Рішення № 72667905, 12.03.2018, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/122/18

2/683/394/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої – судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/122/18, 2/683/394/2018 за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області і просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 право власності на садовий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по вул. Яблунева,31 садово-городнього товариства «Сокіл» у м. Старокостянтинів Хмельницької області.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 06 липня 2016 року помер його батько ОСОБА_2 Він є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька й у встановленому законом порядку прийняв спадщину. До складу спадкового майна увійшов садовий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по вул. Яблунева,31 садово-городнього товариства «Сокіл» у м. Старокостянтинів Хмельницької області. Зазначений садовий будинок був побудований його батьком у 1991 році, однак він не встиг отримати правовстановлюючі документі на нього, через що нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цей будинок.

В судове засідання представник позивача – адвокат ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, просить позов задоволити на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів.

Відповідач – Старокостянтинівська міська рада Хмельницької області, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направила, причини неявку суду не повідомила, відзив на позов не подавала.

Оскільки сторони в судове засідання не з»явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця.

Судом встановлено, що 06 липня 2016 року помер ОСОБА_2 Позивач ОСОБА_1 є сином померлого й спадкоємцем першої черги за законом. На день своєї смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_1 У визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини дружина померлого ОСОБА_4 відмовилась від спадщини, що залишилась після смерті чоловіка, подавши 16 грудня 2016 року нотаріусу відповідну заяву. Із заявою про відмову від спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2, звернувся до нотаріуса 09 грудня 2016 року й інший його син ОСОБА_5

Отже, позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька й оформив частину спадкових прав, отримавши 05 липня 2017 року свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль марки ИЖ271790, державний номер 80203ХМ.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №680/2016, заведеної 15 вересня 2016 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлого 06 липня 2016 року ОСОБА_2

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить також земельна ділянка площею 610 кв.м для індивідуального садівництва, що розташована по вул. Яблунева,31 в садово-городньому товаристві «Сокіл», кадастровий номер 6810800000:03:028:0173, на якій ним зведено садовий будинок, що підтверджується рішенням 5 сесії Старокостянтинівської міської ради №47 п.44 від 22 квітня 2016 року про передачу ОСОБА_2 безкоштовно у власність земельної ділянки та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.06.2016 року про державну реєстрацію земельної ділянки (а.с.18-19).

З технічного паспорта на вищезазначений садовий (дачний) будинок вбачається, що цей будинок збудований у 1991 році (а.с.10-16), тобто до 1992 року, й право власності на нього своєчасно оформлено не було.

У п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, із змінами та доповненнями, міститься перелік об»єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва.

Зокрема зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05.08.1992 року.

В даному випадку садовий будинок не є самочинним будівництвом, оскільки побудований до 1992 року.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Будівництво спірного садового будинку регламентувалося нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Законодавство, яке було чинне на час завершення будівництва садового будинку з надвірними будівлями та спорудами, не пов»язувало виникнення права власності на нерухоме майно з державною реєстрацією такого права.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями, отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Вирішуючи позов про визнання права власності на садовий будинок, побудований у садовому товаристві у 1991 році, суд враховує, що відповідно до ст.12 Закону України «Про власність», який діяв на час побудови садового будинку, громадянин набуває право власності на майно, отримане в результаті спадщини або здійснення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про власність» володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Оскільки спірна будівля садового будинку була побудована до 05 серпня 1992 року на земельній ділянці в садовому товаристві, яка на праві власності належить спадкодавцю, суд вважає, що позов підлягає задоволенню й за позивачем слід визнати в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 право власності на садовий будинок, що розташований по вул. Яблунева,31 садово-городнього товариства «Сокіл» у м. Старокостянтинів Хмельницької області.

Керуючись ст.ст.12, 13, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер 06 липня 2016 року, право власності на садовий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по вул. Яблунева,31 садово-городнього товариства «Сокіл» м. Старокостянтинів Хмельницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: