Ухвала суду № 72675986, 13.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

13 березня 2018 р.Справа №804/1796/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чечелівський районний відділ м.Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління державної прикордонної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2018 року старшого зміни прикордонних нарядів "Запоріжжя" прапорщика ОСОБА_3, затверджену т.в.о. начальника Бердянського прикордонного загону ОСОБА_4

Крім того, до позовної заяви представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом постановлення ухвали про зупинення дії Постанови про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2018 року старшого зміни прикордонних нарядів "Запоріжжя" прапорщика ОСОБА_3, затверджену т.в.о. начальника Бердянського прикордонного загону ОСОБА_4

В обґрунтування заяви зазначено, що під час проходження прикордонного контролю, прикордонною службою прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.203 КУпАП, а згодом винесена постанова про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки. 16.03.2018 року позивач повертається до України, а згідно постанови про заборону в'їзду позивач позбавлений права на в'їзд в Україну. Підстави, визначені прикордонною службою в постанові про заборону позивачу в'їзду в України строком на 3 роки відсутні. Таким чином, зупинення дії постанови про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки ОСОБА_1 від 09.03.2018 року надасть можливість позивачу скористатись процесуальними правами учасника судового процесу, передбаченими ст.44 КАС України, та справедливо, неупереджено та своєчасно вирішити судом спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку

Суд зазначає, що очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України №1 від 25.06.2009 р., з змінами та доповненнями, «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» (http://zakon.rada.gov.ua/go/v_001760-09) зазначено що при вирішенні судами спорів про оскарження рішень про заборону в'їзду в Україну слід ураховувати, що застосування такої заборони визначене статтею 13 та частиною другою статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ( 3773-17). При цьому необхідність заборони в'їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов'язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в'їзд.

Судам під час розгляду спорів про заборону в'їзду в Україну необхідно мати на увазі, що процедура заборони в'їзду в Україну не є прямим наслідком примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України. Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ( 3773-17 ).

Крім того, відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ( 3773-17 ) рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, дії яких порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в'їзду в Україну строком на три роки. Таке рішення може бути оскаржене разом або окремо від рішення про примусове повернення.

Окрім того, зазначено, що у разі якщо постановою, що оскаржується, заборонено в'їзд в Україну, то дія вказаної постанови перешкоджає іноземцям чи особам без громадянства прибути на територію України та взяти участь у розгляді цієї справи в суді будь-якої інстанції. Дію постанови про заборону в'їзду в Україну може бути зупинено на час судового розгляду справи ухвалою суду, який розглядає справу. Цю ухвалу суд повинен надіслати в Державну прикордонну службу України для виконання, а також, коли в цьому є потреба, до Міністерства закордонних справ України.

Відповідно до п.8.1 Розділу 8 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 року №1946, іноземець, якому органом охорони державного кордону заборонено в'їзд в Україну, має право осаржити відповідне рішення до регіонального управління Державної прикордонної служби або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Судом встановлено, що представник позивача в поданій ним заяві про забезпечення адміністративного позову просить зупинити дію оскаржуваного позивачем рішення, такі заходи забезпечення позову є допустимими, відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову та предмету адміністративного позову, крім того, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на недопущення до завершення розгляду справи подальшого порушення конституційних прав ОСОБА_1 як іноземця, так як він повинен повернутись до України 16.03.2018 року з відпочинку (09.03.2018 року покинув територію України з прикордонного контролю пункту пропуску "Запоріжжя" для відпочинку), а оскаржуване рішення взагалі не дає змогу позивачу повернутись в Україну для захисту своїх порушених прав.

Таким чином, з урахуванням того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може зробити неможливим захист прав, свобод та інтересів позивача, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, суд вважає можливим заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову задовольнити та зупинити дію оскаржуваного позивачем рішення суб'єкта владних повноважень до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст. 150-154, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чечелівський районний відділ м.Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Зупинити дію Постанови про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.03.2018 року старшого зміни прикордонних нарядів "Запоріжжя" прапорщика ОСОБА_3, затверджену т.в.о. начальника Бердянського прикордонного загону ОСОБА_4 до ухвалення рішення в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Чечелівський районний відділ м.Дніпро ГУ ДМС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала суду є обов'язковою для виконання та її виконання здійснюється негайно.

Копію ухвали негайно надіслати до Бердянського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління державної прикордонної служби України (71116, Запорізька обл. м. Бердянськ, вул. Північна, 17а) та Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) - для виконання, а позивачу - до відома.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.295, 297 КАС України.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України.

Суддя ОСОБА_5