Рішення № 72671048, 05.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2018Справа № 910/635/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

про стягнення 17809,10 грн.

за участю представників:

від позивача: Ковальчук М.С. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення 17809,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Європейський страховий альянс" на підставі договору №1052195 страхування автотранспортних засобів від 25.01.2017 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу Ford Transit державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "Страхове товариство "Домінанта" позивач просить стягнути з останнього збитки у сумі 17809,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

08.02.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 відкрито провадження у справі № 910/635/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено для розгляду справи по суті на 05.03.2018.

27.02.2018 через відділ діловодства суду від МТСБУ надійшла інформація по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 05.03.2018 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду від 12.02.2018, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 12.02.2018 вручена відповідачу 19.02.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 45150198.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.03.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки № 301728260579337 про дорожньо-транспортну пригоду, 05.10.2017 в м. Києві по вул. Павла Усенка, 7/9 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: Ford Transit державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та Fiat державний реєстраційний номер АА 5642 ІН.

Згідно із вказаною довідкою, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу Ford Transit державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 п. 13.1. Правил дорожнього руху України.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року у справі №755/15517/17 встановлено, що ДТП відбулося внаслідок порушення ОСОБА_2 пункту 13.1. Правил дорожнього руху України. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі №1052195 страхування автотранспортних засобів від 25.01.2017 укладеного з ТОВ "Еліт-Україна (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Fiat державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані в позивача (строк дії договору з 26.01.2017 по 25.01.2018).

Згідно із Звітом (вих. №128/17 від 20.10.2017) про визначення вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 та матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля становить 48079,13 грн.

У відповідності до рахунку №Сч-Ш-5676 від 23.10.2017 вартість ремонтних робіт автомобіля НОМЕР_3 становить 18809,10 грн.

Розрахунок страхового відшкодування здійснено позивачем на підставі рахунку на оплату №Сч-Ш-5676 від 23.10.2017.

Позивачем затверджено страховий акт №2124\17\50\ТР25\00\2 від 02.11.2017 відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 17809,10 грн.

На підставі страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 17809,10 грн. (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №1544 від 13.11.2017.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Ford Transit державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "Страхове товариство "Домінанта" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1533967, термін дії з 14.08.2017 по 13.08.2018).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом Ford Transit державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 17809,10 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору №1052195 страхування автотранспортних засобів від 25.01.2017, внаслідок настання 05.10.2017 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 17809,10 грн. шляхом перерахування згідно із платіжним дорученням №1544 від 13.11.2017 на рахунок ремонтної організації.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Ford Transit державний реєстраційний номер НОМЕР_1, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу №АМ/1533967 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу автомобіля НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Як встановлено судом, страхове відшкодування у загальній сумі 17809,10 грн. визначене позивачем у відповідності до вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Fiat державний реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно із рахунком ремонтної організації №Сч-Ш-5676 від 23.10.2017.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

Як встановлено судом, у відповідності до Звіту (вих. №128/17 від 20.10.2017) про визначення вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 коефіцієнт фізичного зносу становить 0,00, а тому при визначенні суми страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу не підлягає вирахуванню.

Відомостей щодо наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу відповідачем не представлено.

Жодних доказів в спростування викладених у позові обставин та заявлених позивачем вимог відповідач не надав.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/1533967 встановлено франшизу у розмірі 0,00 грн.

Таким чином, до відшкодування підлягає сума у розмірі 17809,10 грн., яка заявлена позивачем.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" збитків у розмірі 17809,10 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, вулиця САКСАГАНСЬКОГО, будинок 119, ідентифікаційний код 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вулиця ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 33-37, ідентифікаційний код 19411125) збитки у розмірі 17809,10 грн., судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 12.03.2018.

Суддя О.В. Гулевець