Рішення № 72667242, 07.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2018 Справа №607/13630/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 607/13630/17 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (далі – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») пред'явив до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05 серпня 2008 року, згідно з яким відповідач отримала кредит у розмірі 8500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. На погашення заборгованості за кредитом відповідач зобов'язана була сплачувати борг за кредитом, проценти за його користування та комісії, в порядку і в терміни, встановлені договором, проте зобов'язання за договором не виконала та має заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31 травня 2015 року складає 18629,21 гривень, у тому числі: заборгованість за процентами за користування кредитом – 11376,72 гривень, заборгованість за пенею – 7481,68 гривень та штраф у розмірі 250 гривень (фіксована частина) і 875,20 гривень (процентна складова). З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18629,21 гривень та понесені судові витрати в розмірі 1600 гривень.

В судове засідання представник позивача подала клопотання, згідно з яким заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила розглянути справу в її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання подала заяву, згідно з якою позов визнала частково, не заперечила проти стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 11376,72 гривень та штрафів у розмірі 250 гривень та 825,20 гривень, щодо стягнення пені у розмірі 7481,68 гривень просила відмовити. Просила розгляд справи проводити в її відсутності.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

05 серпня 2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу було надано кредитну картку №4449437313966630, що підтверджується заявою позичальника від 05 серпня 2008 року №1115020400063751927.

Як убачається із зазначеної заяви, у ній зазначені реквізити клієнта, адреса, дата укладення заяви, відомості про його фінансовий стан. Своїм підписом вона підтвердила, що ознайомлена та згодна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй у письмовій формі.

Згідно з п. 2.1.1.2.3. Умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити чи анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг підписання зазначеного договору являється прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Із позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 на підставі підписаної неї заяви позичальника та зазначених Умов та правил надання банківських послуг було надано кредитний ліміт на платіжну картку в розмірі 4000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Будь-яких доказів на спростування зазначеного судом не здобуто.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відповідно до ст. ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6. Правил користування платіжною карткою на боргові зобов’язання за кредитом та овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачене п. 2.1.1.12.13 цього договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно п. 2.1.1.5.6 умов боржник зобов’язаний у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Як слідує з розрахунку заборгованості за договором від 05 серпня 2008 року, станом на 19 жовтня 2017 року заборгованість ОСОБА_2 за відсотками становить 11376,72 гривень.

Розміру заборгованості за відсотками відповідач не оспорює.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Як установлено з наданого позивачем розрахунку, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором ОСОБА_2 нараховано штраф у розмірі 1125,20 гривень.

Розміру штрафу відповідач не оспорює.

Також, відповідно до п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг у випадку виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 гривень, клієнт виплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором від 05 серпня 2008 року, станом на 19 жовтня 2017 року за несвоєчасну сплату заборгованості за договором ОСОБА_2 нараховано 7481,68 гривень пені.

При вирішенні позову в частині стягнення з відповідача штрафу і пені суд виходить з такого.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1. передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором, унаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них – несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.

З урахуванням зазначених мотивів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості в частині нарахування суми боргу за пенею, як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.

Таким чином, загальний розмір зобов’язання, що виник у відповідача у зв’язку з отриманням кредитних коштів та користуванням ними за період від 05 серпня 2008 року по 19 жовтня 2017 року, виходячи з поданих доказів, без урахування суми боргу за пенею, складає 12501,92 гривень, з яких: заборгованість за відсотками за користування кредитом – 11376,72 гривень, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 1125,20 гривень.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, беручи до уваги, що відповідач визнала позовні вимоги в частині стягнення з неї відсотків за користування кредитом та штрафів, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позов ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 12501,92 гривень, в тому числі: заборгованість за нарахованими відсотками – 11376,72 гривень, штраф у розмірі 1125,20 гривень.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 526, 527, 530, 550, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 263 – 265, 268, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 14360570) до ОСОБА_2 (вул. І. Франка, 65, с. Петриків Тернопільського району, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 серпня 2008 року в розмірі 12501,92 гривень, з яких: заборгованість за нарахованими відсотками – 11376,72 гривень, штраф у розмірі 1125,20 гривень.

У задоволенні позову в частині стягнення пені в розмірі 7481,68 гривень – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» 1600 гривень понесеного судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий суддяОСОБА_3