Рішення № 72670674, 01.03.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2018м. ДніпроСправа № 904/10028/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Первомайської центральної районної лікарні, с. Мигія Первомайського району Миколаївської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс", м. Дніпро

про стягнення 42 313 грн. 27 коп. за договором поставки від 13.12.2016р. № 375

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Первомайська центральна районна лікарня звернулася до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.01.2018 № 138-01-05, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" заборгованість в розмірі 42 313 грн. 27 коп., з яких: 34 995 грн. 00 коп. - попередня оплата, 7 318 грн. 27 коп. - пеня, відповідно до умов договору поставки від 13.12.2016 № 375.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору в частині поставки товару, оплаченого позивачем.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.12.2017.

21.12.2017 судове засідання не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2018 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 14.02.2018.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 01.03.2018.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Представник позивача у судове засідання 01.03.2018 не з’явився, надав клопотання від 20.02.2018 № 317-01-05 про розгляд справи без участі представника позивача.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оригінали документів, наданих позивачем, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2016 між Первомайською центральною районною лікарнею (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (постачальник) було укладено договір поставки № 375 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар (п. 1.1. договору).

Найменування товару: згідно накладних на товар (п. 1.2. договору).

Одиниця вимірювання: літр (п. 1.3. договору).

Кількість: згідно накладних на товар (п. 1.4. договору).

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 (п. 1.5. договору).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п. 2.1. договору).

Ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар (п. 3.1. договору).

Загальна сума договору складає: 34 995 грн. 00 коп., у тому числі: ПДВ 5 481 грн. 09 коп. (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору визначені наступні умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку та накладних на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів. Ціна одного літру товару вказується у рахунку та накладній і дійсна протягом дня їх виписки

При ненадходженні оплати у термін, вказаний в п.4.1 договору, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця або здійснює поставку товару за цінами, які діють в день зарахування коштів за товар на розрахунковий рахунок постачальника з наступним переоформленням відповідної видаткової накладної. У разі відмови покупця отримати товар за новими цінами, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця а договір з такої дати вважається розірваним (п. 4.3. договору).

Після оплати товару протягом 5 робочих днів постачальник зобов'язаний передати покупцю, а покупець зобов’язаний отримати від постачальника довірчі документи (талони пластикові, паперові або паливні скетч-картки) на придбану кількість ПММ, як підтвердження здійснення оплати (п. 4.4. договору).

Постачальник зобов’язується видати довірчі документи представнику покупця за умови надання представником довіреності на отримання товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) покупця, та видати видаткову накладну на товар (п. 4.5. договору).

Згідно із п. 5.1 договору строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

Пунктом 5.2. договору визначене місце поставки (передачі) товарів:

Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1. договору).

Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.3. договору).

Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі (п. 5.3. договору).

За умовами п. 5.4 договору постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати токар згідно умов даного договору (п. 6.1. договору).

Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору (п. 6.3. договору).

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони). Даний договір діє до 31.12.2016. Дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру від 13.12.2016 № 0109/0000196 для оплати бензину марки А-92 Energy у кількості 645 літрів на суму 10 63804 грн. без ПДВ та дизпаливо Energy у кількості 1100 літрів на суму 16 767,40 грн. без ПДВ, на загальну суму разом з ПДВ – 34 995 грн. 00 коп. (а.с. 20).

Позивач оплатив товар на загальну суму 34 995 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав:

- видаткову накладну від 13.12.2016 № 0109/0000193 (а.с. 21);

- копію платіжного доручення № 1969 від 22.12.2016 з призначенням платежу: « 080101; 2210; За паливно-мастильні (дизпаливо, бензин); дог. 375 від 13.12.16р., накл. № 193 від 13.12.16р., рах. 196 від 13.12.16р; в т.ч. ПДВ 5 481,09 грн» (а.с. 22);

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов’язань, довірчі документи (скетч-карти) на придбане пальне на загальну суму 34 995 грн. 00 коп. не передав.

Позивач направив відповідачу претензію № 133-01-04 від 26.01.2017 (а.с. 23), в якій зазначив, що на виконання умов договору поставки № 375 від 13.12.2016 позивачем перераховані відповідачу грошові кошти платіжним дорученням № 1969 від 22.12.2016. ОСОБА_1, останнім договірні зобов’язання були порушені та у передбачений п.4.4 договору строк довірчі документи на паливо передані не були. У зв’язку із чим вимагав надати паливно-мастильні матеріали на суму 34 995 грн. 00 коп. та розглянути подану претензію у місячний термін з дня отримання.

Як стверджує позивач, зазначена претензія отримана відповідачем 06.02.2017, проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно із п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Умовами п. 7.2. договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

За розрахунком позивача до сплати відповідачем підлягає пеня у розмірі 7 318 грн. 27 коп., нарахована за період з 13.12.2016. по 27.09.2017.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем або поставки оплаченого позивачем товару матеріали справи не містять.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договорів поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України). Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар не поставлено, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Первомайської центральної районної лікарні в частині стягнення з відповідача вартості непоставленого товару в розмірі 34 995 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої позивачем на підставі п. 7.2 договору за період з 13.12.2016. по 27.09.2017 у загальній сумі 7 318 грн. 27 коп., суд зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вказано вище, відповідно до п. 7.2 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.

Судом з умов спірного договору встановлено, що останній не містить відповідальності у вигляді пені за порушення строків поставки товару постачальником. Тобто, сторонами у вказаному договорі не визначені конкретні випадки порушення договірних зобов’язань, за які визначена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов’язання за кожний день прострочення.

Суд зазначає, що якщо у вчиненому сторонами правочині не визначено умову (пункт) про те, за які саме порушення договірних зобов’язань сторони несуть відповідальність у вигляді пені, суму пені може бути стягнуто лише у разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

У той же час закон, який би визначав відповідальність за порушення строків поставки оплаченого покупцем товару (не грошового зобов’язання) у вигляді пені, відсутній.

Враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача пені у заявленому розмірі є безпідставним, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобов’язання перед позивачем з поставки оплаченого позивачем товару, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 34 995 грн. 00 коп. вартості оплаченого позивачем, але не поставленого відповідачем товару – є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Плюс" (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40-А, код ЄДРПОУ 39726851) на користь Первомайської центральної районної лікарні (55223, Миколаївська область, Первомайський район, с. Мигія, вул. Туристична, б. 34, код ЄДРПОУ 01998319) 34 995 грн. 00 коп. (тридцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто п’ять грн. 00 коп.) вартості оплаченого позивачем, але не поставленого відповідачем товару, 1 323 грн. 27 коп. (одну тисячу триста двадцять три грн. 27 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено – 12.03.2018.