Рішення № 72670979, 12.03.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1107/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., секретар судового засідання Бабенецька А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "СІО",

вул.Заводська,3,смт.Великий Березний, Великоберезнянський район,

Закарпатська область, 89000,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шемрай Сергія Орестовича,

АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 70 000,00грн.,

за участю:

від позивача: Цуга Ю.Ю. - представник, (довіреність №8 від 31.01.18; договір про надання адвокатських послуг №271217 від 27.12.2017);

від відповідача: не з'явився;

встановив: Приватне підприємство "СІО" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Шемрай Сергія Орестовича про стягнення заборгованості в розмірі 70 000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.17 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., "Чуйкіна проти України" № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Відповідно до ухвали суду від 10.01.18 постановлено справу № 909/1107/17 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 05.02.18; доручено Господарському суду Закарпатської області забезпечити проведення в режимі відеоконференції судового засідання 05.02.18 у даній справі.

Ухвалою суду від 02.03.18 закрито підготовче провадження у справі №909/1107/17; призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2018; доручено Господарському суду Закарпатської області забезпечити проведення в режимі відеоконференції судового засідання 12.03.18 .

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, при цьому вказуючи на: укладення між сторонами 26.01.17 договору поставки №2/2017; платіжне доручення №662 від 02.03.17, відповідно до якого перераховано позивачу 70 000,00грн. та виписку з банку від 02.03.17, яка підтверджує списання даних коштів з рахунку; неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 70 000,00грн.; на норми ст.ст. 509, 526, 712 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач адресував на електронну пошту суду клопотання вх.№3742/18 від 05.03.18 та вх.№3743/18 від 05.03.18. Слід зазначити, що клопотання позивача не підписане електронним цифровим підписом (ЕЦП), а тому, не береться судом до уваги, оскільки, у відповідності до п.1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.13р. №28, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі. Оригінали клопотань станом на дату розгляду справи, на адресу суду не надходили.

Відповідач в жодне засідання суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про належне повідомлення відповідача про час, дату та проведення засідання суду 12.03.18 свідчить ухвала суду від 02.03.18 (вих.№2053-2055 від 05.03.18). Крім того, слід зазначити, що всі ухвали суду направлялась відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві. При цьому суд зауважує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1003294612 місцезнаходженням відповідача вказано: вул.Надвірнянська,17, с.Черніїв, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77640, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвали відповідачу.

Однак, на адресу суду від відповідача поступив відзив на позовну заяву (вх.№1882/18 від 05.02.18), в якому просить суд в позові відмовити. Крім того зазначає, що відповідач є кредитором позивача на суму 15 714,60грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутнього в засіданні суду представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства суд встановив наступне.

Між Фізичною особою-підприємцем Шемрай Сергієм Орестовичем та Приватним підприємством "СІО" 26.01.17 укладено договір поставки №2/2017.

Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, постачальник (відповідач) зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність замовника (позивача) товар, а саме: заготовку букову І-ІІ сорту, згідно параметрів та за цінами вказаних у додатку до цього договору.

Кількість, асортимент, терміни виготовлення й поставки товару обумовлюються і погоджуються сторонами попередньо (п.1.2 договору).

02.03.17 відповідач виставив позивачу рахунок - фактуру на оплату. Позивач 02.03.17 оплатив відповідачу 70 000,00грн. Даний факт підтверджується платіжним дорученням №662 від 02.03.17 та випискою з банку від 02.03.17, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Однак, відповідач не поставив позивачу товар.

Позивач направив відповідачу претензії №110 від 07.07.17 та №151 від 24.10.17 з вимогою поставити оплачений товар. Однак, відповідач товар не поставив, кошти не повернув.

Станом на сьогоднішній день борг відповідача перед позивачем становить 70 000,00грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за доцільне зазначити наступне. Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу п.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 538 Цивільного кодексу України передбачено зустрічне виконання зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.538 Цивільного кодексу України). Разом з тим, згідно ч.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, цивільно-правове зобов'язання має двосторонній характер, тобто покладають як на одну, так і на іншу сторону певні обов'язки. В таких зобов'язаннях кожна із сторін одночасно є боржником, та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку. Якщо, незважаючи на те, що одна із сторін не виконала свій обов'язок, друга сторона здійснила виконання, вона залишається лише в статусі кредитора та має право вимагати виконання від іншої сторони.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт існування неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині поставки товару належним чином підтверджений наявними в матеріалах справи документами.

Щодо фактів зазначених відповідачем у відзиві, то суд їх до уваги не бере, оскільки обставини на які посилається відповідач, що саме у позивача наявний борг перед відповідачем у сумі 15 714,60грн. є голослівними, необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами. Більше того, відповідач мав право звернутись до суду за захистом свого порушеного права у встановлений законом порядок і спосіб.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, на основі вказаного вище, вимоги позивача визнаються судом доведеними, документально підтвердженими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11,525,526,538,626-629,692,712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73-79,86,129,233,236-238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шемрай Сергія Орестовича, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "СІО" вул.Заводська,3, смт.Великий Березний, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89000 (код ЄДРПОУ 22076788) заборгованість в розмірі 70 000,00грн., 1 600,00грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 13.03.2018

Суддя Булка В.І.