Рішення № 72667410, 27.02.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/23430/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої судді - Козак О.В.,

при секретарі – Слободянюк А.Ю.,

за участі: представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування свого позову вказав, що Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області головним спеціалістом здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_4 29.08.2017 року було складено акт обстеження земельної ділянки №629/91-17, протокол про адміністративне правопорушення №0-220.41-631/91-17, згідно якого було встановлено, що він зайняв частину земельної ділянки загального користування (вулицю) площею 80 кв.м., встановивши паркан із каменю, що є порушенням ст.125 ЗК України.

20.09.2017 року ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення та визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, яке полягає у зайнятті частини земельної ділянки загального користування (вулицю міста) площею 80 кв.м., встановивши паркан із каменю, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн..

Вказану постанову позивач вважає протиправною, незаконною, оскільки його фактично притягнуто до відповідальності за правопорушення якого він не вчиняв. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи про адміністративне правопорушення державний інспектор керувався технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок від 14.04.2016 року, в якій були наявні помилки щодо меж земельної ділянки та її конфігурації.

На усунення вказаних помилок ним було замовлено у ФОП ОСОБА_5 розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) було внесено зміни до відомостей ДЗК про земельну ділянку та долучено до Поземельної книги №6810100000:27:001:0056 від 05.12.2006 року за реєстраційним номером 6810100000:27:001:0056. При цьому, після внесення змін фактичне землекористування відповідало зареєстрованим відомостям у ДЗК, кадастровому плану та геопросторовим даним та відомостям з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тобто ним не вчинялось самозахоплення землі, а його фактичне землекористування відповідає внесеним до ДЗК відомостям.

Також ОСОБА_4 помилково встановлено, що ним самовільно зайнято землю загального користування, оскільки ним не було перевірено існування вулиці згідно генерального плану, не встановлено яку частину вулиці було зайнято. Також не зібрано будь-яких доказів щодо захоплення частини земельної ділянки, не встановлено дійсних меж його земельної ділянки згідно відомостей з ДЗК та виходу за межі його земельної ділянки.

Він не вчиняв порушення ст.ст.125, 126 ЗК України, оскільки право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Дубівська, 43, кадастровий номер 6810100000:27:001:0056 зареєстровано ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний запис об’єкта нерухомого майна 668282668101. Відомості про земельну ділянку, у зміненій конфігурації, були внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Тому позивач просить позов задоволити та визнати протиправною і скасувати постанову від 20.09.2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст.53-1 КУпАП, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області ОСОБА_4

Ухвалою суду від 27.02.2018 року ОСОБА_3 поновлено строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 20.09.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві, суду пояснив, що при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не було взято до уваги містобудівну документацію та технічну документацію по відновленню меж земельної ділянки позивача, розгляд справи проведено поверхнево за відсутності позивача. Посилання відповідача на порушення позивачем ст.ст.125,126 ЗК України є безпідставним.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти задоволення позову, суду пояснила, що було проведено перевірку, встановлено самовільне зайняття позивачем земельної ділянки загального користування - дороги з врахуванням технічної документації 2006 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №415048, на підставі договору дарування земельної ділянки від 30.12.2005 року №9050, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1000 кв.м., розташованої по вул.Дубівська, 43 м.Хмельницький, цільове призначення для будівництва і обслуговування індивідуального жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) – землі житлової та громадської забудови, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №39794809 від 27.06.2015 року.

Згідно повідомлення державного кадастрового реєстратора № 6802167732015 від 11.06.2015 року у зв'язку із "помилкою у координатах поворотних точок, угіддях" внесено зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку та виготовлено новий аркуш Поземельної книги із зміненими відомостями та до Поземельної книги № 6810100000:27:001:0056 від 05.12.2006 року за реєстраційним номером 6810100000:27:001:0056.

29.08.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Хмельницькій області, головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення №0-22-0.41-631/91, згідно якого 29.08.2017 року при проведені перевірки викладених в заяві ОСОБА_6 питань виявлено, що гр. ОСОБА_3, будучи власником земельної ділянки площею 0,1020 га по вул.Дубівська, 43 в м.Хмельницькому, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №415048 від 05.12.2006 року, відповідно до технічної документації із землеустрою, виготовленої КП ПРП по землевпорядкуванню самовільно зайняв земельну ділянку загального користування вулицю площею 80 кв.м., встановивши паркан із каменю, що є порушенням ст.125 Земельного кодексу України.

Згідно акту обстеження земельної ділянки №629/91-17 від 29.08.2017 року, встановлено самовільне зайняття земельної ділянки загального користування – вулицю площею 80 кв.м., встановивши паркан із каменю.

30.08.2017 року відповідачем було направлено повідомлення ОСОБА_3 про розгляд справи про адміністративне правопорушення 07.09.2017 року о 11год., яке було отримано останнім 17.10.2017 року. Також 14.09.2017 року ОСОБА_3 повторно направлено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення 20.09.2017 о 11 год., яке було отримано останнім 26.10.2017 року, що підтверджується копіями повідомлень про розгляд справи та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

20.09.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області, головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_4 винесено постанову про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ст.53-1 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн..

Згідно вказаної постанови ОСОБА_3 порушив вимоги ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, а саме 29.08.2017 року встановлено факт самовійльного зайняття земельної ділянки загального користування, комунальної власності (вулиця міста) площею 80 кв.м., шляхом встановлення паркану, яка розташована в м.Хмельницькому по вул.Дубівська,43.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 53-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст.125 ч.ч.1,3 Земельного кодексу України (в редакції на час отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку позивачем), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно ч.1 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції на час отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку позивачем), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, з вищевикладеного вбачається, що позивач ОСОБА_3 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи представником відповідача суду надано не було.

Не надано відповідачем суду також належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свого рішення та спростування доводів позивача щодо того, що земельна ділянка використовується останнім згідно правовстановлюючого документу та координат поворотних точок із врахуванням виправленої помилки у відомостях Державного земельного кадастру в 2015 році. Не доведено належними та допустимими доказами і факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки загального користування - вулиці.

Не доводять вказаних обставин і пояснення свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що позивач поставив забор на дорозі, оскільки належними та допустимими доказами, які б підтверджували вказані обставини, вказані пояснення не підтверджено. А згідно наданого позивачем повідомлення державного кадастрового реєстратора № 6802167732015 від 11.06.2015 року у зв'язку із "помилкою у координатах поворотних точок, угіддях" внесено зміни до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку та виготовлено новий аркуш Поземельної книги із зміненими відомостями та до Поземельної книги № 6810100000:27:001:0056 від 05.12.2006 року за реєстраційним номером 6810100000:27:001:0056.

Отже, представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити та визнати протиправною і скасувати постанову від 20.09.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за ст.53-1 КУпАП, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області ОСОБА_4, а провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 22,72-77, 122, 143, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.247 ч.1 п.1, 268 ч.1, 53-1, 9 ч.1 КУпАП, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 20.09.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН: НОМЕР_1, проживаючого: 29000, м.Хмельницький, вул.Дубівська,43) за ст.53-1 КУпАП, винесену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області ОСОБА_4, а провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Вінницького адміністративного апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту рішення – 07.03.2018 року.

Суддя: