
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.03.2018Справа № 910/21178/17Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-АРХКОНЦЕПТ"
про стягнення 247 006,94 грн.
Представники учасників процесу:
від позивача: Лєдовський А.В. (довіреність № б/н від 23.02.18)
від відповідача: Синявська О.В. (довіреність № б/н від 14.02.18)
Тимошенко Л.О. (директор)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-АРХКОНЦЕПТ" (відповідач) про стягнення 247006,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі проведеної перевірки питань належного виконання відповідачем умов договору № 1217-1ПР від 23.12.2014, здійсненої Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено завищення вартості виконаних відповідачем обсягів робіт на суму 247 006,94 грн., внаслідок чого позивач вважає, що відповідачем порушені умови договору та вказує на обов'язок відповідача повернути кошти у розмірі 247 006,94 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 порушено провадження у справі № 910/21178/17 та призначено її розгляд на 14.12.2017.
12.12.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли документи по справі та відзив на позовну заяву.
У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що останнім належним чином виконані умови договору, а підстави для стягнення 247 006,94 грн. відсутні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 розгляд справи №910/21178/17 відкладено на 23.01.2018.
22.01.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло заперечення на відзив.
В судове засідання 23.01.2018 з'явились представники позивача і відповідача.
15.12.2017 набрав чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
В пункті 9 частини 1 статті Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) вказано, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/21178/17 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі № 910/21178/17 на 15.02.2018.
30.01.2018 від відповідача надійшли заперечення на заперечення на відзив.
В судове засідання 15.02.2018 з'явився представник відповідача та зазначив про те, що відповідачем вчинено всі дії в межах підготовчого провадження.
Представник позивача в судове засідання 15.02.2018 не з'явився, про час та місце проведення підготовчого засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 23.01.2018 та повідомленням про вручення ухвали від 23.01.2018 наявним в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/21178/17 до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначено на 01.03.2018.
Представник позивача у судовому засіданні 01.03.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.
В судовому засіданні 01.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
22.05.2015 між Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСТ-АРХКОНЦЕПТ" (далі - виконавець) укладено договір № 1217-1ПР (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується у 2015 році за завданням замовника виконати проектні роботи по об'єкту: «Реконструкція дошкільного навчального закладу № 321 на вул. Автозаводській, 13-А у м. Києві».
Згідно з п. 1.2 договору, замовник зобов'язується прийняти і оплатити роботи на умовах, визначених цим договором.
Найменування (перелік) та вартість робіт визначається згідно кошторису, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.3 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору, ціна цього договору становить 299 911,94 грн., яка визначається згідно кошторису (Додаток № 1).
Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця за фактично виконані роботи на підставі оформлених, затверджених та підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт за умови фінансування видатків замовника за цим договором та наявності коштів на рахунку.
На виконання умов договору відповідачем були виконані, а позивачем прийняті роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи: актом передавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції на суму 299 911,94 грн., накладною на суму 299 911,94 грн.
Позивач зазначає, що за наслідками проведеної перевірки вартості обсягів виконаних робіт на об'єкті «Реконструкція дошкільного навчального закладу № 321 на вул. Автозаводській, 13-А у м. Києві», згідно з Висновком від 14.06.2017 КП «Київекспертиза» та Аудиторським звітом Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.08.2017, встановлено завищення відповідачем вартості фактично виконаних обсягів робіт на суму 247 006,94 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що у зв'язку із завищенням, на думку позивача, відповідачем вартості виконаних робіт, останній порушив умови договору, а тому у відповідача виник обов'язок повернути суму завищення вартості робіт у розмірі 247 006,94 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.
Згідно із ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За приписами ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Згідно із ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Статтею 180 ГК України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Підписавши спірний Договір, сторони Договору погодили всі істотні умови договору та самі визначили і погодили взаємні зобов'язання.
У ст. 632 ЦК України закріплено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Як зазначалось вище, у п. 3.1 договору сторони погодили, що ціна договору становить 299 911,94 грн. без ПДВ. Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору «Кошторис на проектні (вишукувальні роботи), відповідно до якої договірна ціна становить 299 911,94 грн.
Тобто, під час укладення договору № 1217-1ПР сторонами на основі вільного волевиявлення було погоджено умови щодо ціни.
Більше того, під час дії договору № 1217-1ПР сторони не скористались правом, наданим п. 6.2.2 договору, щодо зменшення договірної ціни.
Відповідно до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Матеріалами справи (актом передавання-приймання проектно-вишукувальної продукції, копією проектної документації) підтверджується виконання відповідачем робіт на суму 299 911,94 грн.
Згідно Експертного звіту Філії «Київоблбудекспертиза» ДП «Київоблбудінвест» від 14.03.2017 № 01-0033-17/КД/П проектно-кошторисна документація по об'єкту «Реконструкція дошкільного навчального закладу № 321 на вул. Автозаводській, 13-А у м. Києві» складена у відповідності до вимог будівельних норм.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Частиною 3 статті 853 Цивільного кодексу України визначено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Суд відзначає, що зазначені позивачем обставини не є недоліками, які не могли бути виявлені.
Більше того, Акт передавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за договором № 1217-1ПР на суму 299 911,94 грн. та накладна № 1 від 12.06.2015 підписані уповноваженим представником позивача без жодних зауважень та заперечень.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем договірних зобов'язань.
Щодо посилання позивача на результати перевірки, як на підставу для задоволення позовних вимог, то таке посилання є необґрунтованим, оскільки виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами правочину та не можуть ніяким чином їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку. Аналогічну позицію наведено у постановах від 17.06.2014, від 10.02.2015 та від 04.03.2015 Вищого господарського суду України по справах №910/20699/13, №906/1193/14 і №904/5477/14.
Умовами укладеного договору сторони не погоджували, що у разі виявлення в процесу перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, виконавець зобов'язаний повернути суму завищення; чинне законодавство також не покладає на виконавця такого обов'язку після прийняття замовником робіт без зауважень та заперечень.
Більше того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, аудиторський звіт має оцінюватись у сукупності з іншими доказами.
Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 27.03.2014 р. у справі №927/1195/13.
Сам по собі Аудиторський звіт та Висновок, виконаний на замовлення контролюючого органу не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення коштів, отриманих у виконання договірних відносин.
Інші докази, наявні у матеріалах справи, не підтверджують факту порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене вище, факт належного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором, відсутність будь-яких угод щодо зміни умов договору в частині зменшення/збільшення ціни, а також факт недоведеності у діях відповідача порушення договірних зобов'язань, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Підсумовуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Повний текст рішення складено та підписано: 12.03.2018.
Суддя С.О. Турчин
Судове рішення № 72671095, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.03.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/21178/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: