню, а також може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, те що підозрюваний судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового терміну суд приходить до висновку що вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт, або іншого більш м'якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного його вік, його сімейний стан, соціальні зв'язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів та було вчинено щодо власності іншої особи.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, в розмірі 25 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 44 050,00 (сорок чотири тисячі п'ятдесят гривень) 00 коп.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Київській області старшого лейтенанта поліції Крапивника О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 05 травня 2018 року (включно).

Одночасно визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 44 050 (сорок чотири тисячі п'ятдесят гривень) 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступні банківські реквізити:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного, який вніс таку заставу наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Пінкевич Н.С.