Рішення № 72669088, 28.02.2018, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Провадження № 2/702/48/18

Справа № 702/1102/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Діденко Т.І.,

з участю секретарів: Ясінської О.А., Прилуцької О.І., представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Монастирищенської районної державної адміністрації, як органу опіки та піклування, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в :

Монастирищенська РДА, як орган опіки та піклування, звернулася до суду з позовом до відповідача про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину.

Підставою для позову вважає те, що неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, напівсирота, дитина-інвалід, перебуває на профілактичному обліку служби у справах дітей райдержадміністрації, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, у зв’язку із ухиленням матері від виконання батьківських обов’язків.

Мати дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працює, є інвалідом III групи, виховує двох дітей: ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відносно старшого сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідачка позбавлена батьківських прав. Родина перебуває на обліку в Попуднянській сільській раді як неблагополучна, так як мати не забезпечує належних умов для проживання, виховання та розвитку дітей.

ОСОБА_3 страждає на психічні розлади, потребує уваги, спокійного та доброзичливого домашнього середовища. Проте, стосунки між членами родини не доброзичливі, через постійні скандали та сварки ОСОБА_3 в родині відчуває себе не комфортно, самовільно іде з дому, шукає розуміння і співчуття у чужих людей, що є небезпечним для її життя і здоров’я. Мати не зважає на рекомендації лікарів та соціальних працівників щодо адекватного ставлення до проблем дитини: виганяє її з дому, обзиває, залякує. До зауважень та рекомендацій посадових осіб ОСОБА_2 не прислухається, не намагається виправити своє ставлення до доньки.

Протягом 2017 року ОСОБА_3 двічі перебувала в Центрі соціально- психологічної реабілітації дітей у м. Умані, де проходила курс соціально-психологічної реабілітації. Під час перебування дитини в центрі реабілітації, мати тренінги та консультації психолога не відвідувала, вчиняла скандали, намагалася схилити ОСОБА_6 до обману.

У зв’язку з тим, що заходи громадського впливу не спонукали ОСОБА_2 змінити своє ставлення до виховання та забезпечення належних умов проживання дітей, в липні 2017 року мати була притягнута до адміністративної відповідальності, на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

З 20 жовтня по 23 листопада 2017 ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в КЗ « Черкаська обласна психіатрична лікарня». Згідно повідомлення лікувального закладу від 20.11.2017 в сім’ю до матері ОСОБА_7 повертатися відмовилась, про що написала заяву.

Питання стосовно подальшого влаштування неповнолітньої ОСОБА_3 розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації 21.11.2017 та прийнято рішення рекомендувати органу опіки та піклування звернутись до суду з позовною заявою про відібрання ОСОБА_3 з сім’ї від матері ОСОБА_2 без позбавлення матері батьківських прав.

З 23.11.2017 до остаточного вирішення питання про подальше влаштування, ОСОБА_3 влаштована на стаціонарне перебування до КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально- психологічної реабілітації дітей у м. Умані Черкаської обласної ради.

Спілкуватись з матір’ю та повертатись додому дитина категорично відмовляється.

Відповідно до ст.170 Сімейного кодексу України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. Частиною 2 ст.182 СКУ встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років на 1 півріччя 2018 року становить 1860 грн.(Закон України про «Державний бюджет України на 2017 рік»), ціна позову становить 5580 грн. (50 % від прожиткового мінімуму для дитини за 6 місяців).

Позивач просить відібрати у матері ОСОБА_2 її неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення матері батьківських прав; стягнути з ОСОБА_2 кошти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходів але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на рахунок дитини; судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача - Монастирищенської РДА, ОСОБА_1 позов в інтересах дитини підтримала повністю, просить задоволити позовні вимоги і пояснили, що влітку 2016 року віруючі жителі з с.Бачкурино звернулися до служби у справах дітей і повідомили, що ОСОБА_6 тиждень проживала і хоче залишитися проживати у віруючих, мати її не забирає додому. З жовтня чи листопада 2016 року до березня 2017 року ОСОБА_6 перебувала в КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації для дітей» у м. Умані. Коли дитина повернулася додому, мати відмовилася від неї, вигнала її з дому, дитина знову була влаштована в КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації для дітей» у м. Умань. Дитина скаржилася на матір, шукала своїх родичів. В жовтні 2017 року хотіла вскочити у воду з греблі, працівники поліції доставили її в службу у справах дітей. Після закінчення лікування в обласній психлікарні відмовилася їхати додому, знову була влаштована у центр соціально-психологічної реабілітації для дітей, де перебуває по даний час. Повернення в сім»ю становить загрозу для дитини.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, заперечує проти його задоволення та пояснила, що ОСОБА_6 не слухається її. Після того як їхню сім»ю взяли під супровід, відносини погіршилися, вона чекає повернення дочки додому, дитина хоче додому.

Свідок ОСОБА_8, яка працює вихователем-методистом КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації для дітей» у м. Умані, показала, що ОСОБА_6 третій раз в закладі. Третій раз перебуває з 23.11.2017 року по даний час. В ОСОБА_6 мінливе ставлення до сім»ї, залежить від зміни настрою дівчинки, інколи хоче проживати з мамою, інколи просить залишити її в закладі КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації для дітей». Два-три тижні ОСОБА_6 спілкувалася по телефону лише з бабою, як пояснили ОСОБА_6, що мати хвора і не може говорити. За останній період ОСОБА_2 відвідувала ОСОБА_6 5 разів. Перед судовим засіданням відповідач телефонувала ОСОБА_6. Після розмови з матір»ю ОСОБА_6 позитивно відноситься до повернення в сім»ю. Мати жодного разу не відвідувала психолога та не брала участі у психологічних тренінгах, хоча її пропонували. Відповідач не спілкується з працівниками закладу.

Неповнолітня ОСОБА_3 пояснила, що вона хоче навчатися, її подобається спеціальність парикмахерка. Мати телефонувала її, обіцяла влаштувати її на навчання за спеціальністю парикмахера. В даний час вона хоче повернутися в сім»ю.

Дослідивши докази у справі, заслухавши учасників сторін, суд вважає, що в інтересах дитини позовні вимоги необхідно задовільнити - відібрати неповнолітню дитину у матері без позбавлення батьківських прав та стягнути з матері аліменти на дитину, оскільки:

Відповідно до свідоцтво про народження серії 1-СР № 260851, яке видане 14.12.2017 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного тереторіального управління юстиції у Черкаській області, відповідач ОСОБА_2 є матір»ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_9 – батьком (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтво про смерть серії 1-СР № 164636 від 07.08.2011, яке видане Аврамівською сільською радою Монастирищенського району Черкаської області, ОСОБА_9 помер 04.09.2011 (а.с. 6).

Згідно висновку органу опіки та піклування про доцільність відібрання дитини без позбавлення батьківських прав неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, напівсирота, дитина-інвалід, перебуває на профілактичному обліку служби у справах дітей райдержадміністрації, як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах з 2016 року. Підставою взяття дитини на облік стали неодноразові звернення самої дитини та громадян, до яких ОСОБА_6 зверталася за допомогою. Протягом 2016-2017 років дитина неодноразово самовільно ішла з дому до знайомих або родичів. Дитина скаржилась на те, що мати і баба її ображають, принижують, б’ють, обмежують в харчуванні та одязі. При обстеженні умов проживання родини, встановлено, що належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей не створені. В помешканні та на подвір’ї антисанітарний стан, обмаль дитячого одягу та продуктів харчування. ОСОБА_3 страждає на психічні розлади, потребує уваги, спокійної та доброзичливої обстановки. Проте, стосунки між членами родини не доброзичливі, постійні скандали та сварки спричиняють до того, що ОСОБА_3 в родині відчуває себе не комфортно, шукає розуміння, співчуття у чужих людей, що є небезпечним для її життя і здоров’я. Мати не зважає на рекомендації лікарів та соціальних працівників щодо адекватного ставлення до проблем дитини: виганяє її з дому, обзиває, залякує. Протягом 2017 року ОСОБА_3 двічі перебувала в Центрі соціально психологічної реабілітації дітей у м. Умані, де проходила курс соціально психологічнної реабілітації (а.с.4).

Згідно заяв ОСОБА_3 від 21.06.2017 та від 10.11.2017 після відвідування органу опіки і піклування мате залишила її в м.Монастирище, а сама поїхала в с.Попудню. Коли ОСОБА_6 на попутках добралася додому мати не впустила її в хату зі словами «чого ти сюди приїхала, тут твого нічого немає, ночуй де хочеш» закрила перед нею двері, ОСОБА_6 просила вирішити питання про її проживання, бо через часті конфлікти вона не хоче повертатися додому і жити з матір»ю не бажає (а.с.9, 10).

Відповідно до Акта обстеження житлово-побутових від 28.10.2016 умов проживання неповнолітньої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: с. Попудня, вул. Шевченка, 87 зареєстровані та проживають: баба ОСОБА_11, не працює; мати - ОСОБА_12, не працює, інвалід; дочка - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1., учениця 10-го класу, дитина-інвалід, дочка - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3. Родина проживає в приватному будинку, який складається з кухні, сіней та двох житлових кімнат. Будинок старий, глинобитний, опалення пічне. Меблів обмаль, всі старі, зношені. Побутова техніка: холодильник, електрична духовка, телевізор. Санітарно- гігієнічні норми дотримані не повній мірі, в будинку і на подвір'ї брудно, не прибрано. У ОСОБА_10 є окреме спальне місце, в наявності необхідний одяг, шкільна література. Продуктами харчування родина забезпечена. Родина проживає за рахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_14 та ОСОБА_6, соціальної допомоги як матері одиночці на молодшу дочку. Утримують підсобне господарство: овець, кіз, домашню птицю, обробляють присадибну ділянку, на якій вирощують картоплю та овочі. З матір'ю та бабою дівчинки проведено профілактичну бесіду з метою вияснення причини, з якої ОСОБА_10 пішла з дому. Вони пояснюють поведінку ОСОБА_6 їі психічною хворобою, скаржаться на те. що ОСОБА_6 їх не слухається, дорікає бідністю. ОСОБА_15»янко І .В. та. ОСОБА_11 роз’яснено передбачену законодавством відповідальність за вчинення фізичного чи психічного насильства щодо дитини та проведено бесіду щодо дотримання належних санітарно-гігієнічних умов в помешкані (а.с. 12).

Відповідно до акта від 21.06.2017 обстеження житлово-побутових умов проживання неповнолітньої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: с. Попудня, вул. Шевченка,87, де зареєстровані та проживають: баба - ОСОБА_11, не працює; мати - ОСОБА_12, не працює, інвалід третьої групи; дочка - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1., учениця 10-го класу, дитина – інвалід; дочка - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3. Родина проживає в приватному будинку, який складається з кухні, сіней та двох житлових кімнат. Будинок старий, глинобитний, опалення пічне. Житло складається з веранди, кухні та трьох житлових кімнат, одна з яких не жила, використовується як склад. Забезпечення меблями - мінімальне, в наявності 2 ліжка стіл, комод, кухонні тумбочки. Санітарно-гігієнічні вимоги не дотримуються, в будинку безлад і бруд. Вологе прибирання не проводиться, вікна брудні, закладені всяким непотребом, штори обірвані, речі розкидані. Будинок та подвір’я перебувають в занедбаному стані, одна стіна будинку обсипається. Родина має у користуванні присадибну ділянку, частина якої обробляється, утримують підсобне господарство - курей та перепілок . Мати перебуває на обліку районного управління соцзахисту населення, як отримувач пенсії по інвалідності на себе і доньку ОСОБА_10, соціальних виплат при народженні дитини та допомоги одинокій матері, загальною сумою біля 4 000 грн. щомісячно. Обстеження стану матеріального забезпечення дітей виявило, що в сім’ї не забезпечуються найнеобхідніші потреби дівчинки-підлітка, літній одяг та взуття практично відсутні, спідньої білизни та засобів гігієни обмаль, ОСОБА_6 спить на цегляній лежанці прикритій одним тонким покривалом, вкривається благеньким дитячим пледом. На зауваження членів комісії щодо підтримання в домі чистоти і затишку, створення комфортних побутових умов для проживання дітей гр. ОСОБА_12 реагувала переважно сваркою та нарікала на нестачу коштів і витрати на лікування ОСОБА_6. Придбання травматичного пістолета в той час, коли ОСОБА_6 перебувала на лікуванні в обласній лікарні, пояснила необхідністю самозахисту. Щодо причин конфлікту з ОСОБА_10, мати звинувачувала доньку, що та їй не допомагає по господарству, відмовляється приймати заспокійливі ліки, постійно дорікає бідністю, вимагає одягу відповідно до молодіжної моди. ОСОБА_14 заявила, що це не вона вигнала ОСОБА_6 з дому, а дитина сама пішла від них, подальша доля доньки її не цікавить та виявила намір відмовитися від неї. Комісія прийшла до висновку, що гр. ОСОБА_12 не забезпечує належних житлово-побутових умов для виховання і розвитку своїх неповнолітніх дітей(а.с. 13).

Відповідно до характеристики виконавчого комітету Попуднянської сільської ради від 26.06.2017 за № 218 ОСОБА_2 характеризується з негативної сторони, не підтримує добросусідські відносини, схильна до вчинення скандалів, в будинку створила антисанітарійні умови проживання, постійного місця роботи не має, за дітьми не веде належний догляд, менша дочка не відвідує дитячий садок, на профілактичну роботу сільської ради не реагує (а.с. 14).

Відповідно до інформації від 17.11.2017 за № 166 Монастирищенського районного центра соціальних служб для сім»ї дітей та молоді про зняття із соціального супроводу сім’ї ОСОБА_2, в Монастирищенському районному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді перебуває під соціальним супроводом сім’я ОСОБА_2, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 спільно із дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, 2013 року народженя. Спільно із сім’єю проживає бабуся ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7. Сім’я взята під соціальний супровід 04.11.2016 з метою вирішення таких питань: налагодження стосунків між членами родини, оформлення меншої дитини до дитячого садка, покращення умов проживання. За період перебування під соціальним супроводом із матір’ю проводилося ряд консультацій щодо налагодження взаємостосунків із старшою донькою. Рекомендовано меншу доньку оформити до дитячого садка, але дитина не відвідує дошкільний заклад. Неодноразово матері надавалися роз’яснення щодо приведення санітарно-гігієнічних умов проживання до належного стану, але умови проживання в будинку не змінилися в кращу сторону. В зв’явку з тим, що план соціального супроводу не був виконаний матір’ю, термін перебування даної сім’ї під соціальним супроводом було продовжено. Під час відвідувань мати ОСОБА_2 негативно реагувала на візити РЦСССДМ в її сім’ю, надані консультації та рекомендації не виконує. Під час останнього візиту мати повідомила, що не хоче, щоб її сім’ю турбували і відмовляється від соціального супроводу і соціальних послуг, про що подала заяву. Дану сім’ю рекомендовано зняти із соціального супроводу з негативним результатом та розглявути питання щодо подальшого захисту пров дітей в родині на комісії із захисту прав дітей(а.с. 15).

Відповідно до листа директора комунального закладу «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Умані Черкаської обласної ради, до комунального закладу «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Умані Черкаської обласної ради поступила мешканка с. Попудня, Монастирищенського району, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, так як вона залишилася без батьківського піклування.За словами дитини ОСОБА_3 звернулася до служби у справах дітей із проханням захистити її від матері, яка вигнала її з дому, постійно ображає, принижує. Дівчина перебувала вже у центрі з 27.10.2016 до 10.03.2017. ОСОБА_7 була замкнута, відсторонена, дратівлива, егоїстична, мала труднощі у спілкуванні із ровесниками та оточуючими, постійно ображалася на всіх. Дівчина була схильна до маніпуляції, лукавства, проявлялася надмірна повільність у рухах та мовленні. За період перебування у закладі, ОСОБА_3 потоваришувала із однолітками, навчилася будувати дружні відносини, стала активною, енергійною, із великим бажанням приймає участь у виховній роботі закладу, із задоволенням відвідувала школу та виконувала домашні завдання. Підвищився соціометричний статус, стала впевненою у собі, знизилися імпульсивність та неврівноваженість. Після прибуття до центру знову виявлено порушення емоційно-вольової сфери, невпевненість у собі. За словами дівчини, коли вона повернулася додому, то жодного разу не відвідувала навчальний заклад, не контактувала з друзями та товаришами. Дівчина схильна до нечесної поведінки, здатна маніпулювати дітьми та вихователями. Часто змінюється фон настрою. ОСОБА_16 нервова, контакт із дорослими та дітьми встановлюється поступово, потребує заохочення. За період перебування дитини у закладі мати жодного разу не відвідувала тренінги та консультації психолога, тобто не мала на меті прислухатися до порад та виправити своє ставленя до доньки. ОСОБА_14 відвідувала доньку 30.06.2017, 09.07.2017, 11.07.2017, 15.07.2017, 18.07.2017, 27.07.2017. Після кожного візиту мати намагалася вплинути на думку та поведінку доньки, схилити її до нечесної поведінки. На даний момент в ОСОБА_3 знизився рівень тривожності, стабілізувалася емоційно-вольова сфера. Дівчинка намагається контролювати свою поведінку, та адекватно реагувати на зауваження дорослих(а.с. 16).

Відповідно до листа головного лікаря Комунальний заклад «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради у дитячому відділенні лікарні знаходить на лікуванні з 20.10.2017 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час перебування у відділенні до неї два рази приїздила мати ОСОБА_12 Дівчинка неохоче спілкувалась із матір’ю. Мати не розуміє негативного ставлення до неї дитини. 20.11.2017 ОСОБА_10 написала заяву у ССД смт. Монастирище про своє небажання проживати з матір'ю і проханя допомогти у вирішенні цього питання. ОСОБА_10 закінчила курс лікування та реабілітаційні заходи і згідно Закону України «Про психіатричну допомогу потребує виписки із відділення. Головний лікар просить посприяти вирішенню питання про подальше перебування дитини(а.с. 17).

Відповідно до постанови від 21.07.2017 Монастирищенського районного суду Черкаської області у справі за № 702/657/17 на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у виді попередженя за 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 18).

Згідно заяви відповідача від 04.07.2017 вона 21.06.2017 звернулася до служби у справах дітей у зв»язку з відмовою ОСОБА_16 від прийому життєво важливих ліків, відповідачка в заяві висловилася про відмову від дочки (а.с.50).

Із наданих відповідачем доказів вбачається, що відповідно до епікризу з медичної картки стаціонарного хворого №1713 віділення №7 Черкаської обласної психіатричної лікарні від 13.06.2017 року за № 2061/02 в Дерев»янко ОСОБА_17 виявлені виражені емоційно-вольові розлади по збудливо-істероїдному типу на тлі легко та помірно виражених ознак органічного регістр синдрому (зниження пам»яті, значне порушення уваги, помірно виражена виснажуваність нервово психічних процесів по гіперстинічному типу, уповільнення темпу сенсомоторних реакцій на тлі емоційно- вольових розладів), рівень інтелектної продуктивності відповідає рівню легкої розумової відсталості в ступені помірно вираженої дебільності IQ-65 (а.с. 60-61).

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста, номер медичної картки 757/17 від 13.06.2017 року офтальмологічної клініки ОКОмедікас м. Черкаси, ОСОБА_15»янко ОСОБА_17 встановлено діагноз гіперметропія слабкого ступеню правого ока. Гіперметропія середнього ступеню лівого ока. Амбліопія слабкого ступеню. Співдружня збіжна часткова акомодаційна косоокість (а.с. 62).

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок садибного типу по вул. Шевченка, 70 с. Попудня Монастирищенського району Черкаської області, власником домоволодіння є ОСОБА_2 (а.с. 81-85).

Враховуючи інформацію про здійснення соціального супроводу сім»ї відповідача та те, що відповідач в суді не спростувала тих обставин та подій, інформації про які викладена в позовній заяві, в актах обстеження житлово-побутових умов проживання неповнолітньої ОСОБА_10, в заявах дитини від 21.06.2017 та 10.11.2017, у висновку органу опіки та піклування про доцільність відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, які стали підставою для позову. Відповідач не спростувала інформацію про те, що вигнала дитину з дому. Вона не усвідомлює складність відносин між нею та дочкою, не відноситься критично до хвороби дочки, до своєї поведінки відносно дочки, нічого не повідомила про те, яким чином має будувати свої відносини з дитиною, про зміну ставлення до дитини.

Суд вважає обґрунтованим позов щодо відібрання у ОСОБА_2 дочку ОСОБА_15»янко ОСОБА_17 без позбавлення її батьківських прав і передачу дитини опіки та піклування Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської областідля подальшого її влаштування, оскільки це відповідає інтересам дитини.

Згідно з ч.1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої ст. 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Суд роз'яснює відповідачу, що згідно ч.3 ст. 170 СК України, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Відповідно до п.4 ст.170 Сімейного Кодексу України, при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на утримання дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оскільки судом встановлено, що на даний час дитина перебуває в КЗ «Обласний міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації для дітей у м. Умані до спірних правовідносин слід застосувати ч. 3 ст. 193 СК України, згідно якої за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача.

Керуючись ст. 150, 157, 170-171, 180-183 Сімейного кодексу України; ст. 7, 12, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Відібрати дитинуОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у її матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, без позбавлення матері батьківських прав.

Передати дитинуОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, органу опіки та піклування Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № 283318225, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_8, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_9, кошти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно на рахунок дитини, починаючи з 26.12.2017 до повноліття дитини, в розмірі 1/3 частини з усіх видів її доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № 283318225, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_8, фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_9 судовий збір на користь держави в сумі 704,80 грн.

Судовий збір має бути сплачений відповідачем на рахунок: код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, Стягувач: Державна судова адміністрація України, місце знаходження: вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.

Рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Монастирищенський районний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 12.03.2018.

Суддя Т.І. Діденко