Рішення № 72670840, 12.03.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/157/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2018 Справа № 908/2591/17

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25; код ЄДРПОУ 23510137)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А; код ЄДРПОУ 13490997)

про стягнення 7 288,44 грн.,

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.12.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” від 14.12.2017 № 03-17/15617 (вх. № 2915/08-07/17 від 19.12.2017) до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” про стягнення 7 288,44 грн.

19.12.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 21.12.2017 позовну заяву № 03-17/15617 від 14.12.2017 Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” про стягнення 7 288,44 грн. залишено без руху. Ухвалою суду від 15.01.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2591/17, справі присвоєно номер провадження – 5/157/17, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 05.02.2018. Ухвалою від 05.02.2018 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 05.03.2018 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 05.03.2018 судом ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 05.03.2018 здійснювалось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

Представник сторін у судове засідання 05.03.2018 не з’явились. 26.02.2018 від ПрАТ “Страхова компанія “ПРОВІДНА” на адресу суду надійшло письмове клопотання від 20.02.2018 за № 03-17/1691, відповідно до якого просить суд розглянути справу за відсутності повноважного представника позивача за наявними в матеріалах справи документами та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 23.09.2014 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “ПРОВІДНА” та ОСОБА_1 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0672145/1010/14, згідно з яким ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» прийняло на себе обов’язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник в результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «FОRD FIESTA», державний номер НОМЕР_1. Так 27.07.2015 о 20 год. 00 хв. по вул. Ванди Василевської, 13/1 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, у вчиненні якої вина ОСОБА_2 підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/31976/15-п від 12.11.2015.

Виконуючи зобов’язання за укладеним Договором страхування, ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на підставі рахунків станції технічного обслуговування виплатило страхувальнику суму страхового відшкодування за проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 7 378,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0037600 від 15.09.2015. Також, страхувальнику коментовано вартість евакуації пошкодженого транспортного засобу у розмірі 420,00 грн., у зв’язку з чим у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» виникло право регресної вимоги до ОСОБА_2, як винуватця ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” за Полісом № АІ/7380399 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну – 50 000,00 грн., франшиза – 510 грн. На підставі викладеного, у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» виникло право регресної вимоги до ПрАТ «УАСК «АСКА» на суму 7 288,44 грн.

12.10.2015 ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» звернулось до ПрАТ «УАСК «АСКА» з претензією № 03-17/12357 про відшкодування шкоди в порядку регресу, однак вказана претензія залишена останнім без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з вказаною позовною заявою до суду. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу/суброгації на суму 7 288,44 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на умови договору, ст. 27 ЗУ «Про страхування» ст. ст. 993, 1166 ЦК України, ст. 228 ГК України. Просить позовні вимоги задовольнити.

05.03.2018 від ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” на електрону адресу суду надійшов відзив № 32-15/1з від 05.03.2018 на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд розгляд справи здійснити за відсутністю представника відповідача та повідомити останнього про результати розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи суд звертає увагу відповідача, що ухвалою суду від 15.01.2018 про відкриття провадження у справі судом встановлено відповідачу строк до 05.02.2018 відповідно до ст. 165 ГПК України надіслати на адреси позивача та суду відзив на позовну заяву та додані до нього документи, що останнім не зроблено.

Згідно з ч. ч. 5 та 6 ст. 165 ГПК України, копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСА України № 28 від 20.02.2013, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Судом встановлено, що відзив ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” № 32-15/1з від 05.03.2018 не містить електронного цифрового підпису, станом на час розгляду справи оригіналу до суду не надходило, отже вказаний відзив не є офіційним документом та не підлягає розгляду судом, проте суд приймає до відома викладені у ньому пояснення, якими відповідач підтвердив викладені у позовній заяві фактичні обставини справи.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

З огляду на викладене, наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ

23.09.2014 між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “ПРОВІДНА” (Страховик, позивач) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір № 06/0672145/1010/14 добровільного страхування наземного транспорту, згідно із п. 24.1 та п.п. 24.2.1. якого, страховим випадком за цим договором є подія, що виникла внаслідок настання страхових ризиків, в результаті якої завдані прямі збитки майновим інтересам Страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням або розпорядженням застрахованим ТЗ та (або) застрахованим ДО, і у зв’язку з якою виникає зобов’язання страховика здійснити виплату стразового відшкодування (п. 24.1.). Залежно від обраного страхувальником та передбаченого у п. 6 цього договору варіанту, страховими ризиками є: Зіткнення застрахованого ТЗ з рухомим та (або) нерухомим об’єктом (об’єктами), наїзду на них (у тому числі на споруди, тварин, перепони), падіння, перевертання застрахованого ТЗ, биття скла, напад тварин на застрахований ТЗ; самовільне падіння предметів на застрахований ТЗ (ризик «Дорожньо-транспортна пригода (ДТП)») (п.п. 24.2.1).

Як свідчать матеріали справи, 27.07.2015 о 20 год. 20 хв. у м. Києва по вул. Ванди Василевської, 13/1 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, під час якої обидва автомобіля отримали механічні пошкодження.

Із довідки роти 4 батальйону УПС МВС у м. Києві від 27.07.2015 № 70731544 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що вищевказана ДТП відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 п. п. 2.10-е, 13.1 правил дорожнього руху України. За фактом правопорушень, які призвели до ДТП, складено адміністративний протокол АП2 № 215599 за ст. 124 КпАП України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.11.2015 по справі № 761/31976/15-п (номер провадження справи № 3/761/5389/2015) за результатами розгляду матеріалів щодо ДТП, яка відбулась 27.07.2015 о 20 год. 20 хв. у м. Києві по вул. Ванди Василевської, 13/1 за участю автомобіля НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_2, який не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП України.

28.07.2015 страхувальник звернувся до ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» із заявою № НОМЕР_6 про факт настання події та виплату страхового відшкодування.

На підставі заяви страхувальника від 28.07.2015 № НОМЕР_6, рахунку № 1023379 від 31.08.2015 на суму 489,60 грн., рахунку № 1023386 від 03.09.2015 на суму 6 888,84 грн., заяви від 30.08.2015 (вх. № 26860 від 01.09.2015) та квитанції до прибуткового касового ордеру № 008, б/д на суму 420,00 грн., ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» складено страховий акт 1 № НОМЕР_6 від 04.09.2015, відповідно до якого, ДТП від 27.07.2015 кваліфіковано як страховий випадок та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 7 798,44 грн.

15.05.2015 на підставі договору № 06/0672145/1010/14 та акту № НОМЕР_6 позивач перерахував ТОВ «ВІННЕР АВТОМОТІВ» страхове відшкодування для ОСОБА_1 згідно рахунку № 1023386 від 03.09.2015 та № 1023379 від 31.08.2018 у розмірі 7 378,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0037600 від 15.05.2015 (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи) (а.с. 26).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська Акціонерна Страхова Компанія «АСКА» за полісом № АІ/7380399 з лімітом відповідності за шкоду, заподіяну майну – 50 000,00 грн., франшиза – 510 грн.

Оскільки цивільно-правову відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП застраховано у відповідача згідно полісу № АІ/7380399, ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” 15.10.2015 звернулось до ПрАТ «УАСК «АСКА» із заявою № 03-17/12357 від 12.10.2015 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 798,44 грн.

Враховуючи, що відповідач кошти в сумі 7 288,44 грн. ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” не перерахував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2591/17 та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення врахував наступне.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень наведеного вище Закону, сума страхового відшкодування обмежується встановленим лімітом відповідальності страховика та завжди зменшується на встановлений в договорі обов'язкового страхування розмір франшизи.

Статтею 8 Закону України “Про страхування” визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України та ч. 1 ст. 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування”, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як свідчить наявний в матеріалах справи страховий акт 1 № НОМЕР_6 від 04.09.2015, складений провідним фахівцем відділу виплат з авто страхування ЄВЦ Департаменту клієнтського сервісу – ОСОБА_3, сума страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 становить 7 378,44 грн. При цьому, загальна сума збитку (додаткові видатки – евакуація ТЗ на суму 420,00 грн.) по транспортному засобу – 7 798,44 грн., що відповідає виставленим СТО (ТОВ «Вінер Автоматів») страхувальнику (ОСОБА_1Р.) рахункам № 1023379 від 31.08.2015 на оплату ремонту автомобіля НОМЕР_7 на суму 489,60 грн. та № 1023386 від 03.09.2015 на оплату ремонту автомобіля НОМЕР_7 на суму 6 888,84 грн. відповідно.

Матеріали цієї справи свідчать, що на момент скоєння ДТП, тобто станом на 27.07.2015, цивільно-правова відповідальність автомобіля НОМЕР_8 під керуванням водія ОСОБА_2, була застрахована в ПрАТ «УАСК «АСКА» за полісом № АІ/7380399 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну – 50 000,00 грн. та франшиза – 510 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ “СК “ПРОВІДНА” відшкодувало ОСОБА_1 збитки, у зв’язку з пошкодженням застрахованого автомобіля НОМЕР_3, яке сталося з вини ОСОБА_2 – водія транспортного засобу Hyundai, д/н НОМЕР_9, що встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.11.2015 по справі № 761/31976/15-п (номер провадження 3/761/5389/2015) та підтверджується платіжним № 0037600 від 15.09.2015 на суму 7 378,44 грн. (а.с. 26).

Так, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов’язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Отже, позивач, виплативши страхове відшкодування на користь страхувальника за договором страхування, отримав від останнього право вимоги до страхової компанії ПрАТ «УАСК «АСКА», яка застрахувала відповідальність перед третіми особами винного у заподіянні шкоди у зазначеному вище ДТП.

Таким чином, ПрАТ «УАСК «АСКА» має відшкодувати позивачу збитки, що були завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, про яку зазначено вище.

Враховуючи, що відповідач суму страхового відшкодування в розмірі 7 288,44 грн. позивачу не сплатив, доказів правомірності своїх дії щодо такої несплати до матеріалів справи не надав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами письмові пояснення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На день розгляду спору відповідач доказів оплати суми страхового відшкодування в розмірі 7 288,44 грн. суду не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, будь-яких письмових пояснень по суті спору не надав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236 – 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ПРОВІДНА” (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 25; код ЄДРПОУ 23510137) суму відшкодування у розмірі 7 288 (сім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі збір 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено: 12.03.2018.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Проскуряков