Рішення № 72671084, 26.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2018 м. Київ Справа № 910/20245/17

За позовом: публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС ПРОДАКШЕН ГРУП";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву;

про: стягнення 117.233,16 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники:

позивача: Погас О.А.;

відповідача: не з'явилися;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС ПРОДАКШЕН ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 117.233,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.11.2008 № 4115 у вигляді несплати орендної плати на користь балансоутримувача, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 117.233,16 грн., з яких: 102.011,85 грн. - основна заборгованість, 8.724,51 грн. - пеня; 1.991,29 грн. - штраф; 4.505,51 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.11.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20245/17. Розгляд справи призначено на 18.12.2017.

Судове засідання, призначене на 18.12.2017 не відбулося у зв'язку із набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України (15.12.2017), відповідно до п. 9 перехідних положень якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що справа № 910/20245/17 має бути розглянута в порядку (за правилами) загального позовного провадження та підлягає призначенню до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 19.12.2017 підготовче засідання у справі № 910/20245/17 призначено на 15.01.2018.

Відповідач надав суду відзив, яким позов відхилив враховуючи те, що розрахунок позивача не є належним та допустимим доказом у справі та просив суд витребувати у позивача документально підтверджені письмові пояснення щодо розрахунків між сторонами в період з моменту виникнення договірних відносин.

В підготовчому судовому засіданні 15.01.2018 оголошено перерву до 05.02.2018. У вказаному судовому засіданні судом відхилене клопотання представника відповідача про витребування у позивача розрахунку позовних вимог з тих підстав, що розрахунок не є предметом доказування.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2018 судом залучено до участі у справі регіональне відділення фонду державного майна України по місту Києву в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

До господарського суду надійшли письмові пояснення представника регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву в яких останній вказує на те, що відповідно до укладених між сторонами спору додаткових угод до основного договору, розмір орендної плати було збільшено, а закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за таким договором.

До господарського суду надійшла відповідь позивача на відзив, відповідно до якої останній зазначає, що крім рахунків-фактур, які наявні в додатках до позовної заяви розмір заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки розрахунків, який, в сувою чергу, підписаний відповідачем.

В судовому засіданні 05.02.2016 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 26.02.2018.

В судовому засіданні 26.02.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "ЄС ПРОДАКШЕН ГРУП", як орендарем, (далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.11.2008 № 4115 (далі - Договір) відповідно до предмету якого орендодавець передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення №№ 243, 247, з № 260 по 265, з № 269 по № 274 загальною площею 259,7 кв.м., які знаходяться на третьому поверсі стилобатної частини (зона Б-4) будівлі, розміщеної за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 42, що перебуває на балансі національної телекомпанії України (правонаступником якої є: публічне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (далі - позивач/балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.05.2008 і становить 2.276.000,00 грн. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторонами визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2008: 7.647,37 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Положеннями п. 3.6 Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п. 3.7 Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами спору Договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, що належить державі, тому права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями Глави 58 Цивільного кодексу України та Параграфу 5 Глави 30 Розділу VI Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного і комунального майна".

Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.

Приписом ст. 2 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна.

Орендодавцями є, зокрема, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю (ст. 5 Закону України "Про оренду державного і комунального майна").

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач, орендну плату за користування нерухомим майном, що є предметом Договору на користь позивача в повному обсязі не сплатив. Наведена обставина станом на 30.10.2017 призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 102.011,85 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Крім того, розмір вказаної заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Крім того, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 8.724,51 грн., штрафу в сумі 1.991,29 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 4.505,51 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем суми заборгованості, наявної за Договором, в сумі 102.011,85 грн. сторонами спору до суду не подано.

Підсумовуючи сукупність наведених фактів, суд відзначає, що факт наявності заборгованості у відповідача належним чином доведено, документально підтверджено і, в той же час, відповідачем не спростовано, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 102.011,85 грн. є правомірною та такою що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 8.724,51 грн., штрафу в сумі 1.991,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.505,51 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов судом відхилені з огляду на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами спору Договору із подальшими змінами, було застосовано три різні ставки орендної плати за різні періоди, а саме:

- червень 2006: 7.647,37 грн. (основні умови Договору);

- листопад 2011: 10.355,95 грн. (умови договору від 30.11.2011 про внесення змін до Договору);

- грудень 2015: 16.669,33 грн. (умови договору від 01.06.2016 про внесення змін до Договору).

Відтак, всі розміри ставок орендної плати, які зазначені позивачем в рахунках-фактурах, здійснені на підставі Договору із внесеними змінами за певні періоди та з урахуванням інфляційних збільшень.

Крім того, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в сумі 102.011,85 грн., підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС ПРОДАКШЕН ГРУП" (03127, м. Київ, Голосіївський район., проспект Голосіївський, будинок 120, корпус, 1, ідентифікаційний код: 31745458) на користь публічного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ" (04119, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Мельникова, будинок, 42, ідентифікаційний код: 23152907) основну заборгованість в сумі 102.011 (сто дві тисячі одинадцять) грн. 85 коп.; пеню в сумі 8.724 (вісім тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 51 коп.; штраф в сумі 1.991 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 29 коп.; інфляційні втрати в сумі 4.505 (чотири тисячі п'ятсот п'ять) грн. 51 коп. витрати по сплаті судового збору в сумі 1.758 (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12 березня 2018 року

Cуддя С.В. Балац