Рішення № 72673293, 27.02.2018, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/1060/16-ц

Провадження № 2/156/2/18

рядок статзвіту 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Нєвєрова І. М.,

за участю секретаря Салатюк Г. В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу 156/1060/16-ц за позовом ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", представник - ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транпортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач у справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транпортної пригоди мотивуючи позовні вимоги тим, що він є власником автомобіля «Фіат-Скудо», д-н АС3497ВН. 17 листопада 2013 року, на автодорозі Іваничі-Горохів в районі повороту на с. Трубки Іваничівського району, водій автомобіля марки «ВАЗ»2105, д.р.н. 55651 ВО ОСОБА_4, повертаючи на автодорогу Іваничі-Горохів в напрямку с. Павлівка, не надала переваги в русі автомобілю марки «Фіат-Скудо» д.р.н. АС3497 ВН під його керуванням та допустила зіткнення. В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. За даним фактом 17.11.2013 року слідчим відділенням Іваничівського РВ УМВС було порушено кримінальне провадження №12013020080000397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. В даному кримінальному провадженні він перебував у статусі свідка, оскільки під час ДТП тілесних ушкоджень не отримав, а тому потерпілим його визнано не було. Однак, його автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 135 від 22 травня 2015 року водій ОСОБА_4 мала технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування негайного гальмування, а він, відповідно до цього ж висновку не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом негайного гальмування з моменту виникнення небезпеки. Постановою від 10 серпня 2015 року кримінальне провадження за даним фактом закрито у зв'язку з відмовою потерпілого ОСОБА_5 від обвинувачення у формі приватного обвинувачення. Через два дні після ДТП він разом із родичем ОСОБА_5 - двоюрідним братом Петром, звернулися в ПАТ СГ «ТАС» в смт. Іваничі по вул. Грушевського, 33. Там родич ОСОБА_5 у його присутності та в присутності представника ПАТ СГ «ТАС» написав відповідну заяву про настання страхового випадку. У заяві його було вказано потерпілим, а також вказано його анкетні дані, місце проживання та вказано номер мобільного телефону. Працівник страхової компанії взяла копії його документів: паспорта та коду, посвідчення водія та технічного паспорту на автомобіль, страхового полісу. Зазначає, що він не писав заяву, оскільки вона була подана винною стороною в термін та спосіб, визначений ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після закриття кримінального провадження він звернувся до ПАТ СГ «ТАС» із заявою про відшкодування заподіяної йому шкоди, оскільки провадження закрито і винною визнано ОСОБА_6 19.10.2015 року він написав відповідну заяву, однак йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування на підставі ст.37 ч.1 п.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з тим, що він на час написання заяви він вже відремонтував автомобіль, чим порушив, на думку страховика, п.33 ч.3 вищевказаного Закону. Проте, він вважає, що страховик не виконав обов’язки, покладені на нього пп. 34.1, 34.2, 34.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Так, як представник страховика у визначений законом строк не з’явився для проведення огляду транспортного засобу, то страховик зобов'язаний відшкодувати йому витрати на проведення експертизи (дослідження), оскільки на підставі ч. 2 п.33 Закону України він був звільнений від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, так, як не з його вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна. Зауважив, що його автомобіль знаходився на штраф майданчику у відділі поліції смт. Іваничі півтора року з дня скоєння ДТП. Таким чином вважає, що повідомлення про ДТП в ПАТ СГ «ТАС» надійшло вчасно, його дані в повідомленні зафіксовані, документи надані, його автомобіль сфотографований представником ПАТ СГ «ТАС» в смт. Іваничі, дані про причини неприбуття експерта для огляду його автомобіля відсутні. У страхову його не викликали. Він не знав, чи оглядався автомобіль експертом, і коли слідчий повернув йому автомобіль, він відремонтував його власним коштом. На підставі вищенаведеного, просить стягнути з ПАТ СГ «ТАС» майнову шкоду в сумі 54 800 гривень та понесені ним витрати на оплату судового збору.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, наведених у позовній заяві. Позов просив задовольнити повністю.

Представник Відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що згідно п. 33.1.4., ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно nравової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Позивач звернувся із заявою до ПАТ «СГ «ТАС» лише 19 жовтня 2015 року. Отримавши заяву від 19 жовтня 2015 року від Позивача, працівник відділу регулювання збитків неодноразово звертався до Позивача з проханням надати транспортний засіб на огляд, як цього вимагає ст. 25 ЗУ «Про страхування» та п.33 ст.33 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Однак, Позивач категорично відмовлявся надати свій транспортний засіб на огляд. 18 січня 2016 року, провідним спеціалістом відділу врегулювання збитків було надіслано лист Позивачу з повідомленням про необхідність проведення огляду його транспортного засобу. Проте, Позивач ніяким чином не відреагував на вказаний лист та не надав свій транспортний засіб на огляд. Такі дії Позивача призвели до неможливості ПАТ «СГ «ТАС» встановити розмір заподіяної шкоди, а тому ПАТ «СГ «ТАС» не мало можливості замовити проведення авто-товарознавчого дослідження для визначення розміру заподіяної шкоди. Таким чином, невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Окрім того, у разі проведення огляду транспортного засобу необхідно повідомити про дату, час і місце проведення такого огляду. Однак, в супереч цьому, Позивач не повідомляв страхову компанію, про дату час і місце проведення огляду та не проводив його взагалі. Таким чином, Позивачем був порушений порядок отримання страхового відшкодування, що призвело до неможливості ПАТ «СГ «ТАС» визначити розмір заподіяної шкоди. А отже, Позивач втратив право на отримання страхового відшкодування відповідно до чинного законодавства України, про що його було повідомлено листом за вих. № 1844 від 28 березня 2016 року. Згідно наданих документів, Позивачем оплачений ремонт транспортного засобу Fiat Scudo д.н.з. НОМЕР_1, на підтвердження чого надано товарний чек від 10 жовтня 2015 року суму 54 800 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп., тобто на момент звернення в страхову компанію із заявою від 19 жовтня 2015 року, на яку посилається сам Позивач, його транспортний засіб був вже відремонтований, що суперечить вимогам ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». За даних підстав ПАТ «СГ «ТАС» вважає, що Позивач безпідставно вимагає стягнути майнову шкоду, внаслідок пошкодження транспортного засобу Fiat Scudo д.н.з. АСЗ497ВН, оскільки ним були порушені вимоги ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому Представник Відповідача просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «СГ «ТАС» майнової шкоди та судових витрат за не обґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та враховуючи положення цивільно-процесуального законодавства позивач повинен довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язує свою матеріально-правову вимогу, а суд повинен з'ясувати обставини, які пов'язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини - ст. 264 ЦПК України. При цьому, факти та підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являється предметом позову.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля марки «Фіат» моделі «Скудо» р.н. НОМЕР_2, являється ОСОБА_1 (а.с.9). Між ОСОБА_1 та Страховою компанією ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 27.02.2013 р. було укладено Поліс № АЕ / 0276158 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником за яким є Відповідач, забезпеченим транспортним засобом – автомобіль марки "Фіат" моделі «Скудо», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.7). Власником автомобіля марки «ВАЗ» 2105 д.р.н. 55651 ВО є ОСОБА_5 (а.с.14). Між ОСОБА_5 та ПАТ СГ «ТАС» 01.07.2013 р. було укладено Поліс № АС / 3287777 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхувальником за яким є Відповідач, забезпеченим транспортним засобом – автомобіль марки ВАЗ 2105, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.14).

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 17 листопада 2013 року, на автодорозі смт. Іваничі - м. Горохів на перехресті з другорядною дорогою на с. Трубки Іваничівського району водій автомобіля марки «ВАЗ» 2105, д.р.н. 55651 ВО ОСОБА_7, з якою в салоні автомобіля перебував пасажир ОСОБА_5, рухаючись зі сторони с. Трубки у напрямку автодороги смт. Іваничі - м. Горохів, та здійснюючи поворот у напрямку смт. Іваничі не надала перевагу в русі автомобілю марки «Фіат-Скудо» д.р.н. АС 3497 ВН під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі в напрямку м. Горохів та допустила зіткнення. В результаті ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження. Автомобілі зазнали механічних пошкоджень та були доставлені на штраф майданчик. За даним фактом 17.11.2013 року слідчим відділенням Іваничівського РВ УМВС було порушено кримінальне провадження №12013020080000397 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України. По даному кримінальному провадженню було проведено інженерно-транспортну експертизу; товарознавча експертиза транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 в момент ДТП не проводилась, що підтверджується відповіддю № 2342 від 22.06.2015 року слідчого СВ Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_8 (а.с.23). Постановою Прокуратури Іваничівського району 10.08.2015 року кримінальне провадження №12013020080000397 від 17.11.2013 року за ч. 1 ст. 286 КК України закрито у зв’язку з тим, що потерпіла особа відмовилася від обвинувачення у даному кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (а.с.12-13).

Згідно п. 33.1.4., ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Таким чином, вказаною нормою законодавець встановив строк, протягом якого страхувальник зобов’язаний повідомити страховика про настання ДТП та чітку модель поведінки у разі настання дорожньо-транспортної пригоди. Окрім того, з даної норми вбачається, що зобов’язання, передбачені п. 31.1 та п. 34.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика виникають лише у випадку обізнаності про страховий випадок, оскільки саме водій транспортного засобу, причетний до дорожньо-транспортної пригоди є зобов'язаним повідомити про страховий випадок. ОСОБА_1 у своїй позовній заяві визнав той факт, що він протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП не звернувся до ПАТ СГ «ТАС» із повідомленням встановленого МТСБУ зразка про дорожньо-транспортну пригоду, яка трапилася з ним 17.11.2013 року, оскільки така заява була подана винною стороною в передбачений Законом термін. Однак, таке твердження Позивача суд до уваги не бере, оскільки ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко встановлено обов’язок письмового подання страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка із зазначенням, зокрема, відомостей про місцезнаходження транспортного засобу та пошкодженого майна. ОСОБА_9 № 12 від 19.01.2018 року вбачається, що по дорожньо-транспортній пригоді, яка трапилася 17.11.2013 року за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_7 до Волинського обласного управління ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" звернень не було. Таким чином, суд прийшов до висновку, що Позивачем не було виконано обов’язку повідомлення страховика, внаслідок чого було порушено дотримання процедури та строків, які встановлені п. 33.1.4 ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач звернувся до ПАТ "СГ "ТАС" із заявою про скоєння ДТП 19.11.2015 року (а.с.5). Висновки Позивача про те, що після подання ОСОБА_5 повідомлення про настання страхового випадку, страховик був зобов’язаний направити свого представника, для визначення причин настання страхового випадку та розміру завданих йому збитків є безпідставними, оскільки такий обов’язок у страховика виник би лише у наслідок належного виконання ним, як водієм транспортного засобу, обов’язку повідомлення про ДТП. Позивачем не обґрунтовано підстав, які б давали можливість зпогодитися з його висновками. Тому, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був звільнений від обов’язку збереження пошкодженого майна у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди на підставі ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Постановою Прокуратури Іваничівського району кримінальне провадження №12013020080000397 від 17.11.2013 року за ч. 1 ст. 286 КК України було закрито 10.08.2015 року. Автомобіль марки «Фіат Скудо» р.н.з. АС 3497 ВН, який належить ОСОБА_1 перебував на території Іваничівського відділення поліції, в якості речового доказу у кримінальному провадженні № 12013020080000397 з 17.11.2013 року по 18.07.2014 року, що підтверджується довідкою Іваничівського відділення поліції ГУНП у Волинській області № 2аз/65/02-2017 від 23.02.2018 року. Позивачем не вказано та не підтверджено належними доказами обставини, які перешкоджали йому зберегти пошкоджене майно у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, одразу після отримання авто звернутися до ПАТ «СГ «ТАС» з відповідною заявою та надати працівникам транспортний засіб для огляду. Однак, Позивач, після повернення слідчим йому автомобіля, відремонтував авто за власний рахунок, що підтверджується товарним чеком від 10.10.2015 року на суму 54 800 грн. (а.с.15). Окрім того, у матеріалах справи відсутні належні докази того, що Позивач проводив огляд транспортного засобу.

Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи № 218 від 03.08.2017 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Фіат Скудо» р.н. НОМЕР_2, згідно наданих матеріалів, станом на 19.10.2015 року, імовірно складає: 177 789,18 грн. Розмір матеріальних збитків, нанесених власнику автомобіля «Фіат Скудо» р.н. НОМЕР_2, станом на 19.10.2015 року, імовірно складає 86 085,75 грн. (а.с.128-145).

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи й оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що сторона Позивача, не довела своїх позовних вимог в повному обсязі, що є її обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 12 ЦПК України. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки не виконання ним своїх обов’язків стало підставою для відмови йому у здійсненні страхового відшкодування. Тому, заявлений ОСОБА_1 позов задоволенню не підлягає. У зв’язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 81, 264, 263-265 ЦПК України, ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1, мешканця вул. 50-річчя Жовтня, буд. 79 с. Трубки Іваничівського району Волинської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", місцезнаходження: пр. Перемоги, 65 м. Київ (код ЄДРПОУ 30115243) про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди відмовити повністю.

Судові витрати по справі залишити за позивачем - ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 березня 2018 року.

Суддя І. М. Нєвєров