Рішення № 7267409, 17.12.2009, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2 – 1957/09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2009 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської обл. в складі

головуючого – судді Логвинюк І. М.,

при секретарі Щесюк Н.Й.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської області цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – відкрите акціонерне товариство ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у солідарному порядку, мотивуючи тим, що 11.07.08 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 5-1172/1, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 20 000 грн. на споживчі цілі зі сплатою 24 % річних з кінцевим терміном повернення 10.07.10 р.. Згідно з умовами договору, відповідач ОСОБА_3 зобовязувався погашати заборгованість за кредитом та відсотками щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, в сумі 1 157 грн., щомісячно сплачувати позивачеві за кори стування кредитом комісію у розмірі 100 грн. Однак, відповідач ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, договірні зобовязання виконав лише частково, припинивши сплату у травні 2009 р. В результаті чого за станом на 20.10.09 р. заборгованість за кредитним договором склала 23 712 грн. 35 коп.

Тоді ж – 11.07.08 р. позивачем також було укладено договір поруки № 5-1172/-1 із відповідачем ОСОБА_4, відповідно до умов якого останній, як поручитель позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором, зобовязувався відповідати перед позивачем у тому ж обсязі, що і позичальник, як солідарний боржник, у разі невиконання ним умов кредитного договору.

Пунктами 6.3,6.4 кредитного договору передбачено право позивача на стягнення неустройки (штрафу, пені), та сум, відповідно до ст. 551 ЦК України, а також на дострокове стягнення боргу.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 неналежно виконує умови укладеного з ним кредитного договору, позивачем було надіслано відповідачам повідомлення про необхідність повернення кредиту та сплати відсотків, комісії. Однак, відповідачі не зреагували, а тому просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача суму заборгованості за кредитом, судові витрати у справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, обгрунтувавши його вищенаведеними доводами та просить позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання 17.12.09 р. не зявились, хоча належно повідомлені. При чини неявки суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні 10.12.09 р. позов визнав повністю, суду пояснив, що в даний час у нього відсутні кошти для повернення кредиту.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні 10.12.09 р. позов визнав частково, суду пояснив, що оскільки позивач надав відповідачеві ОСОБА_3 кредит на строк до 2010 р., стягнення суми боргу та інших, передбачених угодою про кредитування сум, є передчасною.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до повного задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: копії кредитного договору № 5-1172/-1 від 11.07.08 р., між позивачем, як кредитором, та відповідачем ОСОБА_3, як позичальником, склались зобов”язальні правовідносини, за якими позивач надав відповідачу ОСОБА_3 кредит в сумі 20 000 грн. із умовою сплати 24 процентів річних, з датою повернення кредитних ресурсів в строк до 10.07.10 р.. Відповідач ОСОБА_3 зобов”язувався вчасно, у строки, визначені у договорі, а саме, до 10 числа кожного місяця, погашати кредит, сплачувати проценти за користування кредитними ресурсами та комісію. У випадку невиконання умов договору, відповідач ОСОБА_3 зобов”язувався сплачувати позивачу пеню у розмірі, визначеному даним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредиту, загальна сума заборгованості за кредитом за станом на 20.10.09 р. складає 23 712 грн. 35 коп..

Із змісту п.п.3.8.1 п. 3.8 договору, укладеного між позивачем, як кредитором, та відповідачем ОСОБА_5, як позичальником, слідує, що виконання зобов”язання за даним договором забезпечено договороми поруки.

Із копій вищезазначеного договору поруки № 5-1172/-1 від 11.07.09 р., укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, вбачається, що дійсно, відповідач ОСОБА_4 зобов”язався перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_3 його зобов”язань за кредитним договором, як солідарний боржник.

Із змісту ст.ст.1054,1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов”язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов”язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов”язаний сплатити неустойку, відповідно до ст.ст. 549-552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 549, 551 ЦК України, неустойка (пеня), що являє собою грошову суму, що встановлена договором, підлягає передачі боржником кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання, може бути зменшений судом, якщо значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. ст.553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов”язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов”язання боржником.

У разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На думку суду, посилання відповідача на ту обставину, що на час розгляду справи не настав термін повернення кредитних коштів відповідачем ОСОБА_3 позивачеві, є безпідставним, оскільки останній, як сторона кредитного договору, допустив порушення термінів внесення платежів, передбачених договором, в результаті чого настають наслідки передбачені у ч.2 ст.1050 ЦК України та у позивача виникає право дострокового повернення кредитних коштів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору, укладеного між ним та позивачем, що забезпечений договором поруки, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, сума заборгованості нарахована вірно та відповідно до умов кредитного договору та договору поруки, а тому заборгованість підлягає стягненню у повному розмірі із відповідачів у солідарному порядку.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що вони підлягають стягненню у рівних частках з відповідачів у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 213-218 ЦПК України, ст.ст.14, 526, 549 - 554, 625, 1048,1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства ОСОБА_2 (код 19357516, МФО 333575) 23 712 (двадцять три тисячі сімсот дванадцять) грн. 35 коп. заборгованості у солідарному порядку та по 178 (сто сімдесят вісім) грн. 56 коп. судових витрат з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд у слідуючому порядку: заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: