Рішення № 72676252, 05.03.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 березня 2018 р. Справа № 127/28220/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової Катерини Володимирівни

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Воколюка О.С.,

третьої особи: ОСОБА_3,

представника третьої особи: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3.) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Позов обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо зняття позивача з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_6. Зокрема, позивач вказав, що відповідач без його згоди та за відсутності його заяви прийняв рішення про зняття ОСОБА_1 з реєстрації за вищевказаною адресою. Також наголосив, що відповідач безпідставно при вчиненні оскаржуваної дії врахував рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14.07.2017, оскільки вказане рішення, на думку позивача, не є "остаточним". Крім того, зазначив, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.07.2017 зупинено виконання рішення апеляційного суду Вінницької області від 14.07.20107 до закінчення касаційного провадження у справі. Сукупність вищенаведених обставин, на переконання позивача, свідчить про протиправність дій позивача щодо зняття його з реєстрації за місцем проживання, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2018 матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

31.01.2018 відповідні матеріали надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 05.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

В судовому засіданні, що відбулось 05.03.2018, позивач підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (вх. №7305 від 23.02.2018).

Представник відповідача в судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №6454 від 20.02.2018). Вказав, що державним адміністратором Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради було знято з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14.07.2017 по справі №127/21719/16-ц про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 на ? частку квартири АДРЕСА_1. Зазначеним рышенням фактично було визнано за третьою особою право власності на вказане нерухоме майно. Таким чином, відповідач при проведенні державної реєстрації зміни місця проживання позивача, діяв у межах та у спосіб визначений нормами чинного законодавства.

Третя особа та її представник в судовому засіданні також заперечили щодо заявленого адміністративного позову з підстав, які за своїм змістом є аналогічними поясненням представника відповідача.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2017 ОСОБА_3 звернулась до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з адреси: Україна, АДРЕСА_2 (а.с. 46-47).

До заяви третя особа додала низку документів, а саме платіжне доручення від 18.07.2017 про сплату адміністративного збору у розмірі 13,60 грн., рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14.07.2017 по справі №127/21719/16-ц, платіжне доручення №7 від 16.01.2017 на суму 516,088 грн., яке засвідчує факт внесення ОСОБА_3 застави за ОСОБА_1, копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3; Довідку №1-21496 від 08.07.1998 про присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номера (а.с. 48-54).

18.07.2017 за заявою ОСОБА_3 на підстав документів, що підтверджують право власності на АДРЕСА_3 , а саме рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14.07.2017 по справі №127/21719/16-ц, начальником відділу надання адміністративних послуг №2 ОСОБА_5 було проведено реєстраційну дію щодо зняття з реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2

Не погодившись із вищевказаними діями відповідача ОСОБА_1 02.08.2017 звернувся до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із заявою про скасування відповідної реєстраційної дії.

04.08.2017, розглянувши звернення позивача від 02.08.2017, відповідач листом за №Д-04-71269/01-04 повідомив позивачу, що реєстраційна дія із зняття з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_7 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 була проведена посадовою особою Департаменту у повній відповідності до вимог діючого законодавства України, а тому правові підстави для скасування такої реєстрації відсутні.

Не погоджуючись із вчиненими відповідачем діями, позивач звернувся до суду з даними адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними вищезазначені дії відповідача та зобов'язати Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради поновити ОСОБА_1 реєстрацію за вказаною адресою.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх службові та посадові особи зобов'язані діяти та приймати рішення виключно у межах та спосіб, визначений Конституцією та законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.2015 року №888-VIII повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб з 04.04.2016 року покладено на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Рішенням Вінницької міської ради від 29.01.2016 року №94 органом реєстрації місця проживання фізичних осіб у м. Вінниці визначено Департамент адміністративних послуг міської ради, повноваження з реєстрації місця проживання фізичних осіб покладено на адміністраторів зазначеного Департаменту.

В свою чергу, відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження врегульовані Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (надалі - Закон)

На виконання вищевказаного Закону прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» від 02.03.2016 року №207 (далі - Правила).

Відтак, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради.

Відповідно до п. 8 Правил реєстрації місця проживання, документи для здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи подаються до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративні послуги".

За результатом прийнятого рішення про зняття з реєстрації, адміністратор департаменту адміністративних послуг формує і вносить дані про зняття з реєстрації місця проживання особи до реєстру територіальної громади, як то передбачено п.27 Постанови Кабінету Міністрів України №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання»

Відповідно до п.28 Правил реєстрації місця проживання фізичних осіб реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ст.7 Закону зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтва про смерть;

- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Разом із заявою особа подає:

- документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

- військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подання заяви представником особи додатково подаються:

- документ, що посвідчує особу представника;

- документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).

В свою чергу, ч. 3 ст. 7 Закону наведено вичерпний перелік підстав за яких орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, а саме якщо:

- особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

- у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;

- для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган реєстрації, за умови дотримання заявником вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону, та встановивши відсутність підстав за яких орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, зобов'язаний провести реєстраційну дію зміни місця проживання особи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що державним адміністратором Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради було знято з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_3 на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області по справі №127/21719/16-ц від 14.07.2017 про припинення права спільно часткової власності позивача на 1/2 частки квартири АДРЕСА_4.

Вказане рішення на час звернення ОСОБА_3 із вказаною заявою до відповідача набуло законної сили та було обов'язковим для врахування суб'єктом владних повноважень.

При цьому, суд критично оцінює покликання позивача на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.07.2017, якою зупинено виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області по справі №127/21719/16-ц від 14.07.2017 до закінчення касаційного провадження у справі, як на підставу для визнання протиправними оскаржуваних дій відповідача, оскільки вчинені Департаментом дії, що є предметом розгляду в даній адміністративній справі, мали місце 24.07.2017, що підтверджується Інформаційною довідкою від 04.08.2017 за №93700049 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 64), в той час як ухвала суду касаційної інстанції, на яку покликається позивач у позовній заяві, була постановлена лише 28.07.2017.

Отже, станом на час розгляду заяви третьої особи від 18.07.2017, як і станом на час проведення оскаржуваної реєстраційної дії (24.07.2017), ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.07.2017 не існувало, а відтак остання не могла бути врахована відповідачем під час вчинення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання ОСОБА_1

При цьому, суд критично оцінює посилання позивача на те, що рішення суду апеляційної інстанції по справі №127/21719/16-ц від 14.07.2017 не є остаточним, а відтак не може бути належним документом, що підтверджує припинення права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - АДРЕСА_3, з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні позивач пояснив, що необхідність наявності саме «остаточного» рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою) для зняття особи з реєстрації місця проживання є його особистим тлумаченням норм чинного законодавства, зокрема ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Разом з тим, як свідчить зміст ст. 7 Закону, що був наведений судом вище, остання не містить визначення «остаточного» рішення суду для проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання особи.

В контексті наведеного суд зауважує, що норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції чинний на момент виникнення спірних, так і в редакції що діє на час розгляду справи в суді, не містять поняття «Остаточне судове рішення».

Натомість ст. 319 ЦПК України (у редакції, чинній на момент вчинення оскаржуваної дії) визначено, що рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Крім того, відповідно до положень ст. 14 ЦПК України (у редакції, чинній на момент вчинення оскаржуваної дії), судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відтак, державному адміністратору Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради було надано рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14.07.2017 про припинення права власності на квартиру (частку у праві спільної часткової власності) ОСОБА_1, яке набрало законної сили з дати його проголошення, та є належним документом для врахування при вчиненні реєстраційних дій щодо зняття позивача з реєстрації місця проживання.

Поряд з наведеним слід зазначити про хибність тверджень позивача щодо неможливості без його особистої згоди зняття його з реєстрації місця проживання, позаяк правовою підставою для вчинення відповідачем окресленої дії служать положення ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», відповідно до яких зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, в тому числі, на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням. В даному випадку таким документом є рішення суду апеляційної інстанції по справі №127/21719/16-ц від 14.07.2017, яке набрало законної сили з дати його проголошення.

Крім того, суд не бере до уваги твердженнями позивача щодо відсутності у посадової особи, що проводила реєстраційні дії належної освіти для виконання оскаржуваних у даній справі реєстраційних дій, оскільки, відповідна посада відноситься до посад державної служби, обіймання якої пов'язано із обов'язковим проходженням відповідних кваліфікаційних іспитів та щорічним підтвердження наявності у посадової особи достатнього рівня знань, необхідних для виконання покладених на таку особи обов'язків, а також з тих підстав, що визначення рівня кваліфікації посадової особи, що проводила реєстраційні дії, не являється предметом розгляду даної справи.

Також, є безпідставним твердження позивача щодо обов'язкового саме колегіального розгляду юридичним відділом Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради заяв про зміну місця реєстрації особи, оскільки ні Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», ні Правилами реєстрації місця проживання та Порядком передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру не визначено такого порядку розгляду заяв .

Таким чином, з огляду на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 приймалося та відповідна реєстраційна дія вчинялася посадовою особою Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради у межах, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством на момент проведення оскаржуваних реєстраційних дій, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на правомірність вчинених відповідачем дій щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_6, не підлягає задоволенню і позовна вимога щодо зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 реєстрацію місця проживання за вказаною адресою.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14.03.2018.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, 21000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідач: Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37617775).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_5, 21000).

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна