Рішення № 72676198, 02.03.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 березня 2018 р. Справа № 802/2472/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Коляденка Олександра Леонідовича,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Саковського Д.І.,

представника третьої особи: Макарчука М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Шляхівська сільська рада Бершадського району Вінницької області про скасування розпорядження,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Шляхівська сільська рада Бершадського району Вінницької області про скасування розпорядження.

Ухвалою від 04.01.2018 відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

В судовому засіданні 22.02.2018 судом постановлено усну ухвалу, із занесенням до журналу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання представника Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області щодо залучення Шляхівської сільської ради Бершадського району Вінницької області до участі у справі в якості співвідповідача.

Також, ухвалою від 22.02.2018 визнано обов'язковою особисту участь представника Шляхівської сільської ради у судовому засіданні, в зв'язку з чим відкладено розгляд справи на 02.03.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо протиправності прийнятого Бершадською РДА розпорядження 479 від 06.10.2017 "Про затвердження актів визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на території Шляхівскої сільської ради", в частині затвердження акту від 03.10.2017 про визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам за користування земельною ділянкою ОСОБА_4 площею 0,99 га, за межами населеного пункту в розмірі 14833,6 грн. позивач вказав, що вимоги щодо відшкодування неодержаних доходів від орендної плати за землю є безпідставними, оскільки він не користувався вказаною в акті земельною ділянкою. При цьому зауважив, що акт від 03.10.2017 про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам не є належним доказом використання позивачем земельної ділянки у зазначених в акті площах, оскільки комісія визначала суму збитків лише за отриманими від Шляхівської сільської ради документами без фактичного проведення перевірки за місцем розташування земельної ділянки та встановлення факту користування саме в тих межах, що визначені в акті. Крім того вказав, що право власності на земельну ділянку площею 0,99 га за кадастровим номером НОМЕР_2, оформив у визначеному законом порядку лише 31.10.2017.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (Заперечені) від 29.01.2018 за вх. № 3048.

Крім того, у свої запереченнях представник позивача посилався на Постанову колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати в господарських справах Верховного Суду України від 10.03.2017 року. Так, на думку представника відповідача, спір між позивачем та відповідачем слід розглядати у порядку господарського судочинства, а тому у задоволенні позову слід відмовити. ( а.с.34-35).

Суд, критично ставиться до таких посилань представника відповідача з огляду на наступне.

Так, суд розглядає справи відповідно до процесуального закону, який діє на час звернення особи до суду. Суд, звертає увагу на те, що 15 грудня 2017 року набраві чинності новий Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Кодексу публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

Як вбачається із позовної заяви, зокрема з її прохальної частини, позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень, викладене у формі розпорядження. Разом з тим, він не оспорює суму збитків, які були затверджені оспорюваним Розпорядженням.

В свою чергу, представник відповідача у свої запереченнях посилається на вищезазначену Постанову Верховного Суду України, виокремлюючи з її контексту окремі фрази і трактуючи їх зміст на власний розсуд.

Проте, із повного тексту Постанови вбачається, що вона дійсно стосується господарських правовідносин, так як між сторонами існували договірні правовідносини, які полягали в укладенні та невиконанні договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, суд констатує той факт, що представник позивача, у своєму клопотанні безпідставно покликався на Постанову колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати в господарських справах Верховного Суду України від 10.03.2017 року, а також застосовував процесуальні норми КАС, які, на момент розгляду справи у суді, вже втратили чинність.

Крім того, суд звертає увагу на те, що п.1 ч.1 ст.170 визначає, що суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відмова в задоволенні позову за таких обставин - не передбачена.

Представник третьої особи в судовому засіданні також заперечував щодо заявлених позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві від 02.03.2018 за вх. № 8221. Зокрема зазначив, що ОСОБА_4, після оформлення права власності на будівлю розташовану на земельній ділянці площею 1575,5 кв.м. в с. Завітне, вул. Жовтнева, 70, безпідставно використовував земельну ділянку площею 0,99 га без правовстановлюючих документів, що в свою чергу позбавило сільську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.09.2017 за №175 на адресу комісії Бершадської районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків надійшла заява від виконавчого комітету Шляхівської сільської ради Бершадського району про внесення питання на розгляд комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам із визначення та відшкодування збитків, заподіяних Шляхівській сільській раді в результаті використання земельних ділянок суб'єктами підприємств, згідно додатку.

03.10.2017 було проведено засідання Комісії по визначенню розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачем

За результатами засідання комісії, головою Бершадської РДА підписано розпорядження №479 від 06.10.2017 «Про затвердження актів визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на території Шляхівської сільської ради».

Пунктом 1.17 зазначеного розпорядження затверджено акт «Про визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам за користування земельною ділянкою ОСОБА_4 площею 0,99 га., за межами населеного пункту в розмірі 14833,6 грн.»

Згідно акту встановлено, що ОСОБА_4 за користування земельною ділянкою загальною площею 0,99 га. кошти не сплачував, а сума неодержаного Шляхівською сільською радою доходу визначається збитками, які нанесені за 2016 рік фактичного використання земельної ділянки позивачем в розмірі 48618,00 грн.

З даним рішенням відповідача позивач не погодився в зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗУ України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно Порядку «Про визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською , районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Як вбачається зі змісту Акта комісії від 03.10.2017, станом на 01.01.2017 року ОСОБА_4 за користування земельною ділянкою кошти не сплачував. Таким чином, на думку Комісії, внаслідок безоплатного використання земельної ділянки позивачем, Шляхівській сільській раді нанесені збитки у розмірі 48618,00 грн. Разом з тим, у резолютивній частині акту зазначено, що Комісія встановлює розмір відшкодування у суммі 14833,6 грн.

Так, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. За приписами п. «д» ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Так, п.1 "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Таким чином законодавець розрізняє збитки, що можуть бути заподіяні власнику землі землекористувачем використанням земельної ділянки, що призвело до погіршення якості земель, приведення їх у непридатність для використання за цільовим призначенням та використання земель без оформлення правовстановлюючих документів.

У судовому засіданні представник третьої особи пояснив, що Шляхівська сільська рада, як власник земельної ділянки, вважає, що використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів позбавило сільську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, у оскаржуваному Розпорядженні, відповідач посилався на приписи "Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, яким встановлена відповідальність за збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Так, під час розгляду справи представник третьої особи пояснив, що використання позивачем земельної ділянки, розміром 0,99 га полягало в тому, що під час ремонту будівлі ферми, позивач завозив туди будівельні матеріали і транспорт, який використовував позивач, рухався по дорозі, яка знаходилась на земельній ділянці, яку в подальшому позивач приватизував. Разом з тим, представник третьої особи зазначив, що позивач в подальшому ніяких будівельних робіт не проводив, техніку та будівельні матеріали на зазначеній земельній ділянці не зберігав, не встановлював обмежень щодо їх використання земельної ділянки, не погіршував якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки, а також не приводив її у непридатний для використання стан. Крім того, засвідчив, що до нього, як до голови Шляхівськохї сільської ради, протягом 2016 року не зверталась жодна особа, щодо укладення договору оренди на зазначену земельну ділянку, а також, що він, як представник органу місцевого самоврядування, не звертався до позивача з пропозицією щодо укладення договору оренди на цю земельну ділянку.

В свою чергу, представник позивача звернув увагу суду, що земельна ділянка, самовільне зайняття якої відповідач та третя особа ставить у провину позивачу, сформована як єдиний масив із присвоєнням кадастрового номеру НОМЕР_2 лише після звернення ОСОБА_4 із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,9956 га, тобто у 2017 році. Вказана обставина підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням 11 сесії 7 скликання Шляхівської сільської ради від 25.01.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не заперечувалась в судовому засіданні і представником третьої особи.

Крім того, представник позивача звернув увагу на те, що позивач не міг у 2016 році укласти договір оренди на земельну ділянку, якої на той час не існувало як предмету оренди у тих межах і тих розмірах, які зазначені у оспорюваному Розпорядженні.

Визначаючись щодо доказів, які були надані представником третьої особи на підтвердження використання вказаної земельної ділянки ОСОБА_4 у власних потребах, суд зазначає наступне. Так, у судовому засіданні представником Шляхівської сільської ради були надані фотознімки нежитлової будівлі - корівнику, що належить на праві власності позивачу та розташований на земельній ділянці площею 1575,5 кв.м. за адресою с. Завітне, вул. Сонячна, 70. Н а думку представника третьої особи та відповідача, виключно перебування у власності ОСОБА_4 вищезазначеного об'єкту нерухомого майна, є належним доказом використання позивачем земельної ділянки площею 0,9956 га у власних потребах.

Наведену вище мотивацію відповідача та третьої особи суд оцінює критично, та звертає увагу на те, що набуття права власності на нежитлову будівлю - корівник, який розташований на земельній ділянці площею 1575,5 кв.м., може свідчити лише про використання позивачем земельної ділянки під вказаною спорудою, а також її прибудинкової території. В той же час, земельна ділянка площею 0,99 га є значно більшою, за земельну ділянку на якій знаходиться належний позивачу на праві власності об'єкт нерухомості.

Як вбачається із матеріалів справи, що з метою посилення контролю за використанням земель, створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення розмірів збитків власникам землі та землекористувачам при Бершадській райдержадміністраціі створена відповідна Комісія. Порядок роботи комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам визначено Положенням, що затверджено розпорядженням голови райдержадміністрації від 01.07.2016 за 317.

Так, пунктом 9 Положення визначено, що Комісія розглядає заяви про визначення розміру збитків від громадян, органів державної влади, органів внутрішніх справ, прокуратури, суду, підприємств, установ та організацій всіх форм власності з питань, віднесених до її компетенції, що направляються на адресу комісії разом з відповідними матеріалами.

Відповідно до свого Положення під час своєї діяльності Комісія має право одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій відповідну інформацію, довідкові та інші матеріали у межах своєї компетенції та згідно з чинним законодавством України, звертатись із запитами, залучати до роботи та запрошувати на свої засідання працівників органів виконавчої влади, управлінь, об'єднань, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, Комісія, під час виконання покладених на неї повноважень, зокрема, щодо розгляду заяви про визначення розміру збитків, повинна вжити всіх необхідних заходів, перелік яких наведений у Положенні, спрямованих на підтвердження факту заподіяння заявнику збитків.

У судовому засіданні було встановлено, що Розпорядження № 479 від 06.10.2017 було прийняте відповідачем виключно на підставі отриманих від Шляхівської сільської ради документів, як то заяви на відшкодування збитків від 11.09.2017, попереднього розрахунку збитків заподіяних безоплатним використанням земель сільськогосподарського призначення на території Шляхівської сільської ради, рішення 11 сесії 7 скликання Шляхівської сільської ради від 25.01.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4. Натомість, відповідач не вжив всіх необхідних заходів, перелік яких наведений у Положенні, спрямованих на підтвердження факту заподіяння заявнику збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача, покладеної в основу оскаржуваного рішення.

За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати п.1.17 розпорядження голови Бершадської районної державної адміністрації № 479 від 06.10.2017 «Про затвердження актів визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів на території Шляхівської сільської ради» в частині затвердження акту від 03 жовтня 2017 року про визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам за користування земельною ділянкою ОСОБА_4 площею 0,99 га., за межами населеного пункту в розмірі 14833,6 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Героїв України, 22, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 04051023) витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12.03.18

ОСОБА_4 (Вінницька область, Бершадський район, с. Завітне, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Бершадська районної державної адміністрації Вінницької області (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 22, код ЄДРПОУ 04051023).

Шляхівська сільська рада Бершадського району Вінницької області (с. Шляхова, Бершадський район, Вінницька область).

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна