Ухвала суду № 72666999, 07.03.2018, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/392/16-ц

Провадження №4-с/672/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2018 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Сакенова Ю.К.

за участю секретаря – Ратушняк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову ОСОБА_2 державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2016 року визнано недійсним договір фінансового лізингу та стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» 49000 грн., отриманих від виконання недійсного правочину.

Рішення набрало законної сили 20 грудня 2016 року. 02 лютого 2017 року Городоцьким районним судом Хмельницької області стягувачу було видано виконавчий лист для звернення рішення суду до примусового виконання.

26 жовтня 2017 року постановою ОСОБА_2 державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київа - ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження ВП №54998641.

Стягувачем на рахунок державної виконавчої служби було сплачено авансовий платіж на суму 980 грн., що підтверджується квитанцією від 19.10.2017 року.

26 грудня 2017 року постановою цього ж державного виконавця було повернуто ОСОБА_1 виконавчий документ у зв’язку із відсутністю майна у боржника.

ОСОБА_1 вважає, що така постанова винесена передчасно, без вживання всіх необхідних заходів по примусовому виконанню рішення суду.

Так у постанові про повернення виконавчого документу від 26.12.17 року державним виконавцем зазначено, що:

- дане виконавче провадження об’єднано з іншими виконавчими провадженнями (зведене виконавче провадження);

- оновлювалися запити щодо відкриття банківських рахунків, отримувалися відповіді з ДФС України;

- виносилися постанови про арешт майна боржника;

- направлялися платіжні вимоги про списання коштів з рахунків боржника;

- постановою держвиконавця накладено арешт на транспортні засоби та оголошено їх у розшук.

Однак таке посилання державного виконавця на вчинення таких виконавчих дій є голослівним і не підтверджується відповідними доказами.

Як вбачається із автоматизованої системи виконавчого провадження №54998641 по виконанню рішення Городоцького районного суду Хмельницької області державним виконавцем протягом двох місяців було вчинено лише дві виконавчих дії шляхом ухвалення постанов про відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачу. Відомості про вчинення інших виконавчих дій відсутні (витяг із автоматизованої системи долучається).

Так, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.6 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 р. за № 1126/29256) система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах виконавчої служби, в тому числі реєстрацію виконавчих дій та виготовлення документів виконавчого провадження.

Додатком до Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 р. за № 478/26923) до виконавчих дій віднесено, зокрема, накладення арешту на майно боржника та на кошти; перевірка майнового стану боржника; винесення постанови про об’єднання виконавчих проваджень у зведене (приєднання до зведеного); направлення вимоги боржнику (посадовій особі боржника) з’явитись до державного виконавця; направлення вимоги керівнику підприємства про надання копії балансу підприємства, в разі якщо боржником є юридична особа; перевірка місцезнаходження боржника, його майнового стану за місцезнаходженням; проведення опису майна боржника; винесення постанови про оголошення розшуку транспорту боржника.

Таким чином дії, на які посилався державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документу, є виконавчими діями і вони мали бути в обов’язковому порядку відображені в автоматизованій системі, в тому числі така дія як об’єднання виконавчого провадження ОСОБА_1 з іншими (іншим) виконавчим провадженням у зведене виконавче провадження.

Частиною 2 ст.37 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті (відсутність майна у боржника), виконавець складає акт. Однак з автоматизованої системи виконавчого провадження не слідує, що такий акт складався.

Вищевикладене дає стягувачеві достатньо підстав вважати, що протягом двох місяців державний виконавець не вживав взагалі ніяких виконавчих дій по його виконавчому провадженню у порушення вимог п.1, 2, 3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження».

Крім цього, ч.3 ст.37 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті (в тому числі при відсутності майна у боржника), стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. З цього приводу державним виконавцем взагалі не приймалася відповідна постанова.

На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. Однак про повернення виконавчого провадження стягувачеві стало відомо лише при отриманні відповідної постанови державного виконавця.

Враховуючи, що ніякі дії по виконанню даного виконавчого провадження не проводилися, то державний виконавець має повернути стягувачеві весь авансовий внесок. На підставі наведеного просить суд задовольнити скаргу.

ОСОБА_2 державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві - ОСОБА_3 надала суду письмове пояснення, в якому зазначила, що з 25.10.2017 року на виконання до відділу надійшов виконавчий лист Городоцького районного суду Хмельницької області по справі №672/392/16-ц від 02.02.2017 року про стягнення з ТОВ «Лізінгова компанія «ВАШ АВТО» на користь ОСОБА_1 49000 грн.

26.10.2017 року за зверненням ОСОБА_1 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження АСВП №54998641.

У зв’язку із тим, що у відділі на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження ЗВП АСВП: 54098520 щодо боржника ТОВ «Лізінгова компанія «ВАШ АВТО», до якого входить 598 виконавчих документів на загальну суму 20896669 грн., виконавче провадження щодо стягнення на користь ОСОБА_1 було приєднано до зазначеного зведеного виконавчого провадження на підставі ст.30 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв’язку із тим, що у боржника не виявлено коштів, рухомого та нерухомого майна виконавчий документ було повернуто стягувачеві, що не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дана скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2016 року визнано недійсним договір фінансового лізингу та стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» 49000 грн., отриманих від виконання недійсного правочину.

Рішення набрало законної сили 20 грудня 2016 року. 02 лютого 2017 року Городоцьким районним судом Хмельницької області стягувачу було видано виконавчий лист для звернення рішення суду до примусового виконання.

26 жовтня 2017 року постановою ОСОБА_2 державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київа - ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження ВП №54998641.

Стягувачем на рахунок державної виконавчої служби було сплачено авансовий платіж на суму 980 грн., що підтверджується квитанцією від 19.10.2017 року.

26 грудня 2017 року постановою цього ж державного виконавця було повернуто ОСОБА_1 виконавчий документ у зв’язку із відсутністю майна у боржника.

Згідно ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

2. Виконавець зобов’язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

{Пункт 19 частини третьої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

4. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

5. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак ОСОБА_2 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві не було вжито усіх належних виконавчих дій саме по виконанню виконавчого документу ОСОБА_1, і не доведено правомірність використання його авансового платежу на суму 980 грн. Так виконавцем надані суду платіжні вимоги від 09.08.2017 року про стягнення з ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на користь ОСОБА_4 1408795,45 грн., відповіді з банків на запит державного виконавця від 13.01.2017 року про відсутність коштів на рахунках боржника, постанови державного виконавця від 09.12.2016 року та від 09.10.2017 року про арешт коштів боржника, постанову про розшук майна боржника від 23.08.2017 року, однак дані виконавчі дії вчинено ще до надходження до виконавчої служби виконавчого листа ОСОБА_1

Перелічені вище факти дають суду підставу зробити висновок, що державний виконавець не довів правомірність використання авансового платежу ОСОБА_1 на суму 980 грн. та передчасно виніс постанову від 26 грудня 2017 року про повернення ОСОБА_1 виконавчого листа №672/392/16-ц, виданого Городоцьким районним судом Хмельницької області 02.02.2017 року.

Керуючись ст.258, 259,265, 354,447,448 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити повністю.

Скасувати постанову від 26 грудня 2017 року ОСОБА_2 державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 про повернення ОСОБА_1 виконавчого листа №672/392/16-ц, виданого Городоцьким районним судом Хмельницької області 02.02.2017 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалював судове рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п ’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Ю.К.Сакенов